Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6290/26
20 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12025100160000046 від 04.12.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,
слідчий СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Донецьк, яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.197-1 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що слідчими СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100160000046 від 04.12.2025, в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що рішенням Київської міської ради від 28.07.2020 № 92/9171 «Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Троєщинські луки» ландшафтний заказник місцевого значення «Троєщинські луки» включено до територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Установлено, що приблизно у 2016 році, більш точний час не встановлено, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,6583 га, розташованої у Деснянському районі м. Києва поблизу озера «Алмазне», а також здійснення самовільного будівництва на ній будівель, з метою подальшого проживання у них та ведення домашнього господарства.
Реалізуючи свій злочинний умисел, усупереч зазначеним нормам законодавства, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки, з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період з 2016 року по серпень 2017 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , без відповідних дозвільних та правовстановлюючих документів, самовільно зайняла земельну ділянку особливо цінних земель природо-заповідного фонду площею 0, 6583 га, яка заходиться за координатами 50.516940, 30.656090, у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, площею 96,2065 га, та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, розташовану в Деснянському районі м. Києва поблизу озера «Алмазне» на території ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщинські луки», огородивши її парканом з металевої сітки, де в період з 2019 року по 2021 рік здійснила самовільне будівництво будівель, а саме: будинку площею 0,0021 га. (№1), будинку площею 0,0037 га (№2), гараж площею 0,0032 га (№3).
Таким чином, ОСОБА_5 самовільно збудувала будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0, 6583 га, яка віднесена до особливо цінних земель природо-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщинські луки» та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, чим спричинила територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради майнову шкоду на суму 4 476 058, 38 грн.
Автор клопотання зазначає, що існують ризики переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у вказаному кримінальному провадженні.
Водночас, просить покласти на підозрювану окремі процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів.
Підозрювана та захисник проти заявленого клопотання заперечили, просили відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши доводи прокурора та сторони захисту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов до такого.
Відповідно до ч.1 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 та 2 ст. 181 КПК).
Згідно вимог ч. 6 ст. 181 КПК строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
З'ясовано, що слідчими СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025100160000046 від 04.12.2025.
08.04.2026 начальником слідчого відділення ВП в річковому порту Київ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 повідомлено ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоза ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Слідчий суддя перевірив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 дослідивши надані стороною обвинувачення матеріали, а саме: протокол огляду земельної ділянки 8000000000:62:212:0008 площею 96,2065 га., за участю залучених спеціалістів геодезистів КП «Інститут земельних відносин» на якій виявлено огороджену земельну ділянку з розміщеними на ній будівлями, на яких зафіксовано громадянку, яка ідентифікована як ОСОБА_5 ; технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною проведений КП «Інститут земельних відносин»; висновок експерта №СЕ-19/111-26/7370-ЗТ від 26.02.2026 фактична площа користування земельної ділянки за координатами 50.516940, 30.656090, що огороджена металевою сіткою, відповідно до меж земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, що знаходиться у Деснянському районі міста Києва, становить 0,6583 га, на якій розташовані такі будівлі: будинок площею 0,0021 га, будинок площею 0, 0037 га, гараж площею 0,0032 га.; відповідь Департаменту земельних ресурсів №057-15888 від 04.12.2025 про те, що за поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі земельної ділянки 8000000000:62:212:0008 у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам. Крім цього відповідно до листа Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату встановлено, що Ландшафтний заказник місцевого значення «Троєщенські луки» оголошено рішенням КМР від 28.07.2020 року №92/9171. Крім цього земельна ділянка за координатами 50.516940, 30.656090 потрапляє в межі Ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщенські луки». Відповідь Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» від 01.12.2025 №23 відповідно до якої ділянка за координатами 50.516940, 30.656090 потрапляє в межі Ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщенські луки», відноситься до особливо цінних земель; протокол огляду інтернет-ресурсу - застосунку «Google Earth Pro»; висновок експерта №СЕ-19/111-25/78459-ФХЕД від 29.01.2026, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,6583 га, з кадастровим номером 8000000000:62:212:0008, неподалік озера «Алмазне» розташованої у Деснянському районі міста Києва за координатами 50.516940, 30.656090 на території Ландшафтного заказника місцевого значення «Троєщенські луки» становить 4 476 058, 38 грн; матеріали супутникового моніторингу Державного космічного агенства України; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що на ділянці поблизу нього проживає ОСОБА_5 ; протокол впізнання за фотознімками де свідок ОСОБА_7 впізнав особу, яка ідентифікована як ОСОБА_5 .
Щодо доводів сторони захисту про недопустимість окремих доказів на підтвердження пред'явленої підозри, зокрема, висновку експерта №СЕ-19/111-25/78459-ФХЕД від 29.01.2026, слідчий суддя зазначає, що вказане питання в цілому не належить до предмета судового розгляду на даній стадії. Водночас слідчий суддя вважає, що такі доводи не свідчать про завідому недопустимість зазначених доказів, оскільки така пов'язана з порушенням порядку отримання такого доказу, а не з відсутністю копій окремих сторінок.
Так, з долучених до матеріалів клопотання доказів вбачається причетність ОСОБА_5 до дій, які за змістом клопотання інкримінуються їй в якості вчинення кримінального правопорушення, а відтак і наявність обґрунтованої, в сенсі ч. 2 ст. 177 КПК, підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Також слідчий суддя звертає увагу, що встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з'ясування всіх елементів його складу не є завданням даної стадії та не вирішується слідчим суддею під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.
Оцінюючи заявлені ризики можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та/або суду слідчий суддя виходить насамперед з тяжкості покарання, яке їй загрожує у разі доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, санкція ч. 4 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від одного до трьох років. Зазначені обставини свідчать про актуальність вказаного ризику.
Інші ризики прокурором у судовому засіданні не доведені.
Отже прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри та ризику наведеного в ч.2 ст. 177 КПК України, що є підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2)особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 2 ст. 176 КПК).
Згідно приписів (ч. 4 ст. 194 КПК) якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (в межах строку досудового розслідування), а саме до 08.06.2026, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.
Таким чином, подане клопотання слід задовольнити частково.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.176-179, 181, 194, 196, 309 слідчий суддя,
клопотання слідчого СВ ВП в річковому порту Київ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12025100160000046 від 04.12.2025 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м.Донецька, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на неї строком до 08.06.2026 в межах строку досудового розслідування наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою;
2. не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання.
Строк дії обов'язків визначити до 08 червня 2026 року.
Ознайомити та вручити підозрюваній під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених зобов'язань до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на підозрювану може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1