печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17674/26-к
пр. 1-кс-22090/26
01 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025000000000212 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000000212 від 21.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 09.12.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Дніпро, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого 18.04.2024 вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України і якому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, однак на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 3 роки було повідомлено про те, що він підозрюється в:
- створенні злочинної організації та керівництві такою організацією;
- організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації;
- організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації;
- організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації.
- організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації, тобто в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
10.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/62353/25-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.02.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 16 512 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 998 336 грн.
05.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/5435/26-к строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено на строк до 05.04.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 15 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 920 000 грн.
Разом з цим, сторона обвинувачення вказує, що завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, адже у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема: встановити і допитати в якості свідків громадян України з числа працівників кол-центрів, які проживають на території Київської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей; оглянути речі та документи, виявлені і вилучені під час проведення обшуків (у даному кримінальному провадженні проведено понад 70 обшуків); повторно допитати підозрюваних з урахуванням відомостей, отриманих під час проведення обшуків; встановити і допитати в якості свідків громадян України з числа працівників кол-центрів, які проживають на території Київської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей з урахуванням відомостей, отриманих під час проведення обшуків; за результатами проведених оглядів, у разі необхідності, призначити судові почеркознавчі експертизи з метою підтвердження підписів особами, які здійснювали діяльність у кол-центрах, у вилучених під час обшуків документах, а також встановлення додаткових відомостей і фактів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні; за результатами проведених оглядів, у разі необхідності, призначити судові комп'ютерно-технічні експертизи з метою отримання видалених та прихованих відомостей на вилучених під час обшуків носіях інформації (мобільних телефонах, комп'ютерах, ноутбуках, тощо); за результатами проведених оглядів, у разі необхідності, звернутись до суду з метою отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні банківських установ з метою встановлення повного «ланцюгу» легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом; оголосити та направити на виконання ухвали про проведення тимчасових доступів до речей та документів;завершити проведення судових балістичних експертиз, призначених 22.12.2025;завершити проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів, призначеної 22.12.2025; призначити та провести судові фоноскопічні експертизи з метою повної ідентифікації осіб за голосом, визначення їх автентичності, щодо осіб, відомості про яких отримано за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій;призначити та провести судові портретні експертизи з метою повної ідентифікації осіб за зовнішніми ознаками, зафіксованими на фото та відеозображеннях під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій; з урахуванням проведених експертиз та слідчих (розшукових) дій вирішити питання про зміни повідомлень про підозру; надати доступ до матеріалів досудового розслідування усім сторонам кримінального провадження;виконати вимоги ст. 290 КПК України; з урахуванням вимог ст. 283 КПК закінчити досудове розслідування; провести інші слідчі (розшукові) дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування.
Відтак, вказані слідчі та процесуальні дії, висновки призначених експертиз мають важливе значення для кваліфікації дій підозрюваних, встановлення ступеня участі кожного зі співучасників у вчиненні кримінальних правопорушень та можуть бути використані під час судового розгляду.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те що для повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин вказаного кримінального провадження необхідне проведення значного обсягу слідчих (розшукових) дій, а строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 05.04.2026 та зміна раніше обраного останньому запобіжного заходу не вбачається доцільною, на думку сторони обвинувачення, існують підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Відтак, метою продовження застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи зазначене, сторона обвинувачення вказує, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4, ч. 5 ст. 190 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за які законом передбачене покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, відповідно тому ОСОБА_5 без належного контролю за його поведінкою може переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув'язнення.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що в ході проведення досудового розслідування не встановлено місцезнаходження частини речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: всіх засобів стільникового зв'язку, сім-карток мобільних операторів, які використовувались під час вчинення кримінальних правопорушень; всіх криптогаманців які використовувались під час вчинення кримінальних правопорушень; чорнових записів та документів, блокнотів, робочих зошитів, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні; документів та печаток низки підконтрольних підприємств та осіб, реквізити яких використовувалися для введення в оману потерпілих; банківських карток, виданих на юридичних та фізичних осіб, які були задіяні для вчинення злочину; коштів, отриманих унаслідок вчинення шахрайських дій, чорнових записів та документів, блокнотів, робочих зошитів, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.
Також, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 , будучи організатором злочинної організації, може незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків, експертів та потерпілих з метою відмови або зміни їх показань.
Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків та потерпілих, інших підозрюваних.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочинів, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 не працює, не має законних джерел для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі він продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення пов'язані із заволодінням чужим майном шляхом шахрайства.
Також, на думку сторони обвинувачення на даний час існує наявність ризику, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 раніше засуджений 18.04.2024 вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, і якому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, однак на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 3 роки на шлях виправлення не став та вчинив кримінальні правопорушення проти власності та громадської безпеки.
Поряд з тим, ще одним наявним ризиком орган досудового розслідування вважає запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» правового режиму воєнного стану в Україні.
Так, відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в пункті 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 як відповідний ризик має ураховуватися запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні.
Враховуючи викладене, характер вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, сторона обвинувачення вважає, що застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу ніж взяття під варту не забезпечить в повній мірі виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та не дасть змогу запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливості органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Посилаючись на дані обставини, сторона обвинувачення просить слідчого суддю продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 15 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 920 000 грн. та підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними, свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчим суддею, з урахуванням думки учасників провадження та скорочених строків розгляду клопотання, з метою забезпечення участі захисника ОСОБА_4 при розгляді клопотання слідчого та оперативності судового провадження, визнано можливим провести судове засідання за участю захисника в режимі дистанційного судового провадження за допомогою відеоконференції.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з викладених в ньому підстав, просила задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки воно є формальним та необґрунтованим. Ризики, на які посилається сторона обвинувачення, нічим не підтверджені.
Також, захисник зазначила, що розмір застави є непомірним та обтяжливим для сім'ї підозрюваного.
На думку сторони захисту, розмір застави має визначатись у відповідності до тяжкості злочину, що передбачено КПК України. Відтак, просила зменшити розмір застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя надходить наступних висновків.
09.12.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про те, що він підозрюється в: створенні злочинної організації та керівництві такою організацією; організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації; організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації; організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації; організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації, тобто в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України /том 2, а.м. 33-100/.
10.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/62353/25-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.02.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 16 512 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 998 336 грн.
05.02.2026 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі № 757/5435/26-к строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено на строк до 05.04.2026 з альтернативою внесення застави у розмірі 15 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 920 000 грн. /том 2, а.м. 106-111/.
Одночасно з цим, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними, свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/4180/26-к від 29.01.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000212 продовжено до восьми місяців, тобто до 09.08.2026 /том 2, а.м. 105/.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: протоколі за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.03.2025 /том 1, а.м. 81-83/; протоколі за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 03.10.2025 /том 1, а.м. 70-80/; протоколі допиту затриманого громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) від 25.09.2025 /том 1, а.м. 120-1271/; протоколі допиту підозрюваного громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) від 17.09.2025 /том 1, а.м. 131-133/; протоколі допиту свідка громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_16 ) /том 1, а.м. 134-136/; протоколі додаткового допиту підозрюваного громадянина Литовської Республіки ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ) від 03.09.2025, /том 2, а.м. 1-11/; протоколі додаткового допиту підозрюваного громадянина Литовської Республіки ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ) від 03.09.2025 /том 2, а.м. 16-21/; протоколах допиту затриманого громадянки Латвійської Республіки ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ) від 26.08.2025 та 28.08.2025/том 1, а.м. 103-106/; протоколах додаткових допитів підозрюваної громадянки Латвійської Республіки ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ) від 15.09.2025 та 16.10.2025/том 1, а.м. 107-116/; протоколі допиту підозрюваного громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 ) від 04.07.2025, 29.07.2025, 29.08.2025, 08.09.2025, 15.09.2025/том 1, а.м. 84-97, 101-102/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2025, громадянки Латвійської Республіки ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ) /том 1, а.м. 117-119/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2025 громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_12 ( ОСОБА_25 ) /том 28-130/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.09.2025 громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_26 ) /том 1, а.м. 145-147/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2025, громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_16 ( ОСОБА_27 ) /том 1, а.м. 134-136/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.09.2025, громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_28 ( ОСОБА_29 ) /том 2, а.м. 26-28/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.09.2025, громадянина Латвійської Республіки ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 ) /том 1, а.м. 98-100/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2025, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_17 ( ОСОБА_30 ) /том 2, а.м. 12-15/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2025, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_31 ( ОСОБА_32 ) /том 2, а.м. 29-32/; протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.09.2025, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_19 ( ОСОБА_33 ) /том 2. а.м. 22-25/.
Відтак, приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення доведено в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, суд вважає, обґрунтованими доводи сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 розуміючи тяжкість інкримінованих йому злочинів та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності.
На думку слідчого судді, така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40), серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
З урахуванням зазначеного, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, є доведеним.
Зокрема, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше засуджений 18.04.2024 вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, наразі обгрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжких, в період іспитового строку.
Дана обставина, на думку слідчого судді додатково свідчить про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, з метою уникнення відповідальності, в тому числі і направлення для відбування покарання за попереднім вироком у разі скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Вказана обставина також свідчить і про існування ризику продовження вчинення кримінальних правопорушень, а також вказує на високий рівень ймовірності реалізації такого ризику.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слідчий суддя враховує, що станом на день розгляду клопотання досудове розслідування триває, стороні обвинувачення необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, а тому такий ризик має місце, оскільки мета кримінального провадження має бути досягнута.
Доводи сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів, є обгрунтованими, оскільки при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.
Також слідчий суддя вважає, що доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, з врахуванням особи підозрюваного, яка вже притягувалась до кримінальної відповідальності, його процесуальної поведінки та характеру кримінального правопорушення.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризики є сталими та доведеними та на момент розгляду клопотання не зменшились. Також, слідий суддя враховує тяжкість покарання, обставини вчинення криімнального правопорушення, які лише приводять до висновку, що більш м'який запобіжний захід станом на день розгляду клопотання не може бути застосований.
Таким чином, даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, слідчим суддею встановлено наявність щодо ОСОБА_5 обґрунтованої підозри, існування визначених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилаються слідчий та прокурор, неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, у зв'язку із чим слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та наявними підстави для продовження строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, у зв'язку з тим, що після визначення попереднього розміру застави пройшов певний період та з метою дотримання позицій Європейського суду з прав людини, слідчий суддя враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочину, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, та те, що підозрюваний вже раніше судимий, вважає, що застава підлягає зменшенню до 14 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 46 924 800 (сорок шість мільйонів дев'ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот) грн.
Таким чином, на думку слідчого судді даний розмір застави здатний гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдовує мету застосування запобіжного заходу.
Відтак, доводи сторони захисту щодо зменшення розміру застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є непереконливими, оскільки не вказують, що заявлений захистом розмір застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, який вже притягувався до кримінальної відповідальності та наразі притягується до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення, що вказує на його сталу антисоціальну поведінку.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, з метою належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного вважаю необхідним у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та особами, визначеними слідчим та прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Таким чином, клопотання сторони обвинувачення підлягає задволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 30 травня 2026 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 14 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 46 924 800 (сорок шість мільйонів дев'ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059 ;
МФО 820172 ;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва .
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та особами, визначеними слідчим та прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків визначити до 01 червня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1