Справа № 756/3618/25
Категорія 29
03 лютого 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів,-
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ФОП ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 23.09.2024 вона звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою на участь у Програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів «Державна іпотека «єОселя», з метою придбання квартири на вторинному ринку, а саме квартири загальною площею 60,40 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 30.09.2024 між нею (як покупцем) та ФОП ОСОБА_2 (як виконавцем) було укладено договір про бронювання нерухомості. Відповідно до пункту 1 договору замовник передає виконавцю грошову суму у розмірі 157 700,00 грн, яка є забезпеченням умов бронювання об'єкта житлової нерухомості - двокімнатної квартири, загальною площею 60,40 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у ЖК «Варшавський-2» та зараховується у вартість об'єкту нерухомості. Вказана сума була переведена в інший вид матеріальних активів, а саме: 3800 доларів США, з метою запобігання знецінюванню в результаті інфляційних процентів. Відповідно до умов договору покупець передає вищевказану суму для зберігання виконавцю до моменту, вказаного в договорі, а виконавець до 30.11.2024 зобов'язується забезпечити укладення договору купівлі-продажу за державною програмою «єОселя» (далі - основний договір) відносно об'єкту нерухомості, який на праві спільної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (по 1/2 частці кожному). Позивачем 30.09.2024 виконано зобов'язання відповідно до умов договору щодо передачі грошових коштів в розмірі 157 700,00 грн. Однак станом на момент подання позовної заяви виконавець договору ФОП ОСОБА_2 не забезпечила укладання основного договору купівлі-продажу вказаної квартири з огляду на те, що АТ «КБ «ПриватБанк» не уклав договір про іпотечний кредит з позивачем, посилаючись на те, що до банку не надійшли кошти від держави за програмою «єОселя», та категорично відмовилась повертати покупцю гарантійну суму. Пунктом 3 договору передбачено, що у разі неукладення основного договору в установлений термін згідно п. 2 цього договору з причин, залежних від продавця, виконавець зобов'язується повернути гарантійну суму - 1, гарантійну суму - 2 та гарантійну суму - 3 (у разі їх отримання) покупцю в повному обсязі. При цьому покупець має право звернутися із заявою про видачу грошової суми не менше ніж за 1 (один) робочий день до бажаної дати отримання грошової суми. 20.12.2024 адвокат Новікова Н.І. в інтересах ОСОБА_1 направила на адресу ФОП ОСОБА_5 вимогу з метою врегулювання спору в досудовому порядку щодо повернення грошових коштів у розмірі 3800 доларів США, які були передані ОСОБА_1 для зберігання відповідачу ФОП ОСОБА_5 відповідно до умов договору про бронювання нерухомості від 30.09.2024. 10.02.2025 адвокатом Мішустіним М.К. на адресу адвоката Новікової Н.І. направлено лист-відповідь на вимогу від 20.12.2024, у якому зазначено, що на думку сторони відповідача, враховуючи юридичну позицію, умови договору від 30.09.2024 та інформацію, викладену у вимозі від 20.12.2024, остання не може бути виконана і є безпідставною. Ураховуючи наведене, з метою захисту своїх порушених прав позивач звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19.03.2025 справу передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 головуючим у справі визначено суддю Ковбасюк О.О.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
01.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, представник посилається на те, що позивачем необґрунтовано, які саме умови договору було порушено відповідачкою, що могло б бути підставою для стягнення з неї грошових коштів. При цьому він також зазначає, що договір про бронювання нерухомості від 30.09.2024 підписано позивачем і відповідачем на засадах свободи договору, сторони прописали всі важливі пункти договору, обговорили істотні умови досягнення результату і штрафні санкції. Відповідач, зі свого боку, вчинила всі необхідні дії для досягнення мети - укладення основного договору купівлі-продажу квартири, а також вчинила всі інші передбачені договором бронювання дії, зокрема, допомогла позивачці оформити заяву в АТ КБ «ПриватБанк» по програмі «єОселя», надала документи, які вказують на готовність квартири за адресою АДРЕСА_1 до продажу, тобто до укладення договору купівлі-продажу. Водночас, позивач не прийшла на укладення угоди та не вчинила дій, які мала б вчинити для укладення основного договору, а також не повідомила продавців про причини відмови від укладення договору. При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не змогла укласти основний договір у зв'язку з настанням обставин, які унеможливили виконання нею умов договору, що свідчить про відсутність підстав для будь-якої відповідальності відповідача.
25.11.2025 до суду надійшли письмові пояснення від третьої особи ОСОБА_3 , у яких остання зазначила, що вона є колишньою власницею квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Між нею та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг щодо продажу належної їй квартири. З її відома ФОП ОСОБА_2 підписала договір про бронювання нерухомості від 30.09.2024, оскільки вона фактично проживає у м. Полтава та через характер її роботи часто переміщається територією України, у зв'язку з чим позбавлена можливості особисто прибути для підписання договору. Зі свого боку вона виконала всі дії, необхідні для продажу квартири, як власник. У строки, визначені договором про бронювання віл 30.09.2024, квартира була повністю готова до укладення основного договору. Однак покупці не з'явилися на угоду, усно повідомивши, що не отримали кредит у АТ КБ «ПриватБанк». Жодних офіційних повідомлень або документальних підтверджень причин відмови ними надано не було. З матеріалів справи видно, що позивач дійсно зверталася до АТ КБ «ПриватБанк», проте, наскільки відомо третій особі, не надала повного пакету документів, унаслідок чого кредит отримано не було. Крім того, вона просить суд звернути увагу на те, що позивач не пояснила, чому вона не з'явився на угоду, які саме дії вчинила для повідомлення про відмову від укладення основного договору, в якій формі це було зроблено. Більше того, у грудні 2024 року позивач жодних дій не здійснювала, а в позові некоректно зазначила адресу третьої особи, у зв'язку з чим вона не мала можливості вчасно подати заперечення на позов. Із зазначених підстав третя особи просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 01.12.2025 було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано відповідні докази в АТ КБ «ПриватБанк».
23.12.2025 до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вказаної вище ухвали суду.
02.01.2026 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_3 , які за своєю суттю є аналогічними з її попередніми поясненнями.
У судовому засіданні 26.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.
Перед початком судового засідання 03.02.2026 представники сторін подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи відомості щодо належного повідомлення про розгляд справи усіх учасників справи, а також заяви та письмові пояснення учасників справи, суд ухвалив проводити розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, 30.09.2024 між ФОП ОСОБА_2 , як виконавцем, та ОСОБА_1 , як замовником або покупцем, було укладено договір про бронювання нерухомості.
Відповідно до пункту 1 договору покупець передає виконавцю грошову суму в розмірі 157 700 гривень, яка є забезпеченням умов бронювання об'єкту житлової нерухомості, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 60,40 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у ЖК «Варшавський-2», та зараховується у вартість об'єкту нерухомості. Вказана сума за згодою сторін переводиться в інший вид матеріальних активів: 3800 доларів США з метою запобігання знецінюванню в результаті інфляційних процентів.
Відповідно до пункту 2 договору покупець передає вищевказану суму для зберігання виконавцю до моменту, вказаного в дійсному договорі. Виконавець до 30.11.2024 зобов'язується забезпечити укладання договору купівлі-продажу за державною програмою Е-Оселя (далі - основний договір) відносно даного об'єкту, який на праві спільної власності належить: 1/2 ОСОБА_3 та 1/2 ОСОБА_4 згідно витягів з Державного реєстру речових прав від 06.06.2024 за №№ 381877095 та 381877334, сформованих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О.Ю. 06.06.2024.
У пункті 3 договору сторони погодили, що у разі неукладання основного договору в установлений термін згідно п.2 цього договору з причин, залежних від продавця, виконавець зобов'язується повернути гарантійну суму - 1, гарантійну суму - 2 та гарантійну суму - 3 (у разі їх отримання) покупцю в повному обсязі. При цьому покупець має право звернутися із заявою про видачу грошової суми не менше ніж за 1 (один) робочий день до бажаної дати отримання грошової суми.
Пунктами 4-6 договору сторони погодили, що у разі неукладання основного договору у встановлений строк п. 2 цього договору з причин, залежних від покупця, гарантійна сума - 1 залишається в розпорядження виконавця в якості неустойки (штрафу) та розподіляється між продавцем і виконавцем 50/50, гарантійна сума - 2 та гарантійна сума - 3 (за умови її внесення у відповідності з п.2.1. цього договору) повертається покупцю у повному обсязі. У разі укладення основного договору у встановлений термін згідно умов цього договору гарантійна сума - 1 зараховується у вартість об'єкту нерухомості. У разі, якщо зміни у законодавстві щодо збільшення воєнного збору не відбудуться, гарантійна сума - 2 повертається виконавцем покупцю не пізніше 30.11.2024.
Зі змісту вказаного договору вбачається, що він підписаний сторонами без будь-яких умов та застережень.
Відомості, які б вказували на те, що укладений між сторонами договір у встановленому законом порядку визнаний недійсним або неукладеним, відсутні.
Вказаних обставин сторони не заперечують.
Крім того, як встановлено судом в ході судового розгляду та не заперечується сторонами, на виконання умов договору позивач перерахувала відповідачу 157 700,00 гривень.
Зазначена сума була сплачена позивачем в якості гарантійної суми - 1 з метою забезпечення укладення основного договору купівлі продажу квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у ЖК «Варшавський-2».
Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму грошових коштів, вказуючи на те, що після їх отримання відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за умовами договору про бронювання, а саме, не забезпечено укладання основного договору купівлі-продажу квартири, а тому наявні підстави для стягнення отриманих відповідачем коштів на підставі статей 526, 530, 611, 615, 629 ЦК України.
Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цілому, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на зміст статей 526, 530, 611, 615, 629 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов'язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. Така вимога може бути пред'явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання.
Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 30.09.2024 між сторонами укладено договір про бронювання нерухомості.
На виконання умов договору, з метою забезпечення укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири, позивачем було проведено часткову оплату, а саме сплачено відповідачу гарантійну суму - 1 у розмірі 157 700,00 грн.
Однак, у подальшому основний договір купівлі-продажу квартири між продавцем та покупцем укладений не був.
Як з'ясовано судом із наявних у справі доказів та із пояснень представників сторін в ході судового розгляду, позивач ОСОБА_1 зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою участі у Програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів «Державна іпотека «єОселя», однак у подальшому вона участь у такій програмі не взяла та кредитні кошти для укладення відповідного договору їй не надавалися.
Зазначені обставини підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяв ОСОБА_1 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» щодо участі у вказаній програмі, а також листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-251208/29289-БТ від 15.12.2025, наданим на виконання ухвали суду від 01.12.2025, у якому зазначено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) подавала заявку через ДІЮ 248GPBWF050554 16/09/2024 20:53 на участь у Програмі здешевлення вартості іпотечних кредитів «Державна іпотека «єОселя», однак перерахування грошових коштів за такою заявою не здійснювалось, угоду не було сформовано.
Як з'ясовано судом із пояснень представників сторін у судовому засіданні, отримання кредитних коштів не було погоджено банком ОСОБА_1 у зв'язку із ненаданням нею усіх необхідних документів. Фактично основний договір купівлі-продажу квартири, з метою забезпечення виконання якого був укладений договір про бронювання між сторонами, не був укладений у зв'язку з ненаданням позивачкою відповідної суми грошових коштів за таким договором.
Водночас, будь-яких порушень умов договору про бронювання з боку відповідача судом не встановлено.
Позивачем не надано доказів на підтвердження невиконання відповідачем будь-якої із умов такого договору.
Як з'ясовано судом, усі свої зобов'язання за укладеним договором про бронювання відповідач виконала у повній мірі.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для притягнення відповідача до встановленої законом відповідальності за порушення зобов'язання, а отже, і відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, отриманих нею від позивача на виконання умов договору.
Крім того, як встановлено судом зі змісту пункту 3 договору, у разі неукладання основного договору в установлений термін згідно п.2 цього договору з причин, залежних від продавця, виконавець зобов'язується повернути гарантійну суму - 1, гарантійну суму - 2 та гарантійну суму - 3 (у разі їх отримання) покупцю в повному обсязі.
Таким чином, умовами договору передбачено умови повернення гарантійних сум за договором лише з вини продавця.
Водночас, механізм повернення сплачених за договором грошових коштів з вини покупця умовами договору не передбачено.
Наявності будь-яких інших правових підстав для повернення позивачу гарантійного внеску за договором останньою в суді не доведено.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Підсумовуючи все вищенаведене, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі статті 141 ЦПК України суд залишає судові витрати за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 247, 258, 259, 263-268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
треті особи:
- ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
- Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Повний текст рішення складено 09.02.2026.
Суддя О. О. Ковбасюк