Справа № 758/2550/24
3/758/735/26
Категорія
17 квітня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працюючої директором ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , -
за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,
Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 07.12.2023 р. №0509/90300/23, 06.11.2023 року через пункт пропуску «Порубне-Сірет», митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці з Болгарії компанією «INSA OIL LTD» до України на адресу ТОВ «НК Фаворит Ойл» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25 Г, ЄДРПОУ 39470271) був ввезений товар Важкі дистилянти, газойлі: паливо дизельне, EN590, загальною вагою 24 371 кг, 29 271 тис.л при 15 град.С, вартістю 23606,73 дол. США. 07.11.2023 сектором митного оформлення «Вінниця» митного поста «Південно Західний» Енергетичної митниці було прийнято до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ за №23UA903230000675U6 з заявленим вище товаром, яку до митного оформлення було подано митним брокером ТОВ «КАСТОМБРОК» (04070,м. Київ вул. Петра Сагайдачного буд.25 Г, Україна) в особі агента з митного оформлення ОСОБА_2 . Товар через митний кордон України був переміщений та подався до митного оформлення в режимі «Імпорт» на підставі наступних документів: сертифікат якості від 10.10.2023 № ВВ-329, рахунок-фактура від 04.11.2023 №0000316097, рахунок-проформа від 25.10.2023 № 202310-993, автотранспортна накладна від 04.11.2023 № б/н, декларація про походження товару від 04.11.2023№ А0000192817, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 29.11.2022 № 879, додаткова угода від 16.10.2023 №УК-20, договір про декларування товарів і транспортних засобів від 20.10.2015 №43, договір на перевезення товару від 09.01.2023 №0901203НК. Відповідно до зазначених документів продавцем та відправником товару є компанія «INSA OIL LTD» (1 Predel str., Rakovski, Bulgaria), покупцем товару є ТОВ «НК Фаворит Ойл» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25 Г, Україна). Відповідно до заявлених у гр. 31 митної декларації відомостей та товаросупровідних документів, товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, EN590» за фізико-хімічними показниками: густина при 15 град. С - 832,6 кг/мЗ, вміст сірки - 8,6 мг/кг (0,00086 мас.%), фракційний склад - 39,0% (об.) переганяється при температурі 250 град. С, 94,0% (об) переганяється при температурі 350град.С, 95%(об.) переганяється при температурі 354,5 град. С, температура спалаху у закритому тиглі - 57,5 град. С, за екологічними показниками відноситься до екологічного класу дизельного палива: Євро5. Під час здійснення митного контролю та оформлення товару, було згенеровано митні формальності, (наказ Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю»), зокрема - «взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД». Відповідно до форм митного контролю посадовими особами СМО «Вінниця» митного поста «Південно Західний» було відібрано проби та зразки товару (Акт від 07.11.2023 UA903230/2023/32), з наступним направленням їх до відділу класифікації та митно - тарифного регулювання Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно -тарифного регулювання ЗЕД, для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД у Спеціалізованій лабораторії (СЛЕД), запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 09.11.2023 №7.6-2/7.6-15.2/7.17/5131. Відповідно до висновку експертизи від 16.11.2023 №142000-3101-1025, товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, BN590», які було подано до митного оформлення по МД типу ІМ40ДЕ від 07.11.2023 №23UA903230000675U6 за визначеними фізико-хімічними показниками (температура спалаху проби в закритому тиглі становить +40° С) не відповідає екологічному класу дизельного палива Євро 5. Відповідно дод. 3 Постанови КМУ від 01.08.2013 № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» показник (температурам спалаху проби в закритому тиглі становить +40° С) відноситься до екологічного класу дизельного палива Євро 3. Однак, відповідно до п.26 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 № 927, введення в обіг дизельного палива екологічного класу Євро 3 дозволяється тільки для забезпечення Збройних Сил та інших військових формувань, а також для сільгосптехніки та автотранспортних засобів, технічні паспорти яких дають змогу використовувати екологічний клас Євро 3 та екологічний клас Євро 4. ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» під час декларування товару за ЕМД від 07.11.2023 типу «IM 40 ДЕ» №23UA903230000675U6 не надало жодних документів (договорів на постачання до Збройних Сил та інших військових формувань та/або сільгосп.підприємств) про використання ввезеного товару для забезпечення збройних сил та інших військових формувань, сільгосптехніки та автотранспортних засобів, технічні паспорти яких дають змогу використовувати екологічний клас Євро 3 та Євро 4. Відповідно до вимог ст. 17 «Заборона окремих видів експорту та імпорту» Закону України від 16.04.1991 року № 0959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» в Україні забороняється «імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди суспільній моралі, здоров'я чи становити загрозу життю населення, тваринному світу та рослинам, або призвести до заподіяння шкоди навколишньому середовищу». Відповідно до п.3 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 № 927: імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України і вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави та несе відповідальність за її відповідність вимогам цього Технічного регламенту; обіг палива - переміщення (транспортування) палива від виробника (імпортера, постачальника) до споживача або будь-які дії, пов'язані з транспортуванням, зберіганням, продажем. Таким чином імпортер ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» несе відповідальність за переміщення продукції, походженням з іншої держави, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 № 927. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 196 Митного кодексу України «не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону Чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України». Контроль за виконанням вимог, що містяться в вищезазначеній статті, покладено на митні органи та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Таким чином ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» надано неправдиві відомості, щодо товару, та відповідно, під виглядом дозволених до обігу в України дизельного палива екологічного класу Євро 5, ввезено на митну територію України товар: «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, EN 590», який відповідно до своїх фізико-хімічних характеристик може завдати шкоди здоров'ю населення, тваринному світу та рослинам, або заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу та відноситься до дизельного палива екологічного класу Євро 3, обіг яких обмежено. 3 метою встановлення всіх обставин, митним постом «Південно Західний» Енергетичної митниці, було надіслано листи (запрошення) до декларанта ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», митного брокера ТОВ «КАСТОМБРОК», перевізника ТОВ «ЕЙПІ ГРУП Україна», для надання пояснень, а у разі неможливості прибути до митного органу відповісти на поставлені питання зазначені у листах (запрошеннях). Посадові особи декларанта ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», митного брокера ТОВ «КАСТОМБРОК», перевізника ТОВ «ЕЙПІ ГРУП Україна» до митного поста «Південно Західний» Енергетичної митниці, для надання пояснень не прибули, але за допомогою електронного зв'язку було надано пояснення щодо ввезення вищезазначеного товару. У своїх поясненнях посадові особи декларанта ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», митного брокера ТОВ «КАСТОМБРОК», перевізника ТОВ «ЕЙПІ ГРУП Україна» не надали аргументованих відповідей, щодо неправдивих відомостей зазначених у супровідних документах та заявлення недостовірних відомостей про товар. Відповідно до інформації розміщеної в ПІК «Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил» ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що особа, керівник ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України, не притягувалась. Таким чином, в діях керівника ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Таким чином, дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митним кодексом України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
В судове засідання зявилась ОСОБА_1 та її захисники - адвокат Білюк Ю.А. та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повідомила що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України не визнає та просила провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, та зазначила що висновки СЛЕД не відповідають дійсності, у зв'язку із відсутністю відповідного обладнання та технічних можливостей про що зазначено в самому висновку, товар повністю відповідає всім стандартам в тому числі вищезазначеному Технічному регламенту, відомості щодо товару у повній відповідності до всіх наявних документів на товар, та додатково запитуваних документів, до взяття проб енергетичною митницею було порушено визначену законом процедуру призначення відібрання проб для подальшої експертизи, законодавством України не встановлено обов'язку здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, зокрема і сертифіката якості, який не викликав сумнівів ні у ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», ні у митного брокера, оскільки мав відповідні показники властивостей щодо класифікації товару. Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на території України та будучи керівником отримувача товару (ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ») не могла вчиняти будь-яких дій щодо незаконного переміщення товару з Європейського Союзу до України, що не відповідає технічним стандартам за вартістю дизельного палива стандарту ЄВРО-5. ОСОБА_1 не є власником товару, який переміщувався через кордон, особисто дій щодо переміщення товару не вчиняла.
Представник Енергетичної митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил ч.1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення у межах передбачених частиною 1 статті 483 МК України.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Суд, оцінивши докази, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.483 Митного кодексу України карається переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Більш детально ці способи незаконного переміщення товарів були роз'яснені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005.
Відповідно до пункту 6 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Згідно з вимогами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами ст.8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст.489 МК України, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом, на попередню партію товару, на яку був виданий той самий сертифікат якості №ВВ-329 від 10.10.2023 р., вже проводились попередні дослідження лабораторії СЛЕД Держмитслужби та отримано Висновок №142000-3101-0943 від 01.11.2023 р., за результатами якого було визначено, що проби не суперечать вимогам і нормам відповідних показників Технічного регламенту, затвердженого Постановою КМУ №927 від 01.08.2013 р., щодо відповідності дизельного пального вимогами ЄВРО 5.
За результатами досліджень (аналізу, експертизи) проведених спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, товар «Дизельне паливо, EN590» відповідає значенню норм за екологічним класом ЄВРО3, так як температура спалаху у закритому тиглі становить +40,0 0С.
Однак, згідно пункту 10 Висновку експертизи від 16.11.2023 №142000-3101-1025 «Завдання для дослідження (аналізу, експертизи)» - визначення показника «температура спалаху у закритому тиглі» не ставилось як завдання для дослідження жодним пунктом з 6 (шести) поставлених. Тож, його визначення було проведено в супереч завданню для дослідження.
Визначальним показником для віднесення дизельного пального до того чи іншого екологічного класу є «вміст сірки». Згідно підпункту 3 пункту 10 Висновку експертизи від 16.11.2023 №142000-3101-1025 завдання для дослідження - є визначення вмісту сірки.
Однак, у результатах Висновку експертизи від 16.11.2023 №142000-3101-1025 зазначено, що визначення показника «вмісту сірки» провести неможливо через відсутність експертних можливостей. Таким чином, дослідження проведено не в повному обсязі, що є безперечним порушенням норм Технічного регламенту.
ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» просило здійснити повторний відбір проб для проведення незалежного лабораторного дослідження товару (Лист №77 від 22.11.23 р., однак у відповідь Держмитслужба «Південно - Західного» посту Енергетичної митниці (Вих.№7.6-28-05-01-25/30 від 20.12.2023), повідомила про відсутність правових підстав для надання дозволу на відбір проб (зразків).
Згідно пояснень водія автотранспортного засобу, який здійснював перевезення товару, відбір зразків здійснювався з порушення встановленої процедури такого відбору, а саме, відбір здійснювався не через верхній люк цистерни спеціальним пробовідбірником, на рівні розташованого на висоті 0,33 діаметра цистерни від нижньої внутрішньої частини цистерни, а зі зливного шлангу, який розташований зовні у нижній частині цистерни, для розливу відібраного зразку використовувалась забруднена тара (відро).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України.
Статтею 546 Митного кодексу України визначено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику "…" і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
Згідно із частиною першою статті 547 Митного кодексу України митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.
Частиною другою статті 544 Митного кодексу України встановлені основні завдання, які виконують митні органи, здійснюючи митну справу, зокрема, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо.
За змістом статті 7 Митного кодексу України до митної справи відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
За приписами пунктів 23, 24 статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Частиною першою статті 356 Митного кодексу України передбачено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарів; встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 236 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Тобто, наведеними нормами Митного кодексу України чітко регламентовано, що взяття зразків (проб) товарів, які знаходяться під митним оформленням, відбувається виключно на підставі відповідного вмотивованого письмового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі N 815/1557/17, від 28.05.2020 у справі N 818/1205/16 та від 12.11.2020 у справі №808/1697/15.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що порядок взяття проб товару встановлений статтею 356 Митного кодексу України, Порядком роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі Порядок №650, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Розділом IV Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби під час проведення досліджень (аналізів, експертиз), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058 (далі Порядок №1058, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 10 Розділу III Порядку №650 узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Кодексу.
Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку №1058 взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи) проводиться уповноваженими посадовими особами органу ДФС на підставі вмотивованого рішення керівника цього органу або особи, яка виконує його обов'язки, або постанови про взяття проб і зразків у справі про порушення митних правил.
Разом з тим, застосування митними органами системи управління ризиками врегульовано Главою 52 (статті 361-363) Митного кодексу України та Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення та реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2015 №684.
При цьому, вказані положення Митного кодексу України та Порядку №684 не містять виключень щодо обов'язковості застосування положень частини другої статті 356 Митного кодексу України, якою визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Таким чином, спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками не скасовує необхідність прийняття керівником митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, умотивованого письмового рішення про взяття проб товарів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.
В той же час, виходячи за змісту статті 24 Митного кодексу України, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
У свою чергу, у протоколі про порушення митних правил №0509/90300/23 від 07.12.2023 р. не зазначається про існування письмового рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, про взяття проб імпортованого ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» товару.
З приводу порядку взяття митним органом проб товару, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку №1058 взяття проб (зразків) товарів здійснюється з обов'язковим додержанням вимог міжнародних та національних стандартів, іншої нормативно-технічної документації, правил техніки безпеки та пожежної безпеки.
Згідно пункту 5.12.1 Національного стандарту України ДСТУ 4488:2005 "Нафта і нафтопродукти". Методи відбирання проб. Точкову пробу із залізничної або автомобільної цистерни відбирають переносним пробовідбірником з рівня, розташованого на висоті 0,33 діаметра цистерни від нижньої внутрішньої твірної.
У відповідності до пункту 4.2 Національного стандарту України ДСТУ 4488:2005 "Нафта і нафтопродукти". Методи відбирання проб. Переносні пристрої для відбирання проб нафти та рідких нафтопродуктів із заданого рівня повинні мати кришки або пробки, які забезпечують їх герметичність і легко відкриваються на заданому рівні.
Відповідно до пояснень водія автотранспортного засобу (сідловий тягач реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп-цистерна реєстраційний номер НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 (лист від 07.11.2023), яким здійснено перевезення товару за транспортною накладною від 04.11.2023 CMR N б/н, 07.11.2023 головним державним інспектором СМО "Вінниця" митного поста "Південно-Західний" Енергетичної митниці ОСОБА_5 було взято (відібрано) пробу товару (Дизельного палива) зі зливного ящика напівпричіпа-цистерни, а не через верхній люк цистерни спеціальним пробовідбірником, з рівня, розташованого на висоті 0,33 діаметра. Крім того, для розливу використовувалась забруднена тара.
Про взяття (відібрання) проб товару (Дезельного пального) у присутності водія автотранспортного засобу ОСОБА_4 складено Акт про взяття проб (зразків) товарів від 07.11.2023 №UA903230/2023/32.
Відтак, зазначені вище обставини у їх сукупності вплинули на результати дослідження, викладені у висновку від 16.11.2023 року №142000-3101-1025, що свідчить про порушення представником митного органу порядку взяття проб товару, що ввозився в Україну Товариством з обмеженою відповідальністю «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» за поданою митною декларацією типу IM 40 ДЕ N 23UA903230000675U6 від 07.11.2023 року.
Посилання представників ОСОБА_1 на порушення вимог Митного кодексу України в частині правових підстав здійснення відбору проб (зразків) товару, знайшли своє обгрунтоване підтвердження в ході судового розгляду справи, встановлені та досліджені судом та прийняті до уваги.
Крім того, судом встановлено, що при заповненні митних декларацій, ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» використовував відомості товаросупровідних документів, тобто діяв у межах та у спосіб, визначений «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651.
Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов'язку здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, а тому ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» задекларував товар (заявив відомості у митних деклараціях) у спосіб та порядку, встановлені Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, а отже, здійснив декларування у відповідності до вимог чинного митного законодавства України.
Крім того, в протоколі не зазначено, що саме ОСОБА_1 здійснювала подання документів на розмитнення, займаючи посаду директора ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» не свідчить, про те, що саме нею подавались відповідні документи, протокол не містить опису дій ОСОБА_1 які мали умисні активні дії, що містили склад правопорушення.
Вищевикладене свідчить, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Згідно ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази стосовно того, що ОСОБА_1 вчинено дії передбачені ч.1 ст.483 Митним кодексом України.
Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9, 247, 251-252 КУпАП, ст.ст.3, 95, 268, 458-459, 470, 483, 495, 522, 527 Митного кодексу України,
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. О. Павленко