СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5478/26
пр. № 2/759/7701/26
21 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Бабич Н.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
02.03.2024 р. до суду надійшов вказаний позов. Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що з 05.05.2011 р по 13.01.2026 р. перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народилась дитина, а саме: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишились проживати з матір'ю - позивачем по справі та перебувають на її повному утриманні, відповідач свій обов'язок щодо утримання дітини не виконує, хоча працює та має дохід, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання у розмірі 40% від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття. Зазначила, що вказані кошти необхідні на освіту та медичні потреби, та загальна сума витрат становить 23 967 грн. на місяць.
Ухвалою суду від 09.03.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
24.03.2026 представником позивача подано клопотання про витребування доказів у справі, зокрема з: 1. Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» (код ЄДРПОУ 01993776, адреса: 01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка 17): довідку про доходи ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за останні 12 місяців; інформацію про всі види виплат (заробітна плата, премії, надбавки, матеріальна допомога тощо). 2. Витребувати у Державної податкової служби України: відомості про доходи ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за останні 12 місяців; інформацію про джерела отримання доходів податкові декларації (за наявності). 3. Витребувати з Пенсійного фонду України: відомості з Державного реєстру застрахованих осіб щодо доходів ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); інформацію про нарахування заробітної плати. 4. Зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) надати до суду: довідку про доходи; копію трудового договору/контракту; відомості про інші джерела доходу.
Ухвалою суду від 24.03.2026 р. у задоволені клопотання відмовлено.
Представник позивача подав до суду клопотання про перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до спрощеного провадження з викликом сторін з посиланням на те, що необхідно дослідити медичні документи для визначення стану здоров'я дитини, встановити реальний дохід відповідача та його фінансові можливості.
Ухвалою суду від 20.04.2026 р. у задоволені клопотання відмовлено.
03.04.2026 р. відповідач подав відзив на позов, в якому заявив клопотання про витребування доказів, а саме: з АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про всі банківські рахунки та картки відкриті на ім'я позивача та дочки для підтвердження зарахування коштів надісланих відповідачем.
Ухвалою суду від 20.04.2026 р. у задоволені клопотання відмовлено.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
03.04.2026 р. до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач про стягнення аліментів з нього на користь позивача на утримання дитини не заперечував, однак не погодився з розміром, просив стягнути 1/5 частину з усіх видів доходу на утримання дитини.
14.04.2026 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач на вимогах позову наполягала з підстав викладених в позові. Зазначивши при цьому, що її дохід становить приблизно 23 000,00 грн., а батька 40 000,00 грн., а законом визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину спільно, та розмір який просить визначити позивач відповідатиме необхідно рівню для утримання дитини, як зазначила позивач 22-24 тисячі гривень в місяць.
Заперечень на відповідь на відзив до суду не надходило.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення у відповідності до вимог п. 5 ст. 279 ЦПК України та часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.05.2011 р по 13.01.2026 р. (а.с.18).
Від шлюбу сторони мають дитину, а саме: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції; Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Тобто, законом чітко визначено способи утримання дитини, якими є: частки від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, а не відсотки, як просить позивач.
Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Неповнолітня дитина сторін проживає разом з своєю матір'ю, позивачкою по справі, перебуває на її утриманні, доказів протилежного суду не надано, враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, виконавчі стягнення відсутні, а тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з моменту подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Отже, позовна вимога заявлена позивачем в частині стягнення аліментів в розмірі 40% від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, не передбачена законом, а тому не підлягає до задоволення.
Крім цього, судом роз'яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Також позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь матеріальної допомоги на лікування та/або навчання дитини в порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно зі ст. 192 СК України.
В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Неповнолітня дитина сторін проживає разом з своєю матір'ю, позивачкою по справі, перебувають на її утриманні, відповідач допомоги на утримання не надає, доказів протилежного суду не надано, враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, виконавчі стягнення відсутні, а тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з моменту подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що в грошовому еквіваленті становить 1331,20 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180, 182, 183, 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 200, 206, 207, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у розмірі однієї чверті (1/4 частини) з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 02.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини, - відмовити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Зазначити дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Бабич Н.Д.