печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4652/26-ц
23 лютого 2026 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про визнання права власності. Вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що позовну заяву необхідно передати на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 плошею 32 кв.м., - квартиру АДРЕСА_2 плошею 29 кв.м.;- квартиру АДРЕСА_3 плошею 40 кв.м.- квартиру АДРЕСА_4 плошею 32 кв.м., Визнати за ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 плошею 32 кв.м., - квартири АДРЕСА_2 плошею 29 кв.м.;- квартири АДРЕСА_3 плошею 40 кв.м.- квартири АДРЕСА_4 плошею 32 кв.м.- квартири АДРЕСА_5 площею 27.90 кв.м.- квартири АДРЕСА_6 плошею 33.40 кв.м. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 плошею 32 кв.м., - квартири АДРЕСА_2 плошею 29 кв.м.;- квартири АДРЕСА_3 плошею 40 кв.м.- квартири АДРЕСА_4 плошею 32 кв.м.- квартири АДРЕСА_5 площею 27.90 кв.м.- квартири АДРЕСА_6 плошею 33.40 кв.м., однак вказане майно знаходиться в різних районах Києва, однак є три квартири, які знаходяться в Дніпровському районі міста Києва, і їх сукупна ціна становить, вище ніж в Деснянському та Печерському районах Києва. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 27-30 ЦПК). Пунктом 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкоду здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 726/2102/16-ц. Таким чином, у відповідності до ст. ст. 27-30 ЦПК України дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Печерського районного суду м. Києва. У зв'язку з викладеним та враховуючи положення ст. 30 ЦПК України, даний позов повинен був бути пред'явлений за правилами виключної підсудності, визначеним ч. 1 ст. 30 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна, вартість якого є більшою. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення. У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що місцезнаходження найбільше майна на території Дніпровського району міста Києва, а тому позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва. Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 353-354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - передати на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: Т.В.Остапчук