печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17082/26-к
17 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/53585/25-к від 17.11.2025 року, у кримінальному провадженні № №12025000000000684 від 12.03.2025, на майно, -
25.03.2026 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/53585/25-к від 17.11.2025 року, у кримінальному провадженні № №12025000000000684 від 12.03.2025, на майно.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно та відсутність підстав для продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
Заявник з'явився до суду та подав заяву про проведення судового засідання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор подав суду заяву про проведення судового засідання без фіксації техінчними засобами та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий подав до суду заперечення в яких просиві відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на його безпідставність, з огляду на те, що ініціатором клопотання не доведено, що кошти не належать ОСОБА_4 .
Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Г оловним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000000684 від 12.03.2025 (виділене з кримінального провадження № 12023000000000050), за фактами кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України діє злочинне угрупування, протиправна діяльність якого пов'язана із незаконним втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, впровадженням фінансового механізму, направленого на привласнення (в тому числі шляхом обману та/або зловживання довірою) коштів громадян України та іноземців під виглядом їх участі в інвестиційних проектах, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Зазначена інформація передана до Департаменту кіберполіції шляхом каналами міжнародного зв'язку Siena. Таким чином, стало відомо, що особи, які діяли від імені веб-ресурсу www.royalcbank.com, далі - продавець, (наразі неактивний) пропонували інвестувати значну суму коштів в регульовані фінансові інструменти (акції, індекси, сировинні товари, форекс тощо).
Під час розслідування виявлено, що вищезгадана веб-платформа, швидше за все, діє як неліцензований брокер, який пропонує регульовані фінансові консультації та фінансові інструменти для громадськості, не маючи необхідної кваліфікації для цього виду бізнесу.
В ході ведення злочинної діяльності, продавець пропонує здійснювати поповнення власного сегрегованого рахунку на вищевказаній платформі через криптовалютний гаманець. Жертву переконують у тому, що інвестувавши у фінансовий проект вона швидко отримає величезний прибуток.
Кожна транзакція здійснена жертвою негайно відображалася як кредит у профілі клієнта на неліцензійній платформі www.royalcbank.com.
У висновку, під час спроби виведення активів з власного рахунку на даній платформі з жертви починають вимагати додаткові транзакції та вкладення для здійснення виводу, так і не даючи це зробити.
За підтримки криптовалютних бірж, які обробляли транзакції, підготовлено Blockchain Forensic Report, який простежує рух криптоактиву від відправника (Потерпілого) до пункту видачі готівки, який, ймовірно, пов'язаний з шахрайством і є його невід'ємною частиною.
В результаті блокчейн-криміналістичного аналізу було встановлено, що основним пунктом видачі готівки, який використовувався в описаному шахрайстві, є наступний електронний гаманець, розташований на Binance: НОМЕР_1.
На запит шведської поліції Binance розкрила повну інформацію про особу, яка володіє підозрюваним пунктом видачі готівки. Згідно з інформацією, отриманою від Binance, підозрюваний електронний гаманець належить фізичній особі, яка є громадянином Молдови на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особу якого встановлено в результаті розкриття KYC-даних на вимогу шведської поліції.
Аналізом акаунту на криптовалютній біржі Binance громадянина Республіки Молдова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що здійснює відмивання активів здобутих злочинним шляхом. Встановлено що останній здійснює регулярні перекази активів до інших акаунтів на криптобіржі Binance.
В подальшому встановлено, що акаунти належать наступним особам, що ймовірно причетні до відмивання активів, здобутих злочинним шляхом, а саме: Binance user id НОМЕР_2, власником акаунту є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Binance user id НОМЕР_3, власником акаунту є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та іншим.
22.10.2024 під час проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у останнього було виявлено та вилучено майно яке вказано в клопотанні.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином російської федерації, який може співпрацювати при здійсненні незаконних операції через різного роду «чорні» платформи із країною-агресором.
Також, встановлено, що ОСОБА_4 здійснював численні транзакції через свій криптогаманець, у тому числі із ОСОБА_7 , а також іншими особами, причетність яких перевіряється в ході слідства. Це свідчить про те, що доводи слідства, які базуються на аналітичних висновках криптовалютної біржі «Binance» та правоохоронців з міжнародної групи по боротьбі з криптошахраями, підтверджуються стосовно того, що указані операції мають незаконний характер. Крім цього ОСОБА_4 є громадянином російської федерації, який може співпрацювати при здійсненні незаконних операції через різного роду «чорні» платформи із країною-агресором.
Аналізом офіційних доходів ОСОБА_4 , а також інших осіб, які були задіянні в указаній схемі встановлено, що наявні на їх рахунках активи неспівмірні в рази із їх офіційними доходами, що свідчить про те, що ці рахунки є так званими «трансферними» використовувались для приховання реальних джерел надходження коштів, для їх перетворення та, у тому числі, подальшого обміну чи обготівкування.
Також, подальшим оглядом транзакції по рахунку ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та суміжних із ними рахунків, встановлено, що виходячи із сум коштів, з якими проводились операції, дат, у які ці операції проводились, а також встановлених фактів обготівкування частини коштів через пункти обміну валюти, свідчить про те, що саме вилучені під час обшуку кошти належать ОСОБА_4 і здобуті останнім внаслідок здійснення протиправних транзакцій.
23.10.2024 постановою слідчого, вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні оскільки в них містяться відомості, що мають значення для досудового розслідування.
Прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2024 накладено арешт на вказане в клопотанні майно.
26.03.2025 Київським апеляційним судом апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2024 справа № 757/56134/24-к в оскаржуваній частині залишено - без змін.
04.09.2025 ухвалою Печерського районного суду міста Києва, скасовано арешт на вилучені грошові кошти, на які він був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2024 справа № 757/56134/24-к.
17.11.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, накладено арешт на грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 19 600 (дев'ятнадцять тисяч шістсот) доларів США; грошові кошти в сумі 24 700 (двадцять чотири тисячі сімсот) ЄВРО, які належать громадянину Російської Федерації ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.11.2025, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки заявником в клопотанні жодним чином не спростовано доводи наведені в ухвалі слідчого судді про арешт майна, як і не долучено доказів, які б могли переконати вільного спостерігача у доводах викладених у клопотанні.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, доводи клопотання про скасування арешту слід визнати як безпідставні, такі що не базуються на об'єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/53585/25-к від 17.11.2025 року, у кримінальному провадженні № №12025000000000684 від 12.03.2025, на майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9