СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3061/26
ун. № 759/8593/26
21 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020000000001618,
До слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 , яка обґрунтована тим, що 06.03.2026 він подав до Святошинського УП ГУ НП України у м. Києві заяву про залучення його як потерпілого по кримінальному провадженні №42020000000001618. 03.04.2026 на свою електронну пошту він отримав постанову слідчого про відмову у задоволенні його клопотання. На думку скаржника, постанова про відмову у задоволенні клопотання від 03.04.2026 слідчого СВ Святошинського УП ГУ Національної поліції України у місті Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000001618 є незаконною і підлягає скасуванню. Обґрунтовуючи постанову про відмову у визнанні потерпілим слідчий зазначив, що «відсутні будь-які відомості, які свідчать про заподіяння шкоди ОСОБА_3 ». Як вбачається з оскаржуваної постанови від 03.04.2026, остання не містить викладу обставин або вмотивованих обґрунтувань, оскільки обмежується лише формальними обставинами, що відсутні відомості про шкоду, а також аналізу обставин, викладених у заяві. За таких обставин, оскільки постанова слідчого має формальний характер, є невмотивованою та необґрунтованою, ОСОБА_3 просить слідчого суддю її скасувати.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву, якою вимоги скарги підтримав з підстав, викладених у ній, просив задовольнити у повному обсязі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності вказаних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Вивчивши скаргу, дослідивши долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що скарга ОСОБА_3 сформована у системі «Електронний суд» 04.04.2026, тобто в межах встановленого законом 10-денного строку.
Проаналізувавши доводи скарги, вивчивши її матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України до суду може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Святошинського УП ГУ НП України у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42020000000001618 від 01.09.2020, розпочате за заявою ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення).
Із заяви ОСОБА_3 про залучення його до провадження як потерпілого вбачається, що службове підроблення, на його думку, було вчинене адміністрацією ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» під час складання (видачі) документів з питань охорони праці. На переконання скаржника, кримінальним правопорушенням йому було завдано матеріальної (у виді відсторонення від роботи, невиплати заробітної плати) та моральної (душевні переживання, відчуття розчарування, жалю та безпорадної самотності) шкоди.
03.04.2026 слідчим винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим, яка мотивована тим, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, яка свідчать про заподіяння ОСОБА_3 будь-якої шкоди.
Слідчий суддя погоджується з такими висновками слідчого, оскільки з заяви ОСОБА_3 про залучення його до провадження як потерпілого не зрозуміло, які саме офіційні документи були підроблені та в чому саме полягало підроблення; яким саме чином службове підроблення вплинуло на його права та який саме причинно-наслідковий зв'язок існує між ймовірним службовим підробленням та заподіянням йому матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Стаття 366 КК України передбачає кримінальну відповідальність за внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів. Предметом злочину є офіційні документи (документи, що мають юридичну силу, оформлені згідно з вимогами закону). Суб'єктом кримінального правопорушення може бути лише службова особа (особа, що постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади або обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків). Цей злочин є формальним, тобто він вважається завершеним з моменту складання підробленого документа, незалежно від того, чи було заподіяно реальну шкоду.
Таким чином, суд вважає, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою, відтак не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-306 КПК України,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020000000001618 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1