печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48341/25-к
пр. № 1-кс-23065/26
20 квітня 2026 року cуддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 757/48341/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 (ст. 28 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України; ч. 2 ст. 28 (в редакції Закону від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5,12 ч. 2 ст. 115 КК України (ст. 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VІ від 05.11.2009); ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України (ст. 258 у редакції Закону № 170 від 21.09.2006), -
09.04.2026 до провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 757/48341/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 (ст. 28 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України; ч. 2 ст. 28 (в редакції Закону від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5,12 ч. 2 ст. 115 КК України (ст. 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VІ від 05.11.2009); ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України (ст. 258 у редакції Закону № 170 від 21.09.2006).
Заява мотивована тим, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, кримінальне провадження № 62025000000000853 від 19.08.2025, виділено із матеріалів досудового розслідування № 42013110000001029 від 25.11.2013, де ОСОБА_5 , як слідчий суддя, приймав рішення (судові справи №757/31128/25-к, №757/31156/25-к, №757/31160/25-к, №757/31161/25-к, №757/31163/25-к, №757/31167/25-к).
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду заяви про самовідвід повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність заявника.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, у провадження судді ОСОБА_3 надійшло кримінальне провадження № 757/48341/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 (ст. 28 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України; ч. 2 ст. 28 (в редакції Закону від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5,12 ч. 2 ст. 115 КК України (ст. 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VІ від 05.11.2009); ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України (ст. 258 у редакції Закону № 170 від 21.09.2006).
Разом з тим, із реєстру матеріалів досудового розслідування, кримінальне провадження № 62025000000000853 від 19.08.2025, виділено із матеріалів досудового розслідування № 42013110000001029 від 25.11.2013, де ОСОБА_5 , як слідчий суддя, приймав рішення (судові справи №757/31128/25-к, №757/31156/25-к, №757/31160/25-к, №757/31161/25-к, №757/31163/25-к, №757/31167/25-к).
Згідно вимогам ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Враховуючи встановлені обставини та відповідні норми кримінального процесуального законодавства, вбачаю наявність підстав з якими законодавець пов'язує застосування положень, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК України.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 75, 76,77, 79, 80, 81 КПК України, суддя, -
Заяву про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження № 757/48341/25-к за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 (ст. 28 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України; ч. 2 ст. 28 (в редакції Закону від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (ст. 365 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011, № 746-VII від 21.02.2014); ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5,12 ч. 2 ст. 115 КК України (ст. 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008 та № 1707-VІ від 05.11.2009); ч. 2 ст. 28 (ст. 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008), ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України (ст. 258 у редакції Закону № 170 від 21.09.2006).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1