Справа №760/1676/25 1-кс/760/1902/25
02 квітня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження № 42023110000000149 від 22 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 149, частиною третьою статті 191, частиною першої статті 303, частиною другою статті 303, частиною першою статті 307, частиною другою статті 359 КК України,
Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023110000000149 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 149, частиною третьою статті 191, частиною першої статті 303, частиною другою статті 303, частиною першою статті 307, частиною другою статті 359 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що невстановлені особи за попередньою змовою займаються втягненням осіб жіночої статі у зайняття проституцією і сутенерством на території Київської області. Окрім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що невстановлені особи на території Київської області здійснюють збут наркотичних засобів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, починаючи з 2022 року, не бажаючи займатись суспільно-корисною працею, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, вирішила створити стійку злочинну організацію, з метою вчинення тяжких кримінальних правопорушень, яка б забезпечувала діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі та отримувати прибуток від такої діяльності. При цьому метою її існування визначили здійснення злочинів у сфері втягнення осіб у заняття проституцією, сутенерстві, створенні та утриманні місць розпусти, звідництві, на території міста Києва.
Водночас, останні розробили план злочинної діяльності як для себе, так і для інших учасників групи, який полягав у залученні до зазначеної протиправної діяльності інших осіб, з метою отримання значного злочинного доходу, розподіл між учасниками групи функцій, з метою забезпечення функціонування місць для надання послуг сексуального характеру, а також розподілу доходу, здобутого злочинним шляхом між учасниками.
З метою ефективного функціонування групи, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розуміючи необхідність залучення до її складу великої кількості осіб, для досягнення максимального злочинного результату та уникнення викриття правоохоронними органами, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, вирішили залучити до її складу шляхом переконань, матеріальної зацікавленості та свого особистого авторитету осіб, з якими підтримували тісні, довірливі відносини, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яким довели до відома план щодо створення групи, визначивши для себе функцію керівників, а ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 функцію учасників, а саме виконавців злочинів, зокрема, злочинів у сфері втягнення осіб жіночої статі у зайняття проституцією, створенні та утриманні місць розпусти та звідництві.
Разом з тим, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність даної пропозиції, водночас бажаючи систематично отримувати власну матеріальну вигоду від вчинення злочинів, зокрема, від організації надання особами втягненими у зайняття проституцією послуг сексуального характеру, керуючись при цьому корисливим мотивом, добровільно і свідомо увійшли до складу групи під керівництвом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , надавши свою згоду на спільну злочинну діяльність.
З метою завершення структурного оформлення злочинної організації та залучення до її складу в якості підконтрольних осіб - пособників, які б порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь та усуненням перешкод сприяли вчиненню кримінальних правопорушень іншими співучасниками, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в різні періоди часу для здійснення протиправної діяльності залучили ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яким запропонували вчиняти умисні дії, що сприятимуть вчиненню тяжких злочинів, а саме злочинів пов'язаних з забезпеченням функціонування та утримання місць розпусти, звідництві та втягненні осіб жіночої статі у зайняття проституцією, повідомивши останнім про свої злочинні наміри та механізм їх реалізації, на що останні, усвідомлюючи протиправність даної пропозиції, водночас бажаючи систематично отримувати власну матеріальну вигоду від такої діяльності, надали свою згоду на спільну злочинну діяльність.
Метою діяльності групи було системне, внаслідок ієрархічної зорганізованості, вчинення тяжких злочинів, зокрема сутенерства, втягнення осіб у зайняття проституцією, утримання місць розпусти та звідництва. Так, згідно розподілених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 функцій та ролей, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , була відведена роль учасників злочинної організації та кожному з них роз'яснена суть відведеної їм ролі, а також обсяг необхідних для виконання функцій, а також відведено роль безпосередніх виконавців злочинів та пособників з метою вчинення яких створено дану групу, а саме адміністрування у закладі, на території якого здійснюється звідництво та сутенерство.
Окрім цього, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , згідно розподілених функцій, будучи активними учасниками групи забезпечували утримання місць розпусти, шляхом охорони приміщення, організаторів та адміністраторів, а також забезпечення особистої охорони особам жіночої статі які надають послуги сексуального характеру, їх доставку до «клієнтів» як в денний час доби та і у комендантську годину, а також охорону і конфіденційність особам які прибули отримати такі послуги та вчинення усіх необхідних дій для подальшого уникнення викриття учасників групи.
Отримані кошти від надання особами жіночої статі, яких втягнено у зайняття проституцією, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як керівники групи, розподіляли між всіма учасниками.
У ході документування і викриття протиправної діяльності причетних до злочину осіб установлено, що доказова інформація щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень може знаходитися у транспортному засобі MERCEDES-BENZ GLS 350, державний номерний знак НОМЕР_1 .
З огляду на указане, з метою належного вирішення завдань, визначених
статті 2 КПК України та їх розв'язання, нейтралізації загроз з боку суб'єктів протиправної поведінки чи інших осіб, які діють на їх користь, наявності реальних загроз знищення майна, предметів, інших об'єктів матеріального світу, що мають або можуть мати ознаки речових доказів в указаному кримінальному провадженні через зволікання з їх відшуканням та вилученням, а відтак необхідності врятування і збереження указаного майна, відповідно до частини третьої статті 233 КПК України 18 січня 2025 року проведено обшук до отримання ухвали слідчого судді у транспортному засобі MERCEDES-BENZ GLS 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час якого були вилучені речі та документи, на які прокурор просить накласти арешт.
Враховуючи великий об'єм інформації та неможливістю здійснити її копіювання (відсутність технічної можливості та спеціаліста), виникла необхідність у вилученні та проведенні відповідних оглядів, а також призначені експертиз.
Постановою слідчого від 19 січня 2025 року вилучені предмети та речі визнані речовими доказами.
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, тому прокурор звернулася з указаним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, проте, 02 квітня 2025 року подала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, в якій просила клопотання задовольнити в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчого, власника майна та його представника.
Вивчивши клопотання, вислухавши сторони та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023110000000149 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 149, частиною третьою статті 191, частиною першої статті 303, частиною другою статті 303, частиною першою статті 307, частиною другою статті 359 КК України.
18 січня 2025 року на підставі частини третьої статті 233 було проведено обшук до отримання ухвали слідчого судді у транспортному засобі MERCEDES-BENZ GLS 350, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку у транспортному засобі MERCEDES-BENZ GLS 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , тобто обшук легалізовано.
Постановою слідчого від 19 січня 2025 року вилучені предмети та речі визнані речовими доказами.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження доказів, оскільки зазначені речі та документи мають суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, так як зберегли на собі сліди та містять інші відомомсті, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встанолюються під час кримінального проваджження, а також для призначення експертиз.
Зазначене підтверджується висновками експерта 19 лютого 2025 року № СЕ-19/111-25/10185-БЛ, від 27 лютого 2025 року № СЕ-19/111-25/10184-БЛ, від 05 березня 2025 року № СЕ-19/111-25/9967-НЗПРАП.
Таким чином, слідчим доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначені вище речі зберегли на собі сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже вони відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Разом з тим, що стосується вимоги накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобі та перепусток КА037105, КУ017526, слідчий суддя вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У клопотанні не надано будь-якої оцінки щодо правової підстави для арешту на зазначене майно, не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином вказані речі мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення могли залишитись на них та чи можна взагалі їх використовувати як речовий доказ у кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 18 січня 2025 року у транспортному засобі MERCEDES-BENZ GLS 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме:
- 4 пакетики з невідомою речовиною зеленого кольору;
- ?Автомат G36 Kal. 5.56, НОМЕР_2 з глушником, 3 магазини до нього, 128 набоїв 5.56 калібру;
- ?2 флеш-накопичувача;
- ?1 скрутка та 3 таблетки невідомого препарату;
- ?1 пакетик з невідомою зеленою речовиною.
В іншій частині клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1