СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3303/26
ун. № 759/9559/26
21 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого від 13.02.2026 про закриття кримінального провадження №12025100080002765 від 09.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчому судді надійшла скарга ОСОБА_3 , якадіє в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , на постанову слідчого від 13.02.2026 про закриття кримінального провадження №12025100080002765 від 09.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України,
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що за заявою ОСОБА_3 слідчим відділом Святошинського УП ГУНП у м. Києві було розпочате кримінальне провадження№12025100080002765 від 09.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України. 01 квітня 2026 року адвокат скаржника отримав копію постанови слідчого від 13лютого 2026 року про закриття кримінального провадження. Посилаючись на те, що вказана постанова є необґрунтованою, заявник ОСОБА_3 просив задовольнити скаргу.
Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася.
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву, якою вимоги скарги підтримав з підстав, викладених у ній, просив задовольнити у повному обсязі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності вказаних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Вивчивши скаргу, дослідивши долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Вказана скарга направлена до суду поштою 07 квітня 2026 року, тобто в межах встановленого законом 10-денного строку з моменту отримання скаржником копії оскаржуваного рішення.
Як видно з матеріалів скарги, СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснювало за заявою ОСОБА_3 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100080002765 від 09.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України. Дане провадження закрито постановою від 13лютого 2026 року.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування проводилось за заявою ОСОБА_3 (колишньої дружини ОСОБА_6 ) за фактом таємного викрадення майна, а саме грошових коштів, які знаходились на банківських рахунках батька малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_6 станом на день його смерті.
Досудовим розслідуванням встановлено, що після відкриття спадщини ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому було вказано рахунки банківських карток з незначною сумою коштів.
09.05.2025 ОСОБА_3 , яка є законним представником доньки ОСОБА_4 , звернула до Печерського районного суду м. Києва із заявою, у якій просить зобов'язати «Приватбанк» надати їй інформацію, яка містить банківську таємницю стосовно її колишнього чоловіка ОСОБА_6 , а саме інформацію про залишок коштів станом на дату його смерті - 24.02.2023.
«Приватбанк» надав відповідь, в якій було вказано, що на картковому рахунку на дату смерті ОСОБА_6 був залишок коштів 109283 грн.
Допитана офіційна дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 повідомила, що з рахунків її чоловіка викрадення грошових коштів третьою особою не було, так як в неї з покійним її чоловіком був спільний рахунок, яким вона розпоряджалася та користувалася в сімейно-побутових цілях. Грошові кошти, які знаходилися на банківській картці після смерті ОСОБА_6 , були використані на поховання, які вона особисто зняла.
Ураховуючи наведені обставини, а також те, що в даному кримінальному проваджені відсутня потерпіла сторона, предмет злочину та подія; претензії однієї сторони до іншої сторони стосуються цивільно-правових питань, слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з висновками слідчого про те, що у даному випадку відсутні ознаки викрадення чужого майна з боку ОСОБА_7 , оскільки вона станом на день смерті ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі та проживала з ним однією сім'єю.
Спільна сумісна власність подружжя - це майно, набуте чоловіком та дружиною за час шлюбу, яке належить їм спільно без визначення часток. Згідно із законодавством України, кожен із подружжя має рівні права на володіння, користування та розпорядження цим майном, навіть якщо один з них не мав самостійного доходу через поважні причини (навчання, догляд за дітьми тощо), а саме заробітна плата, пенсії, стипендії, інші доходи, отримані одним із подружжя; придбані за спільні кошти речі, нерухомість (квартири, будинки), авто, цінні папери.
Таким чином, грошові кошти, яка знаходились на банківських рахунках ОСОБА_6 , до яких мала вільний доступ його дружина ОСОБА_7 , були їхньою спільною власністю як подружжя.
За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 303, 306-307, 369-372 КПК України,
У задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого від 13.02.2026 про закриття кримінального провадження №12025100080002765 від 09.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1