СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/51/26
ун. № 759/18906/23
20 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва скаргу ОСОБА_1 на дії і рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо скерування платіжних інструкцій до банківських установ про примусове списання грошових коштів з боржника,-
Описова частина
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини.
23 березня 2026 року за вхідним №21083 до Святошинського районного суду міста Києва за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 на дії і рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо скерування платіжних інструкцій від 20.03.2026 до банківських установ про примусове списання грошових коштів з боржника у виконавчому провадженні №80479932.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 14.01.2026 постановою державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.03.2026 відкрито виконавче провадження №80479932. Цією ж постановою вирішено стягнути із боржника виконавчий збір у розмірі 6 656,00 грн. та винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 200,00 грн. Загальна сума, яку ОСОБА_1 зобов'язано сплатити у рамках виконавчого провадження, становить 73 416,00 грн. Крім того, скаржниця зазначила, що 12.03.2026 державним виконавцем винесено окрему постанову про арешт коштів боржника.
ОСОБА_1 вказує, що державним виконавцем вчинені подальші дії, спрямовані на примусове стягнення коштів, а саме сформовано та направлено до банківських установ платіжні інструкції: №7521 від 20.03.2026 до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про списання наявних на рахунку НОМЕР_1 коштів у сумі 37 000,67 грн.; та №7516 від 20.03.2026 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про списання з рахунку НОМЕР_1 коштів на суму 73 416,00 грн.
Наголошує, що загальна сума, визначена до стягнення у виконавчому провадженні, становить 73 416,00 грн., однак сукупний розмір коштів, на списання яких спрямовані платіжні інструкції, перевищує вказану суму та становить понад 100 000,00 грн.
Вважає вказані дії державного виконавця грубим порушенням співмірності виконавчих дій та вимог Закону України «Про виконавче провадження». Безпідставним та передчасним також вважає перехід державного виконавця до стадії примусового виконання в частині направлення платіжних інструкцій до банківських установ, оскільки у виконавчому провадженні не визначений строк для добровільного виконання, а вона не мала можливості виконати рішення добровільно.
Крім того, Лало В.Л. вказала, що у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження невірно визначені реквізити виконавчого документа: зазначено, що судове рішення від 04.03.2026, однак у межах справи № 759/18906/23 жодні судові рішення від 04.03.2026 не виносилися. Крім того, у постанові зазначено, що документ видано Святошинським р/с Києва, коли вірним є зазначенням «Святошинський районний суд міста Києва». ОСОБА_1 також вказала, що у постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відсутній строк на добровільне виконання судового рішення, що позбавляє її можливості, як боржника, виконати рішення добровільно та створює передумови для незаконного застосування заходів примусового виконання. Крім того, скаржниця наголосила на тому, що постанова державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки у постанові про відкриття виконавчого провадження не визначено строк для добровільного виконання, через що вона була позбавлена можливості добровільно виконати рішення суду, що є серйозним порушенням, яке свідчить про передчасне застосування арешту коштів.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить суд визнати дії і рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо направлення платіжних інструкцій від 20.03.2026 №7521, №7516 до банківських установ у виконавчому провадженні №80479932 протиправними та зобов'язати виконавця відкликати їх.
Рух справи у суді
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Матеріали скарги передані судді 31 березня 2026 року.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 квітня 2026 року скаргу прийнято до розгляду, призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні із повідомленням учасників виконавчого провадження.
Позиція учасників справи під час судового слухання
Скаржниця у судове засідання не з'явилась без повідомлення причин своєї неявки, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового слухання.
Стягувач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового слухання.
У судове засідання державний виконавець не з'явилась без повідомлення причин своєї неявки, будучи належним чином повідомленою про судове слухання. Правом на подачу заперечень державний виконавець не скористалась.
Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відтак, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги в даному судовому засіданні за відсутності учасників справи, що не з?явилися.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Мотивувальна частина
Позиція суду
Враховуючи наявні матеріали справи, дослідивши подані докази та співставивши їх із нормами матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.
Встановлені судом обставини
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зобов'язання матері дитини ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), забезпечити у кожний понеділок, середу, п'ятницю тривалістю одну годину у період часу з 18:30 год. до 19:30 год. (не менше 60 хвилин) за київським часом спілкування сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за допомогою відеозв'язку, в тому числі, з використанням месенджерів (Telegram, Viber, WhatsApp), а також повідомити (повідомляти) батька дитини ОСОБА_2 про фактичне місце перебування (проживання), стан здоров'я та умови проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року зобов'язано боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) подати у 15-ти денний строк з моменту вручення їй ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25.
14 січня 2026 року ухвалою Святошинського районного суду міста Києва зобов'язано боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) подати у двадцятиденний строк з моменту вручення їй даної ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави штраф у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
12 березня 2026 року постановою головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни відкрито виконавче провадження №80479932 з виконання ухвали №759/18906/23, виданої 04.03.2026 Святошинським р/с м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн. Вказаною постановою стягнуто із боржника виконавчий збір у розмірі 6 656,00 грн.
12 березня 2026 року постановою головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни у межах виконавчого провадження №80479932 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
20 березня 2026 року головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніна Вікторія Володимирівна, у межах виконавчого провадження №80479932, видала платіжну інструкцію №7516 від 20 березня 2026 року у відповідності до котрої платником визначена Лало Владислава Леонідівна, код платника: 3321611606, рахунок платника: НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»); стягувач: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; сума до стягнення - 73 416,00 грн.; Призначення платежу: стягнення; за ВП № 80479932; з виконання виконавчого документу; ухвала; № 759/18906/23; виданий; 04.03.2026; документ видав; Святошинський р/с м. Києва.
20 березня 2026 року головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніна Вікторія Володимирівна, у межах виконавчого провадження №80479932, видала платіжну інструкцію №7521 від 20 березня 2026 року у відповідності до котрої платником визначена Лало Владислава Леонідівна, код платника: НОМЕР_2 , рахунок платника: НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»); стягувач: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; сума до стягнення - 37 000,67 грн.; Призначення платежу: стягнення; за ВП № 80479932; з виконання виконавчого документу; ухвала; № 759/18906/23; виданий; 04.03.2026; документ видав; Святошинський р/с м. Києва.
Скаржник вважає дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо направлення платіжних інструкцій від 20.03.2026 №7521, №7516 до банківських установ у виконавчому провадженні №80479932 протиправними, на підставі чого нею було подано дану скаргу.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовні норми права
Як встановлено в частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, засадами виконавчого провадження, зокрема, є обов'язковість виконання рішень та законність (п.п. 2, 3 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, передбачає, серед іншого, можливість сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права (ст. 447-1 ЦПК України).
Пунктом а ч. 1 ст. 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Строк для подачі скарги ОСОБА_1 дотриманий.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
ОСОБА_1 скористалась своїм правом та подала скаргу на дії і рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо направлення платіжних інструкцій від 20.03.2026 №7521, №7516 до банківських установ у виконавчому провадженні №80479932.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частина друга цієї статті).
Щодо наявності помилок у постанові про відкриття виконавчого провадження та постанові про арешт коштів боржника.
Скаржниця, обґрунтовуючи підстави для подачі скарги, посилалась, зокрема, на статтю 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначаючи, що постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника містять помилки.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У даному випадку виконавчим документом є ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 14.01.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу. Відтак, вимоги ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не можуть поширюватись на постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.
Однак, суд погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що постанови головного державного виконавця Мариніної В.В. від 12.03.2026 про відкриття виконавчого провадження №80479932 та про арешт коштів боржника від 12.03.2026 містять певні неточності у даті постановлення ухвали, у межах котрої було прийнято рішення про накладення штрафу, та повній назві суду, котрий видав виконавчий документ.
Водночас, суд не вважає, що вказані недоліки є підставою для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника від 12.03.2026 протиправними та їх скасування.
Суд звертає увагу на те, що усі інші відомості у постановах є вірними, що дає змогу ідентифікувати на підставі якого виконавчого документу відкрито дане виконавче провадження.
Також суд звертає увагу на те, що у автоматизованій системі виконавчого провадження до матеріалів виконавчого провадження №80479932 приєднано відсканований супровідний лист та ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №759/18906/23, направлені до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Святошинським районним судом міста Києва для виконання та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаної ухвали.
Відтак, хоча постанови про відкриття виконавчого провадження №80479932 від 12.03.2026 та про арешт коштів боржника від 12.03.2026 дійсно містить неточності, однак вони не є настільки суттєвими, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, через що мали б бути скасовані відповідні постанови.
Водночас, за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження, із застосування повного доступу до виконавчого провадження №80479932, судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни від 24.03.2026 внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Дата видачі: 04.03.2026 зазначено Дата видачі: 30.01.2026; замість Суб'єкт, що видав ВД: Святошинський р/с м. Києва зазначено Суб'єкт, що видав ВД: Святошинський районний суд міста Києва.
Таким чином, суд не знайшов підтвердження доводам Лало В.Л. щодо необхідності скасування постанови про арешт коштів боржника із зазначених підстав.
Щодо доводів скаржниці про відсутність у постанові строку на добровільне виконання рішення суду та передчасне накладення арешту на кошти боржника, суд вважає необхідним зазначити наступне.
У відповідності до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» строк на добровільне виконання рішення передбачений лише для рішень немайнового характеру.
Оскільки виконавче провадження №80479932 стосується стягнення із ОСОБА_1 штрафу на користь держави, тобто рішення майнового характеру, у державного виконавця був відсутній обов'язок зазначення про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.
Крім того, ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Керуючись зазначеними положеннями Закону України «Про виконавче провадження» головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніна В.В. при відкритті виконавчого провадження №80479932 винесла постанову про арешт коштів боржника, яким є ОСОБА_1 .
Відтак, дії виконавця у даній частині є законними та такими, що відповідають чинному законодавству. Накладення арешту на кошти боржниці не було передчасним.
Щодо направлення платіжних інструкцій до банківських установ.
Частинами 1, 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред'явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.
Із матеріалів виконавчого провадження встановлено, що загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника ОСОБА_1 становить 73 416,00 грн., з яких: 66 560,00 грн. - сума штрафу, визначена ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №759/18906/23; 6 656,00 грн. - виконавчий збір; 200,00 грн. - сума мінімальних витрат виконавчого провадження.
20 березня 2026 року головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніна В.В., у межах виконавчого провадження №80479932, видала дві платіжні інструкції: №7516 на суму 73 416,00 грн. та №7521 на суму 37 000,67 грн.
Суд зауважує, що обидві платіжні інструкції є аналогічними, за виключенням суми стягнення. Вони мають однаково визначеного платника: Лало В.Л., рахунку платника: НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»), стягувача: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, призначення платежу: стягнення; за ВП № 80479932; з виконання виконавчого документу; ухвала; № 759/18906/23; виданий; 04.03.2026; документ видав; Святошинський р/с м. Києва.
Таким чином, головний державний виконавець Мариніна В.В. скерувала дві платіжні інструкції на загальну суму 110 416,67 грн. до однієї банківської установи про стягнення із одного і того самого рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») коштів на загальну суму, що перевищує суму стягнення у межах виконавчого провадження №80479932.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів (Абзац перший пункту 8 розділу VIII Інструкції з організацій примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5).
12 березня 2026 року постановою головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної В.В. у межах виконавчого провадження №80479932 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , - у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 73 416,00 грн.
Зважаючи на викладене, дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної В.В. щодо скерування до банківської установи платіжної інструкції №7516 від 20.03.2026 на суму 73 416,00 грн. були правомірними, оскільки сума до стягнення визначена з урахуванням виконавчого та витрат виконавчого провадження. Натомість, дії головного державного виконавця Мариніної В.В. щодо скерування до тієї самої банківської установи платіжної інструкції №7521 від 20.03.2026 на суму 37 000,67 грн. не є правомірними, оскільки обидві платіжні інструкції визначають єдиний рахунок ОСОБА_1 - НОМЕР_1 , що спричиняє стягнення із боржника суми вищої, ніж сума стягнення у виконавчому провадженні №80479932.
Висновки за результати розгляду скарги
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.ч. 1-3 ст. 451 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, за результатами розгляду скарги, проаналізувавши усі наявні докази та співвставивши їх із відповідними нормами законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги та її обґрунтованість в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо направлення платіжної інструкції №7521 від 20.03.2026 до банківської установи у виконавчому провадженні №80479932.
Питання щодо розподілу витрат, пов?язаних із розглядом скарги, ОСОБА_1 у поданій скарзі не ставила.
Відтак, судові витрати залишаються за скаржницею.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 4, 13, 18, 26, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії і рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо скерування платіжних інструкцій до банківських установ про примусове списання грошових коштів з боржника - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії і рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніної Вікторії Володимирівни щодо направлення платіжної інструкції №7521 від 20.03.2026 до банківської установи у виконавчому провадженні №80479932.
Зобов'язати головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мариніну Вікторію Володимирівну відкликати платіжну інструкцію №7521 від 20.03.2026 у виконавчому провадженні №80479932.
У задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 21 квітня 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко