Провадження №2/760/8655/26
Справа №761/20482/24
20.04.2026 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,
за участю:
представника позивачки адвоката Пустового Б.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Пустовий Богдан Вікторович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
ціна позову 79 841, 68 грн., -
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Пустовий Богдан Вікторович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 09.08.2017 року ТСЦ 8043, ОСОБА_2 є власницею транспортного засобу HUNDAI ACCENT д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначила, що ОСОБА_1 05.09.2023 о 09 год. 35 хв., керуючи автомобілем Ман д.н.з. НОМЕР_3 в м. Києві по пл. Одеській, порушуючи вимоги п. 10.1 ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 752/19525/23, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на час ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» за полісом обов'язкового страхування ЕР № 212255289, строком дії з 07.12.2022 до 06.12.2023, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 160 000 грн. без франшизи. 05.09.2023 позивачка повідомила ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про настання страхового випадку, надала документи, визначені ст. 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та цього ж дня подала заяву про виплату страхового відшкодування. 07.09.2023 позивачка понесла витрати в розмірі 972 грн., пов'язані з проведенням дефектування, для встановлення розміру завданих збитків. 05.03.2024 страхова компанія повідомила позивачку та виплатила на рахунок станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 72 817, 18 грн. Разом з тим, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу склала 131 801, 70 грн., що підтверджується рахунком №ЛИЗ000086/ЛИС0000066 від 19.12.2023, Актом виконаних робіт № ЛИН3000164 від 20.03.2024, квитанцією № 4 від 19.12.2023 про сплату ФОП ОСОБА_3 26 000 грн., № 8 від 20.03.2024 про сплату 32 984, 60 грн. Отже, з страхової компанії слід стягнути матеріальну шкоду, яка складається з різниці між отриманим страховим відшкодуванням та вартістю понесених позивачем витрат, що складаються з проведення дефектування та вартості проведеного відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі (131801,70+972-72817,18) 59 956, 52 грн. Крім цього, як зазначає позивачка, згідно висновку експерта № ВЕД-16/24 від 26.04.2024 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, станом на дату виконання ремонтних робіт становить 135 359, 42 грн., з яких 9 885, 16 грн. складає втрата товарної вартості. Враховуючи те, що страхової виплати недостатньо для відшкодування завданої шкоди, така шкода, у розмірі величини втрати товарної вартості 9 885, 16 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , як винної особи. Крім того, позивачка заявляє до стягнення з відповідача ОСОБА_1 завданої їй моральної шкоди, яку оцінює в 10 000 грн., та яка полягає у тому, що позивачка тривалий час не могла користуватись власним автомобілем через перебування на СТО, була вимушена відшукувати власні кошти для проведення ремонту авто, що викликало у позивачки сильні та тривалі душевні хвилювання. Тому, із врахуванням доводів позовної заяви, позивачка просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» на свою користь страхове відшкодування у розмірі 59 956, 52 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь матеріальну шкоду у виді втрати товарної вартості в розмірі 9 885, 16 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., а також судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
03.06.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду міста Києва справу передано до провадження судді Савицького О.А.
28.06.2024 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва позовну заяву передано за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
14.08.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Застрожнікової К.С.
10.10.2024 по справі відкрито загальне позовне провадження, визначена дата підготовчого судового засідання.
10.03.2026 суд закрив підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивачки адвокат Пустовий Б.В. підтримав заявлені позовні вимоги з підстав та за обставин, викладених у позові, зазначивши, що на час розгляду справі відповідачі заявлену до відшкодування грошову суму на користь позивачки не сплатили. Зазначив, що страхова компанія сплатила на користь позивачки оцінену страховим комісаром шкоду у розмірі 72 817, 18 грн., перерахувавши її на рахунок ФОП ОСОБА_3 , який проводив ремонт автомобіля, що є значно меншою, аніж дійсно завдана позивачці майнова шкода, та понесені позивачкою витрати на ремонт автомобіля на загальну суму 131 801, 70 грн., про що до суду були подані Рахунок, квитанції про оплату та Акт здачі-прийняття наданих послуг.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 визнав частково, а саме, не заперечував проти стягнення з нього на користь позивачки суми завданої матеріальної шкоди внаслідок ДТП у вигляді втрати товарної вартості автомобіля позивачки у сумі 9 885, 16 грн., водночас - заперечував стосовно стягнення з нього на користь позивачки моральної шкоди у сумі 10 000 грн., зазначивши, що на його думку, будь-якої моральної шкоди позивачці його діями спричинено не було. Тому, просив позов задовольнити частково.
Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН» свого представника у судове засідання не направив, будучи повідомленим належним чином про місце, день та час розгляду справи через систему Електронний суд, відзиву, заперечень на позовну заяву не направив, будь-яких доказів, на підтвердження своєї позиції у справі також на адресу суду не скерував.
Із врахуванням думок учасників провадження, які не заперечували проти розгляду по суті позову у відсутність відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН», суд на місці ухвалив, проводити судовий розгляд у відсутність ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН», та ухвалити судове рішення за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивачка ОСОБА_2 є власницею транспортного засобу марки HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 .
15.11.2023 постановою Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, справа № 752/19525/23.
Зі змісту постанови суду слідує, що ОСОБА_1 05.09.2023 о 09:35 год. в м. Києві по Одеській площі, керуючи автомобілем Ман н.з. НОМЕР_3 , при перестроюванні, не впевнився у безпечності та здійснив зіткнення із автомобілем Хюндай н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.
Постанова суду набрала законної сили 27.11.2023 р.
На дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ман н.з. НОМЕР_3 була застрахована на підставі Полісу № ЕР-212255289 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Еталон», строк дії полісу з 07.12.2022 по 06.12.2023 включно, визначено розмір страхової суми на одного потерпілого - 160 000 грн. за шкоду, заподіяну майну.
З метою проведення дефектовки автомобіля позивачка сплатила 972 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № ЕКНЗ0002183 від 07.09.2023 та квитанцією від 07.09.2023.
Аби провести ремонт пошкодженого транспортного засобу Хюндай н.з. НОМЕР_2 , позивачка ОСОБА_2 звернулась до ФОП ОСОБА_3 , та останнім було зроблено розрахунок та підготовлено Рахунок № ЛИС00000066 від 19.12.2023, в якому зазначені обсяги робіт, які необхідно провести для ремонту транспортного засобу Хюндай н.з. НОМЕР_2 , із врахуванням вартості запасних частин, та визначено загальну суму до сплати - 131 801, 70 грн.
05.03.2024 листом за вих. № 02-24-377 ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» повідомила позивачку ОСОБА_2 про те, що розглянувши подану нею заяву від 11.11.2023 щодо виплати страхового відшкодування за пошкоджений під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 05.09.2023, автомобіль HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_2 , з вини водія автомобіля Ман н.з. НОМЕР_3 , забезпеченого за полісом ЕР-212255289, страховою компанією було визначено розмір страхового відшкодування на підставі звіту № 55-D/13/96 від 20.10.2023, складеного експертом авто-товарознавцем Видутою Д.Ю. , яке підлягає виплаті на користь позивачки, у розмірі 72 817, 18 грн.
Представник позивачки адвокат Пустовий Б.В. під час судового розгляду підтвердив, що відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь ФОП ОСОБА_3 , яким фактично було проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу, була сплачена сума страхового відшкодування, належного до виплати позивачці, у розмірі 72 817, 18 грн.
У якості оплати рахунку № ЛИС00000066 від 19.12.2023, виставленого ФОП ОСОБА_3 , на виконання ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу позивачки HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_2 , позивачка ОСОБА_2 сплатила на користь ФОП ОСОБА_3 26 208 грн., що підтверджується копією квитанції про переказ готівки № 4 від 19.12.2023, а також 33 248, 50 грн., що підтверджується квитанцією про переказ готівки № 8 від 20.03.2024, всього 59 456, 50 грн.
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № ВЕД-16/24 від 26.04.2024, вартість матеріального збитку (шкоди), завданої власнику КТЗ HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_2 станом на дату виконання ремонтних робіт, 20.03.2024, становить 135 359 грн. 52 коп. (з ПДВ 20% на матеріали), вартість відновлювального ремонту пошкоджень КТЗ HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_2 станом на дату виконання ремонтних робіт, 20.03.2024, становить 125 474 грн. 26 коп. (з ПДВ 20% на матеріали). У наданому експертному висновку, експерт вирахував суму втрати товарної вартості транспортного засобу, яка становить 9 885, 16 грн., з ПДП., та 9 823, 24 грн. без ПДВ. Проведення експертизи виконано судовим експертом Семенченком Павлом Олексійовичем, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», свідоцтво № 101-22/П Мін'юст України, видане 09.08.2022, дійсне до 09.08.2025. Про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та ст. 385 КК України експерта було попереджено, про що мається його підпис у відповідній графі експертного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи часткову виплату страхового відшкодування відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» в розмірі 72 817, 18 грн., сума страхового відшкодування становить 59 956, 52 грн., з розрахунку: 131 801, 70 грн. (вартість ремонтних робіт відповідно Рахунку ФОП ОСОБА_3 № ЛИНЗ0000164, в межах суми страхового ліміту відповідно до Полісу № ЕР-212255289) + витрати позивачки на визначення дефектів у сумі 972 грн. - 72 817, 18 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 0 грн. (сума франшизи).
Розмір суми страхового відшкодування, наданий представником позивачки, відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», у в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, не спростований.
Будь-які доводи, які б свідчили про спростування даних обставин суду не надано, а відтак з урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь позивачки недоплаченої суми страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 59 956, 52 грн.
Крім того, із врахуванням вищевикладеного, та змісту висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № ВЕД-16/24 від 26.04.2024, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про стягнення із відповідача ОСОБА_1 збитків у розмірі сум втрати товарної вартості транспортного засобу HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_2 у сумі 9 885, 16 грн., та в цій частині позов підлягає задоволенню.
Розмір суми втрати товарної вартості транспортного засобу позивачки, наданий представником позивачки, відповідачем ОСОБА_1 , у в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, не спростований, та пі час судового розгляду відповідач визнав позов в цій частині.
Стосовно вимог позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки завдану їй моральну шкоду внаслідок пошкодження належного позивачці транспортного засобу за обставинами ДТП, яка відбулась з вини відповідача - водія ОСОБА_1 , суд доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 23, ч. ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Обґрунтовуючи заявлений до відшкодування розмір моральної шкоди у сумі 10 000 грн., представник позивачки зазначив, що позивачка тривалий час не могла використовувати власний автомобіль за його призначенням: в особистих цілях, задля своєї сім'ї, роботи, відпочинку, була вимушена відшукати власні кошти для проведення відновлювального ремонту, що викликало у позивачки сильні і тривалі душевні хвилювання. Відповідач ОСОБА_1 жодного разу не поцікавився та не запропонував позивачці свою допомогу у вигляді можливого відшкодування завданої шкоди або усунення шкідливих наслідків заподіяної шкоди, що призвело до втрати позивачкою часу та коштів, які виділяли на інші потреби, на збір документів, інформації щодо ДТП, проведення ремонту , пошуку та залучення до справи експерта, адвоката, що в свою чергу внесло суттєвий розлад в звичний, повсякденний життєвий уклад позивача, при цьому вона не могла належним чином займатися роботою, приділяти достатню увагу сім'ї, дітям та суспільству.
Оцінюючи вказані доводи представника позивачки у розрізі поданих до суду доказів, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивачки завданої їй моральної шкоди, яка проявилась у моральних стражданнях, яких позивачка зазнала внаслідок пошкодження належного їй на праві власності автомобіля HYUNDAI ACCENT р.н. НОМЕР_2 , оскільки позивачка у проміжку часу з моменту пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП до моменту проведення його ремонту, була позбавлена можливості використовувати автомобіль за цільовим призначенням, крім того, позивачці довелось вживати заходів, спрямованих на підготовку судових документів з метою подання до суду відповідного позову, що потребувало від неї додаткових зусиль, та відповідно - суд вважає доведеним ту обставину, що у зв'язку із викладеними подіями, позивачка була вимушена змінювати свій звичний ритм життя. Завдану позивачці моральну шкоду суд оцінює у розмірі 5000 грн., із врахуванням вимог розумності та співмірності, та виходячи із фактичних обставин справи, та неподанням до суду з боку позивачки доказів, стосовно того, що через відсутність у володінні позивачки через його пошкодження внаслідок ДТП транспортного засобу, позивачка не могла належним чином займатись роботою, приділяти достатню увагу сім'ї, дітям та суспільству.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 264 ЦПК України під час прийняття рішення суд, зокрема, вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
За вказаних обставин та відповідних норм законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139, 141 ЦПК України, підлягають стягненню на користь позивачки понесені судові витрати у сумі 7 269, 42 грн., які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 1211, 20 грн. та витрат на залучення судового експерта у розмірі 6058, 22 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Питання про стягнення витрат на правничу допомогу вирішити на підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1192, 1194, 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 13, 19, 81, 102,106, 141, 263- 265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Пустовий Богдан Вікторович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (код ЄДРПОУ 20080515, адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, приміщення 6) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у сумі 59 956, 52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду (втрату товарної вартості транспортного засобу) у сумі 9 885, 16 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., всього 14 885, 16 грн.
У задоволенні іншої частини позову, - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (код ЄДРПОУ 20080515, адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, приміщення 6) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати у сумі 3416, 62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати у сумі 3416, 62 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.04.2026
Суддя К.С. Застрожнікова