Справа № 752/17797/20
Провадження № 2/752/370/26
іменем України
06 квітня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна,-
у вересні 2020 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ДП «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В., ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М.А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ПАТ «Дельта Банк», в якому просив:
визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 27.03.2020 року з продажу об'єкта нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним і скасувати протокол проведення електронних торгів № 471604 від 27.03.2020 року, сформований ДП «СЕТАМ»;
визнати недійсним і скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 10.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1166/13 від 25.02.2014 року;
визнати недійсним і скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 309, видане 14.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М.А.;
витребувати від ОСОБА_2 на його користь однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року в справі № 2-1166/13 стягнуто солідарно з нього та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 430 411,69 грн і понесені судові витрати.
В межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 2-1166/13 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. прийнято постанову від 28.12.2019 року про опис та арешт майна боржника на підставі якої проведено опис та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , яку в подальшому передано на реалізацію шляхом проведення електронних торгів.
27.03.2020 року за результатами електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» з реалізації квартири АДРЕСА_2 складено протокол № 471604 і визначено переможця торгів ОСОБА_2 . Вказане нерухоме майно реалізовано за 2 600 000,00 грн.
10.04.2020 року приватним виконавцем Ляпіним Д.В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, а 14.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М.А. видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
При цьому, позивач зауважував, що 19.08.2020 року заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року в справі № 2-1166/13, скасовано.
ОСОБА_5 зазначав, що факт скасування заочного рішення свідчить про те, що з моменту його ухвалення відсутні правові підстави для примусового стягнення цієї заборгованості в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в зв'язку із чим електронні торги з продажу належної йому квартири є незаконними та підлягають визнанню недійсними, так як продаж цього нерухомого майна на електронних торгах проведено ДП «СЕТАМ», яка не мала правових підстав на її відчуження.
Отже, позивач вважав, що квартира АДРЕСА_2 вибула з його володіння не з його волі іншим шляхом, тобто в результаті укладення договору купівлі-продажу на публічних торгах між ДП «СЕТАМ» та ОСОБА_2 на підставі примусового виконання заочного рішення суду, яке згодом було скасоване, в зв'язку із чим існують правові підстави для витребування вказаного житлового приміщення від добросовісного набувача відповідно до ст. 388 ЦК України.
З огляду на викладене, та те, що внаслідок незаконних електронних торгів він протиправно позбавлений права власності на квартиру, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Голосіївського районного міста Києва Мазура Ю.Ю. від 16.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 50-51).
12.03.2021 року до суду від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. надійшли письмові пояснення, в яких він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів порушення Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 під час проведення торгів та, що ці порушення вплинули на їх результат (т. 1, а.с. 156-161).
16.03.2021 року до суду від відповідача ДП «СЕТАМ» надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому представник ОСОБА_7 просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову, зазначаючи про те, що спірні електронні торги відбулися з дотриманням норм чинного законодавства на момент їх проведення; ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів і заявки, наданих відповідним органом державної виконавчої служби чи приватного виконавця та перевірка їх на відповідність вимогам законодавства не здійснюється; скасування рішення суду після проведення електронних торгів не є підставою для визнання електронних торгів недійсними, при цьому остаточне рішення в справі № 760/335/13 судом не прийнято; реалізація спірної квартири відбулася в примусовому порядку в зв'язку з невиконанням позивачем в добровільному порядку умов іпотечного договору; продаж майна на прилюдних торгах з порушенням вимог законодавства в порядку виконання судових рішень не змінює статусу особи, яка придбала майно з прилюдних торгів як добросовісного набувача; порушень правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача не доведено; позивачем застосовано неправильний спосіб захисту, та він вправі звернутися із заявою про поворот виконання рішення; позивач звернувся до суду із вказаним позовом з пропуском встановленого ст. 48 Закону України «Про іпотеку» строку (т. 1, а.с. 210-215).
13.04.2021 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких ОСОБА_8 зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, через те, що не передбачено підстави для визнання електронних торгів недійсними в зв'язку із скасуванням заочного рішення після їх проведення та за певних обставин скасування рішення суду може мати наслідки повороту його виконання відповідно до вимог ст. 444 ЦПК України; позовна заява подана з порушенням передбаченого ст. 48 Закону України «Про іпотеку» строку (т. 1, а.с. 219-219а).
Ухвалою суду від 02.12.2021 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 35-37).
31.01.2022 року від ОСОБА_5 надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої він просив вважати позовні вимоги такими:
визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 27.03.2020 року з продажу об'єкта нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним і скасувати протокол проведення електронних торгів № 471604 від 27.03.2020 року, сформований ДП «СЕТАМ»;
визнати недійсним і скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 10.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1166/13 від 25.02.2014 року;
визнати недійсним і скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 309, видане 14.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М.А.;
визнати недійсним і скасувати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 31.03.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за номером 423;
витребувати від ОСОБА_3 на його користь однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 63-65).
Ухвалою судді від 23.08.2022 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 30679815; заборонено ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження однокімнатною квартирою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 30679815, в тому числі укладати будь-які угоди цивільно-правового характеру, передавати в іпотеку, обтяжувати іншим чином, отримувати під заставу цього майна грошові кошти; заборонено суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії і приймати будь-які рішення про державну реєстрацію (перереєстрацію) речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, щодо однокімнатної квартири АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 30679815 (т. 2, а.с. 151-154).
Ухвалою суду від 30.09.2022 року зупинене провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до вступу правонаступників після смерті позивача ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а.с. 179-180).
Ухвалою суду від 22.02.2023 року відновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 . Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні (т. 2, а.с. 193-194).
31.05.2023 року від представника ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив ДП «СЕТАМ» на позовну заяву в якій адвокат Пєтухов О.О. вказує, що ДП «СЕТАМ» не надано доказів проведення перевірки повноти заповнення заявки приватного виконавця Ляпіна Д.В. і доданих до неї документів; на момент подачі заявки в квартирі АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_4 та її неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак ДП «СЕТАМ» не надано дозволу органів опіки та піклування або відповідного рішення суду щодо можливості продажу цього житлового приміщення, та копій документів, що підтверджують наявність чинних обтяжень майна, а також виконання інших норм Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5; майно, яке вибуло з володіння власника на підставі правочину, укладеного на виконання рішення суду, яке в подальшому скасоване, є таким, що вибуло з володіння власника незаконно та поза його волею, що свідчить про можливість витребування майна від добросовісного набувача з одночасним визнанням публічних торгів з реалізації вказаного майна недійсними; положення ст. 48 Закону України «Про іпотеку» не застосовуються через те, що квартира АДРЕСА_2 не передавалась в іпотеку АКБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк»; (т. 3, а.с. 15-41).
31.05.2023 року від представника ОСОБА_5 надійшли заперечення на пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , в яких адвокат Пєтухов О.О. зазначає про те, що предметом договору іпотеки № 86091 від 28.05.2008 року укладеного між ОСОБА_5 та АКБ «УкрСиббанк» є квартира АДРЕСА_3 , площею 64,77 кв. м; на даний час наявність заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ «Дельта Банк» та її розмір не підтверджені жодним судовим рішенням, що набрало законної сили; вказані пояснення представника відповідача не можуть розцінюватися як доказ у вказаній справі (т. 3, а.с. 63-70).
Ухвалою судді Голосіївського районного міста Києва Хоменко В.С. від 22.01.2024 року після задоволення заяви про самовідвід судді Мазура Ю.Ю. прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та призначено підготовче судове засідання (т. 6, а.с. 184-185).
Ухвалою суду від 11.09.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено ОСОБА_1 до участі в справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_5 (т. 6, а.с. 235-237).
29.10.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив ДП «СЕТАМ» на позовну заяву в якій вказано, що організатор торгів повинен перевіряти повноту заповнення заявки і доданих до неї документів, однак доказів проведення перевірки повноти поданої приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. заявки та доданих до неї документів не надано; ДП «СЕТАМ» не надано копію дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду про можливість продажу спірної квартири, а також наявності чинного обтяження та виконання інших норм Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, що вказує про не вчинення учасником справи відповідних дій; зі скасуванням судового рішення втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають; відсутність остаточного рішення в справі № 760/335/13-ц свідчить лише про обов'язок суду зупинити провадження в указаній справі через об'єктивну неможливість її розгляду; стала судова практика свідчить про можливість витребування майна у добросовісного набувача, яке вибуло з володіння власника поза його волею з одночасним визнанням публічних торгів з реалізації вказаного майна недійсними; посилання ДП «СЕТАМ» щодо організації та проведення електронних торгів з дотриманням норм чинного законодавства є голослівними і не містять посилань на відповідні докази; внаслідок незаконних торгів ОСОБА_1 у протиправний спосіб позбавлена права власності на квартиру; докази на підтвердження основних підстав позову приєднано до матеріалів справи, а обраний спосіб захисту відповідає вимогам ЦК України та сталій судовій практиці Верховного Суду;квартира АДРЕСА_2 не передавалась в іпотеку, а тому положення ст. 48 Закону України «Про іпотеку» не можуть бути застосовані (т. 7, а.с. 27-52).
29.10.2024 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , в яких позивач зазначає, що факти існування іпотеки квартири АДРЕСА_2 та існування в ОСОБА_5 заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» не підтверджені; спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_5 поза його волею; стороною відповідача ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву в установлені строки не подано, та лише в квітні 2024 року надано суду пояснення, які по змісту є відзивом на позов (т. 7, а.с. 133-138).
29.10.2024 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну підстав позову (т. 7, а.с. 221-244), в якій вона просить врахувати додані до перелічених у позові підстав те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д.В., провівши електронні торги з продажу спірної квартири без дозволу органів опіки та піклування (або відповідного рішення суду) щодо можливості реалізації нерухомого майна право користування яким мають діти, також порушив вимоги ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», внаслідок чого її неповнолітня онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (племінниця ОСОБА_5 ), на момент проведення торгів була зареєстрована в зазначеній квартирі, позбавлена права на житло.
Крім того, приватний виконавець не надав документів, що підтверджують наявність чинних обтяжень майна (квартири АДРЕСА_2 ), наведених у самій заявці, в тому числі договорів іпотеки.
Як наслідок, ДП «СЕТАМ» в порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 не мало об'єктивної можливості внести повні і достовірні відомості до інформаційного повідомлення про електронні торги та про майно (лот), в тому числі обтяження та обмеження майна, права третіх осіб, інформацію про наявність зареєстрованих інших, крім боржника мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення, а не повідомлення приватного виконавця про вказані порушення стало наслідком, також й незаконного зменшення початкової ціни лота не до 85 % його початкової вартості, а до 80 % його початкової вартості на перших торгах.
Крім того, порушення ДП «СЕТАМ» вимог Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 призвели до незаконного штучного обмеження кола зацікавлених осіб в прийнятті участі в електронних торгах, повторних електронних торгах, заниження початкової ціни лота на повторних торгах і продажу лота по заниженій ціні, штучного зриву першого їх етапу, та стало підставою незаконного штучного формування видимості прийняття участі в електронних торгах та конкурентного середовища під інтереси ОСОБА_2 , а також вплинуло на електронні торги шляхом незаконного визнання їх переможцем ОСОБА_2 та незаконного переходу від ОСОБА_5 права власності на квартиру.
ОСОБА_1 також додала, що позбавлення її сина ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , в межах виконання заочного рішення, яке в подальшому скасоване впливає на можливість отримання нею вказаної квартири в спадщину після смерті останнього.
18.11.2024 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ДП «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В., ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М.А., ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ПАТ «Дельта Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна (т. 7, а.с. 76-99), в якому просить:
визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 27.03.2020 року з продажу об'єкта нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
витребувати від ОСОБА_3 на її користь у строкове платне володіння (користування) квартиру АДРЕСА_1 , наймачем якої вона є разом з матір'ю ОСОБА_9 згідно з договором найму від 09.10.2019 року.
ОСОБА_4 свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.10.2019 року між ОСОБА_5 та її матір'ю ОСОБА_9 укладено договір найму (оренди) квартири АДРЕСА_2 , терміном на 35 місяців з автоматичною пролонгацією (за умови відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії даного договору).
Зауважує, що на підставі вказаного договору оренди та зі згоди ОСОБА_5 здійснено реєстрацію її та ОСОБА_9 місця проживання в спірному житловому приміщенні, при цьому ОСОБА_5 був її рідним дядьком, піклувався про неї та обіцяв, що в разі вступу до Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вона разом з матір'ю буде проживати в зазначеному житловому приміщенні.
Також ОСОБА_4 вказує, що електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 проведені ДП «СЕТАМ» з порушеннями вимог чинного законодавства, адже приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Ляпіну Д.В. було достеменно відомо про реєстрацію її ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), неповнолітньої на момент проведення електронних торгів (27.03.2020 року) в спірній квартирі, однак до заявки на реалізацію не додано дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду щодо можливості реалізації нерухомого майна, право користування яким мають діти, а ДП «СЕТАМ» в свою чергу не вживши заходів щодо перевірки повноти заповнення заявки та доданих до неї документів, не повернувши заявку і провівши торги, порушило вимоги ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 , який придбав спірне житлове приміщення з електронних торгів за ціною 2 600 000,00 грн, не дивлячись на існування судового спору щодо нього, відчужив цю квартиру ОСОБА_3 згідно з договором купівлі-продажу від 31.03.2021 року за значною нижчою ціною - 1 381 576,00 грн і, достовірно знаючи, що в квартирі АДРЕСА_2 , була зареєстрована вона (на той час неповнолітня) та її матір ОСОБА_9 , які мали право користування цим житловим приміщенням, хоча в п. 1.5. згаданого договору купівлі-продажу зазначено, що внаслідок продажу не порушуються права та законні інтереси інших осіб (в тому числі неповнолітніх), та за вказаною адресою не проживають і не зареєстровані жодні особи, в тому числі неповнолітні діти, а також відсутні будь-які неповнолітні діти, що мають право користування квартирою.
При цьому, ОСОБА_4 вказує, що нові власники квартири ініціювали низку позовів кінцевою метою яких стало позбавлення її та матері ОСОБА_9 права користування квартирою АДРЕСА_2 , в результаті чого їх Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією незаконно знято з реєстрації місця проживання.
ОСОБА_4 додає, що ПАТ «Дельта Банк» більш ніж 10 років у судовому порядку не може підтвердити наявність заборгованості за кредитним договором її рідного дядька ОСОБА_5 та дідуся ОСОБА_6 , однак в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 на виконання скасованого заочного рішення Солом'янського районного суду міста Києва незаконно продано квартиру АДРЕСА_2 .
Також зазначає, що обізнаність ОСОБА_2 про неможливість проведення електронних торгів з продажу спірної квартири без відповідного рішення органу опіки та піклування чи рішення суду, адже цим житловим приміщенням мала право користування неповнолітня дитина, може свідчити про недобросовісність набувача, що є підставою для витребування майна з чужого незаконного володіння, а враховуючи, що у її законному володінні перебувала квартира АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , вважає, що має право звертатися з відповідними вимогами.
Ухвалою суду від 11.02.2025 року витребувано докази в ДП «СЕТАМ» (т. 8, а.с. 34-37).
Ухвалою суду від 24.03.2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т. 8, а.с. 159).
05.05.2025 року до суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 з урахуванням змін підстав позову, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що реєстрація місця проживання ОСОБА_9 та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в спірній квартирі відбулася 09.10.2019 року, тобто після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3; неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не є донькою та не пов'язана родинними зв'язками з боржником; оскільки звернуто стягнення на предмет іпотеки, то дозвіл органу опіки та піклування не потрібен; квартира АДРЕСА_2 на момент будівництва мала адресу: квартира АДРЕСА_4 ; визначення початкової вартості на других торгах відбувалося згідно з абз. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент їх проведення; заочне рішення від 30.09.2013 року скасовано 19.08.2020 року, тобто через 5 місяців після проведення торгів, а тому це не є правовою підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (т. 10, а.с. 1-7).
Ухвалою суду від 26.11.2025 року позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та залучено ОСОБА_4 до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Об'єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 (т. 10, а.с. 115-117).
31.12.2025 року до суду від відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. надійшов відзив на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , в якому крім доводів, що викладені ним у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 з урахуванням змін підстав позову, приватний виконавець також зазначає про пропуск останньою строку позовної давності, який сплив 28.06.2020 року, хоча з позовом ОСОБА_4 звернулася лише в листопаді 2024 року (т. 10, а.с. 153-159). Також аналогічне клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, однак до позову ОСОБА_5 , подано приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. 12.03.2024 року (т. 1, а.с. 148-151).
В судовому засіданні представники позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 , кожен зокрема, позови ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 , підтримали та просили вказані позови задовольнити.
В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен зокрема, заперечив проти задоволення позовів ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 , та просив відмовити в задоволенні вказаних позовів.
Відповідачі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д.В., представник ДП «СЕТАМ» і приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська М.А. в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому процесуальним законом порядку.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ПАТ «Дельта Банк» та третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. в судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені в установленому процесуальним законом порядку.
Від відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М.А. відзиву на позовні заяви до суду не надходило.
Пояснень на позовні заяви від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ПАТ «Дельта Банк» і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. до суду також не надходило.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін у справі та їх представників, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року в справі № 2-1166/13 (760/335/13) позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11349199000 від 28.05.2008 року в розмірі 1430 411,69 грн, та понесені судові витрати в сумі 3 219,00 грн (т. 1, а.с. 19-21).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 26.09.2019 року на підставі заяви ПАТ «Дельта Банк» вих. № 2424/19 від 17.09.2019 року (т. 1, а.с. 163-163 зворот) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1166/13, виданого Солом'янським районним судом міста Києва 25.02.2014 року (т. 1, а.с. 162-162 зворот) про солідарне стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 1433630,69 грн (т. 1, а.с. 22-23).
Вказану постанову ОСОБА_5 отримав 30.09.2019 року (т. 1, а.с. 166).
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.09.2019 року (номер інформаційної довідки 182670803) ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору міни, 4078, 27.05.2010 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Брагіна Н.В. (т. 1, а.с. 167-167 зворот).
При цьому, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.09.2019 року (номер інформаційної довідки 182670952) ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_4 . 28.05.2018 року здійснено державну реєстрацію іпотеки (номер запису 5246890) на підставі листа АКІБ «УкрСиббанк» від 28.05.2008 року. Строк виконання основного зобов'язання: 28.05.2008 року; розмір основного зобов'язання: 135 035,00 доларів США. Іпотекодавець ОСОБА_5 , іпотекодержатель ПАТ «Дельта Банк»(т. 1, а.с. 168-169).
Як вбачається, 09.10.2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 укладено договір найму (оренди) житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 (т. 7, а.с. 101-105).
Відповідно до п. 2.1. цього договору квартира буде використовуватися наймачем для особистого проживання разом зі своєю дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Право використання квартири виникає у наймача з моменту підписання сторонами акта № 1 приймання-передачі квартири (п. 2.2. цього договору).
Згідно з п. п. 6.2., 6.3. згаданого договору строк найму (оренди) за даним договором становить 35 місяців, який починає відраховуватися з моменту підписання акта № 1 приймання-передачі квартири. Після закінчення строку дії договору та у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії даного договору або заяви про внесення змін до нього, договір вважається автоматично продовженим на такий самий строк.
Згідно з довідками про реєстрацію місця проживання особи № 43806466 та № 43806683 від 09.10.2019 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 09.10.2019 року зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 (т. 7, а.с. 106-107).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00025180882 від 10.01.2020 року ОСОБА_1 11.12.1993 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 . Після реєстрації шлюбу нареченій присвоєно прізвище ОСОБА_11 (т. 10, а.с. 133-134).
Також з'ясовано, що ОСОБА_9 є матір'ю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (т. 7, а.с. 108).
Обставини того, що ОСОБА_9 є рідною сестрою ОСОБА_5 , а третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 є племінницею останнього, а також, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_5 , та відповідно тіткою ОСОБА_9 та бабусею третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 , сторонами визнається та не заперечується.
Представник ПАТ «Дельта Банк» 24.12.2019 року звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. з клопотанням про проведення опису та примусової реалізації майна боржника (ВП № НОМЕР_3), провести опис майна боржника, передати документи для подальшої примусової реалізації до ДП «СЕТАМ», в якому зазначено про належність ОСОБА_5 , в тому числі й квартири АДРЕСА_4 , до якого додано, зокрема й копію договору іпотеки № 86091 від 28.05.2008 року (т. 1, а.с. 190-190 зворот, 191-192).
Згідно із згаданим договором іпотеки, ОСОБА_5 передав в іпотеку вказану вище житлову нерухомість, право на яку набуде в майбутньому на підставі договору бронювання об'єкта інвестування № 2-13-112 від 24.04.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11349199000 від 21.05.2008 року.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 28.12.2019 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1166/13, виданого Солом'янським районним судом міста Києва 25.02.2014 року, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , та цього ж дня внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (т. 1, а.с. 174, 175).
Також 28.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. складено постанову про опис та арешт майна боржника в присутності понятих і передано квартиру АДРЕСА_2 на відповідальне зберігання (т. 1, а.с. 177-179).
Крім того, згідно з актом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 28.12.2019 року під час перевірки майнового стану боржника за адресою: квартира АДРЕСА_2 , двері в квартирі ніхто не відкрив, зі слів адміністрації та охорони житлового комплексу в квартирі ніхто не проживає та приблизно два місяці тому в приміщенні проводились ремонтні роботи (т. 10, а.с. 11).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 13.01.2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 призначено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Укрспецексперт» з метою надання звіту про оцінку квартири АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 194-194 зворот).
Відповідно до висновку про вартість майна від 14.01.2020 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , станом на 08.01.2020 року становить 2 388 034,00 грн (т. 1, а.с. 196).
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. підготовлено на ім'я керівника філії у м. Києві та Київській області ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна від 04.01.2020 року № НОМЕР_3/49, в якій зазначено, в том числі: боржника ОСОБА_5 , стягувача ПАТ «Дельта Банк», найменування майна - квартира АДРЕСА_2 , інформацію про зареєстрованих осіб: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек), права третіх осіб: постанова про арешт 48169117 від 21.07.2015 року ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві; постанова про арешт 43677770 від 24.07.2014 року ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві; постанова про арешт 56136359 від 10.04.2018 року приватний виконавець Шмідт К.В.; іпотека від 28.05.2008 року, іпотекодержатель ПАТ «Дельта Банк»; договір іпотеки б/н від 28.05.2008 року приватний нотаріус Прокудіна Л.Д. Вартість майна 2 388 034,00 грн (т. 1, а.с. 197-199).
Листом директора філії у м. Києві та Київській області ДП «СЕТАМ» № 358/20-17-20 від 17.02.2020 року повідомлено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В., що 14.02.2020 року не відбулися прилюдні електронні торги по лоту № 403439, про що системою сформовано протокол № 465814 від 14.02.2020 року. Зазначена у протоколі причина того, що торги не відбулися - відсутність допущених учасників торгів (т. 1, а.с. 200, 201).
Відповідно до акта уцінки арештованого майна від 14.02.2020 року, складеного приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В., визначено вартість майна - квартири АДРЕСА_2 після уцінки 1 910 427,20 грн. Відсоток на який уцінено майно 20 (т. 1, а.с. 202).
Листом ДП «СЕТАМ» № 1734/17-18-20 від 05.03.2020 року повідомлено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В., ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 про день і час проведення електронних торгів предмет лота № 409246 (уцінено лот № 403439) 27.03.2020 року, початкова ціна продажу майна 1 910 427,20 грн (т. 7, а.с. 214).
В газетах Метро.com.ua (рекламно-інформаційна безкоштовна газета) випуск 16 (716) за 05.03.2020 року та «Улюблена газета Українців» розміщені оголошення про проведення торгів з продажу предмета іпотеки, в тому числі квартири АДРЕСА_1 (т. 7, а.с. 215-216, 216 зворот).
Разом з цим, з відповідей Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 25/11, № 25/12 від 03.03.2026 року вбачається, що станом на 03.03.2026 року в Реєстрі суб'єктів у сфері медіа, що отримали ліцензію або зареєстровані Національною радою, а також про зареєстровані іноземні лінійні медіа, відсутні відомості про суб'єктів у сфері медіа із назвами друкованих медіа Метро.com.ua та «Улюблена газета Українців» та до Національної ради не надходили документи на реєстрацію суб'єктів у сфері медіа з відповідними назвами (т. 11, а.с. 130-130 зворот, 131-131 зворот).
Також інформаційне повідомлення про електронні торги за лотом № 409246 розміщене на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» та знаходиться у вільному доступі за посиланням: https://setam.net.ua/auction/410407.
Згідно з протоколом № 471604 про проведення електронних торгів, сформованого ДП «СЕТАМ», торги з продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , відбулись 27.03.2020 року. Ціна продажу 2 600 000,00 грн. Визначено переможця торгів ОСОБА_2 , який повинен сплатити відповідну суму до 10.04.2020 року (т. 1, а.с. 24-27).
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 10.04.2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, за наслідками проведених електронних торгів (повторні, другі) від 27.03.2020 року № 471604 ДП «СЕТАМ», переможець ОСОБА_2 , стартова ціна предмета іпотеки: 1 910 427,20 грн, ціна продажу предмета іпотеки: 2 600 000,00 грн (т. 1, а.с. 28-29), а також цього ж дня прийнято постанову про зняття арешту з майна (т. 1, а.с. 208-208 зворот) та про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1166/13, виданого Солом'янським районним судом міста Києва 25.02.2014 року (т. 1, а.с. 209а-209а зворот).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.06.2020 року (номер інформаційної довідки 212384512) за ОСОБА_2 30.04.2020 року зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 , номер об'єкта 30679815, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 309, виданий 14.04.2020 року, видавник Разумовська М.А. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу(т. 1, а.с. 30-31).
При цьому, судом з'ясовано, що ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 19.08.2020 року в справі № 760/335/13-ц (провадження 2-п/760/48/1920) скасовано заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року в справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 1, а.с. 32-33).
Також встановлено, що на момент ухвалення рішення в цій справі розгляд справи № 760/335/13-ц судом не закінчено.
Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 31.03.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі № 423, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_2 за ціною 1 381 576,00 грн (т. 1, а.с. 130-135).
Пунктом 1.5. зазначеного договору передбачено, що продавець, зокрема свідчить, що внаслідок продажу нерухомого майна не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб (в тому числі малолітніх та/чи неповнолітніх осіб); за адресою місцезнаходження нерухомого майна не проживають та не зареєстровані жодні особи, в тому числі малолітні та/чи неповнолітні діти, а також відсутні будь-які малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користування нерухомим майном.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.04.2021 року (номер інформаційної довідки 254274966) за ОСОБА_3 31.03.2021 року зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 , номер об'єкта 30679815, на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 423, приватний нотаріус Русанюк З.З., Київський міський нотаріальний округ (т. 1, а.с. 136-137).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (т. 2, а.с. 176).
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірхи І.С. вих. № 18/02-14 від 03.04.2023 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведено спадкову справу № 14/2022 та до кола його спадкоємців входить мати померлого - ОСОБА_1 . Номер спадкової справи в Спадковому реєстрі 69659213 (т. 2, а.с. 242, 243).
З відповіді Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації № 100-15603 від 07.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 зняті із зареєстрованого/задекларованого місця проживання в квартирі АДРЕСА_2 16.11.2022 року за заявою нового власника (т. 7, а.с. 113).
Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 11.02.2025 року ДП «СЕТАМ» направлено, крім наявних в матеріалах справи, зокрема відомості про індивідуальні властивості квартири АДРЕСА_1 , в т. ч. інформацію про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення зазначені в розділі «Інформація про лот» інформаційного повідомлення до лота № 409246 та знаходиться у вільному доступі за посиланням: https://setam.net.ua/auction/410407; та вказано, що інформація про кількість учасників електронних торгів вказана у розділі «Заявки на участь у торгах» інформаційного повідомлення до лота № 409246 та знаходиться у вільному доступі за посиланням: https://setam.net.ua/auction/410407, а також на підтвердження надсилання копій протоколу проведення електронних торгів № 471604 по лоту № 409264 надано копії супровідних листів за вих. № 2769/17-14-20, № 2770/17-14-20 та № 2771/17-14-20 від 01.04.2020 року, а на підтвердження надсилання копій акта про реалізацію предмета іпотеки надано копії супровідних листів за вих. №1273/7208-12-20/3, №1274/7208-12-20/3 та №1275/7208-12-20/3 від 22.04.2020 року(т. 8, а.с. 78-152).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час проведення оспорюваних торгів, передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Зазначений висновок узгоджується з положеннями ст. ст. 650, 655, ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч. ч. 1-3, 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Разом з тим, оскільки за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час проведення оспорюваних торгів, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Згідно з п. 1 розд. I «Загальні положення» Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5в редакції, чинній на час проведення оспорюваних торгів, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до п. п. 3, 4 розділу II «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов'язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - тринадцятим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 року в справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 року в справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 року в справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 року в справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 року в справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29.11.2017 року в справі № 6-231цс17.
Що стосується посилань ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 як на підставу недійсності спірних електронних торгів на те, що заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року в справі № 760/335/13 скасоване ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 19.08.2020 року, то суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлена обов'язковість судового рішення до виконання.
Зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України слідує, що підставами недійсності електронних торгів є недодержання вимог закону саме в момент їх проведення, тобто порушення процедури правил проведення торгів, які встановлені Порядком реалізації арештованого майна, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року.
Однак, вказане заочне рішення на підставі якого видано виконавчий лист у справі 760/335/13, скасоване вже після проведення оспорюваних електронних торгів і закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_3 його фактичним виконанням, що є підставою для вирішення питання про поворот виконання рішення.
При цьому, саме по собі скасування судового рішення згідно положень ЦК України не є підставою для визнання правочину недійсним.
Та саме до цього зводяться висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 14.12.2022 року в справі № 205/2535/17, де судом касаційної інстанції, поміж іншого, зазначено, що з урахуванням наведеного й відповідних норм ЦК України, суд апеляційної інстанції зробив передчасні висновки про наявність у спірних правовідносинах правових підстав для визнання електронних торгів недійсними, виходячи лише з того, що торги проведено у березні 2017 року на виконання судового рішення, яке в подальшому, у червні 2017 року, було скасовано.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Що стосується посилання на інші підстави недійсності електронних торгів, зокрема на те, що електронні торги з продажу спірної квартири відбулися без дозволу органів опіки та піклування (або відповідного рішення суду) щодо можливості реалізації нерухомого майна право користування яким мають діти, а саме неповнолітня на момент їх проведення племінниця власника житла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушено вимоги ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», то суд вказує наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року в справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ч. 2 ст. 29 ЦК України).
Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦК України).
Стаття 29 ЦК України не пов'язує місце проживання особи з місцем її реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. При цьому за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно (ч. 2 ст. 156 ЖК УРСР).
Пункт 1 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
За змістом ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
У ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
У пункті 28 розділу VІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції, чинній на час передачі на реалізацію нерухомого майна, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а у разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, відповідно до положень Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Інструкції з організації примусового виконання рішень державний або приватний виконавець зобов'язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.09.2020 року в справі № 303/3043/19, від 18.03.2021 року в справі № 164/1145/20, від 15.02.2023 року в справі № 442/2252/17.
Під час розгляду подання суд повинен оцінювати через призму дотримання прав та інтересів дітей добросовісність дій боржника, а саме: з якого часу діти зареєстровані в спірному приміщенні: чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації та вселення у спірне приміщення: чи є спірне приміщення єдиним місцем їх постійного проживання: чи наявне інше приміщення у дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання: яка ступінь споріднення має місце між дітьми та боржником та інші обставини (постанова Верховного Суду від 15.05.2025 року в справі № 158/3041/21).
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 26.10.2021 року в справі № 755/12052/19 повноваження держвиконавця не мають того характеру та обсягів, які має суд, зокрема в межах цивільного процесу. Обов'язки і права виконавців, закріплені у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», не відповідають широті повноважень та обов'язків суду, передбачених ЦПК України, для вирішення судових спорів. Як приклад можна навести статтю 19 СК України, яка передбачає право суду не погодитись з висновками органу опіки та піклування. Тоді як законодавство України, зокрема Закон України «Про виконавче провадження», такими повноваженнями держвиконавця не наділяє. Також, наприклад, держвиконавець позбавлений можливості встановлювати, чи є у власності неповнолітніх дітей, місце проживання яких зареєстроване у квартирі, яка підлягає реалізації в межах виконавчого провадження, інше житлове приміщення, чи мають вони право користування іншим житловим приміщенням. Для вирішення подібних питань держвиконавець і має звертатись до органів опіки та піклування для отримання відповідного дозволу, який має враховувати найкращий захист прав неповнолітніх дітей.
Крім того, в цій же постанові зроблено висновок про те, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов'язань, отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов'язковим на підставі самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в межах виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій державного виконавця та/або органу опіки та піклування. Зазначене стосується також і дій приватних виконавців. Тобто державний чи приватний виконавець повинен звернутися за дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування яким мають діти.
Вирішуючи спір у вказаній справі, також Верховним Судом зазначено, що у своїй постанові від 29.09.2020 року в справі № 757/13243/17 підтримано правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20.01.2016 року в справі № 504/294/14-ц, який зводиться до такого: правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (ч. 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, - звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо житлового приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам собою факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.
При цьому дбати про дітей та їх інтереси мають насамперед батьки, а держава охороняє інтереси дітей у разі вчинення саме батьками дій, які можуть нашкодити інтересам дітей.
Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Отже, з урахуванням наведеного для правильного вирішення справи за позовом про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, у контексті дотримання прав та інтересів дітей, необхідно оцінити добросовісність дій боржника, а саме: статус нерухомого майна (чи є воно предметом іпотеки), з якого часу діти зареєстровані в спірному житловому будинку; чи дотримано встановлений чинним законодавством порядок їх реєстрації; чи проживають вони разом з батьками у спірному житловому будинку; чи дотримано порядок їх вселення у спірне нерухоме майно; чи є спірне майно єдиним місцем їх постійного проживання; чи наявне інше житло у дітей чи їх батьків або осіб, які їх замінюють, яке може використовуватись як постійне місце проживання; звернути увагу на ступінь споріднення між дітьми і боржником та інші обставини.
Крім того, суд повинен встановити, чи відчуження житлового будинку суперечить правам та інтересам дитини, - звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо житлового приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло.
Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 15.02.2023 року в справі № 442/2252/17 та від 05.02.2025 року в справі № 404/208/22.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 , яка була неповнолітньою на момент проведення торгів, зареєстрована у спірній квартирі 09.10.2019 року, тобто після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Про факт існування вказаного виконавчого провадження був обізнаний боржник та її рідний дядько ОСОБА_5 , адже 30.09.2019 року він отримав постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 26.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Отже, реєстрація неповнолітньої племінниці в спірній квартирі під час виконавчого провадження № НОМЕР_3 свідчить про його недобросовісні дії.
Крім того, обставини того, що під час підготовки квартири АДРЕСА_2 до її примусової реалізації вказане житлове приміщення було передано на відповідальне зберігання третій особі, та приватним виконавцем з'ясовано, що в цій квартирі ніхто не проживає, свідчать про невикористання ОСОБА_4 , якій на час реалізації квартири на електронних торгах 27.03.2020 року вже виповнилося 14 років, разом з матір'ю ОСОБА_9 спірного майна в якості їх постійного проживання.
Частиною 1 ст. 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Також, враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі спірного житла в найм до укладеного 09.10.2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 договору найму (оренди) житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 , тому з огляду на положення ст. 795 ЦК України та п. 2.2. цього договору, в останньої право використання вказаної квартири не виникло.
Інші підтвердження передачі ОСОБА_5 спірного нерухомого майна в оренду ОСОБА_9 та користування нею разом з донькою ОСОБА_4 згаданою квартирою, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суду не надано підтверджень, що відчуження квартири АДРЕСА_2 під час її реалізації на прилюдних торгах відбулося з порушенням ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», та, що це відчуження майна ОСОБА_5 суперечить правам та інтересам його неповнолітньої на час проведення електронних торгів племінниці ОСОБА_4 , чи зменшувало або обмежувало її права та інтереси щодо вказаного житлового приміщення, порушувало гарантії збереження її права, як дитини, на житло, хоча підставою для визнання недійсним правочину щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору, а порушення в результаті його укладення майнових прав дитини (постанова Верховного Суду від 12.02.2025 року в справі № 135/250/18).
Отже, суд дійшов висновку, що в ОСОБА_4 житлові права на спірну нерухомість не виникли з огляду на недобросовісні дії та зловживання щодо реєстрації її місця проживання саме з метою перешкоджання виконавчому провадженню, та саме до цього зводяться висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.10.2021 року в справі № 755/12052/19.
Оскільки, приватний виконавець до призначення торгів здійснив всі необхідні дії для встановлення зареєстрованих осіб в квартирі, яка виставлялася на реалізацію, то суд висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними з цих підстав.
Також суд зазначає, що допущені приватним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому цим Законом (схожий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року в справі № 367/6231/16-ц).
Дії приватного виконавця при підготовці проведення прилюдних торгів, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, на які посилається ОСОБА_1 , а саме ненадання документів, що підтверджують наявність чинних обтяжень майна (квартири АДРЕСА_2 ), наведених у самій заявці, в тому числі договорів іпотеки, не призвели до порушення проведення електронних торгів та не можуть бути підставою для визнання їх недійсними, більше того, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. від 28.12.2019 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , та цього ж дня внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження і такі обмеження діяли на момент проведення оспорюваних електронних торгів.
Самі по собі помилкова вказівка та визначення під час примусової реалізації приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ляпіним Д.В. і ДП «СЕТАМ» статусу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , а ототожнення її з предметом іпотеки -квартири АДРЕСА_3 , не вплинули на результати електронних торгів, які фактично проведені як реалізація арештованого майна, при цьому, після уцінки, на повторних торгах спірне нерухоме майно продано за ціною вищою, ніж початкова ціна продажу майна (1 910 427,20 грн) та вищою, ніж ринкова вартість квартири, визначена відповідно до висновку про вартість майна від 14.01.2020 року (2 388 034,00 грн), а інформації щодо оскарження зазначеної оцінки про вартість нерухомого майна у визначеному законом порядку матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 , зазначаючи також інші фактичні підстави для визнання торгів недійсними, зокрема: про обмеження кола зацікавлених осіб в прийнятті участі в електронних торгах, повторних електронних торгах, заниження початкової ціни лота на повторних торгах і продажу лота по заниженій ціні, штучного зриву першого їх етапу, та стало підставою незаконного штучного формування видимості прийняття участі в електронних торгах та конкурентного середовища під інтереси ОСОБА_2 , а також вплинуло на електронні торги шляхом незаконного визнання їх переможцем ОСОБА_2 та незаконного переходу від ОСОБА_5 права власності на квартиру, не надає жодного доказу та обґрунтування як щодо дійсного настання вказаних обставин і підтверджень того, що ці порушення вплинули на результати електронних торгів, так і того,що мало місце порушення її прав і законних інтересів як особи, яка оспорює, в тому числі й з цих мотивів результати електронних торгів.
Щодо встановленої судом вище обставини того, що станом на 03.03.2026 року відомості про газети Метро.com.ua та «Улюблена газета Українців» не зареєстровані в Реєстрі суб'єктів у сфері медіа, то суд зазначає, що вказаний Реєстр функціонує відповідно до Закону України «Про медіа» від 13.12.2022 року № 2849-IX, який набрав чинності 31.03.2023 року, при цьому, порядок функціонування Реєстру суб'єктів у сфері медіа затверджено лише 18.05.2023 року (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 357), тобто після спливу трьох років з моменту розміщення в указаних газетах відповідних оголошень про проведення електронних торгів.
При цьому, відомості про спірні електронні торги, майно, яке виставляється на них, були доступні всім особам та розміщені на веб-сайті електронних торгів, який функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет (наявне активне посилання на момент ухвалення рішення: https://setam.net.ua/auction/410407, дата публікації: 26.02.2020 року).
Отже, до матеріалів справи додано повідомлення від ДП «Сетам» на адресу учасників виконавчого провадження щодо реалізації спірного майна шляхом проведення електронних торгів, а також витяги з друкованих засобів масової інформації, та докази розміщення відповідної інформації на веб-сайті в яких розміщено інформацію про спірне нерухоме майно, що реалізується.
Таким чином, доводи щодо неналежного повідомлення спеціалізованою організацією, яка проводила спірні торги інформації про такі торги спростовані зібраними у справі доказами.
При цьому, суд зауважує, що велика кількість учасників спірних торгів - 12 учасників (протокол № 471604 від 27.03.2020 року) свідчить про високий рівень конкуренції, відкритість та доступність електронних торгів, та отримання найвигіднішої цінової пропозиції.
За загальним правилом, закріпленим у ст. 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року в справі № 367/2022/15-ц зроблено висновок про те, що ч. 2 ст. 388 ЦК України захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто, на підставі ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не можна витребувати від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 року в справі № 908/976/19 зроблено висновок про те, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності чи недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень ст. ст. 387,388 ЦК України, так і положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном.
Спірна квартира за відплатним договором придбана ОСОБА_2 внаслідок проведення електронних торгів, на момент проведення яких заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 30.09.2013 року в справі № 760/335/13 не було скасоване.
Отже, підстав вважати, що ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем спірної квартири, так само як і ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі-продажу 31.03.2021 року придбав її в ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Крім того, суд зауважує, що оскільки спірне нерухоме майно було реалізоване відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, тобто у порядку, встановленому для примусового виконання судового рішення, то вказане майно також не підлягає витребуванню із володіння ОСОБА_3 на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.
При цьому, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 не була власником спірного нерухомого майна, а ст. 387 ЦК України надано таке право лише власнику майна, при цьому законодавством не передбачено права особи витребувати чуже майно у своє строкове платне володіння.
Таким чином, ОСОБА_1 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 не довели обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог, оскільки не надали доказів на підтвердження порушень процедури реалізації майна, які могли вплинути на результати електронних торгів.
Отже, оскаржувані прилюдні торги проведені відповідно до вимог закону й підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Через те, що суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, обставини щодо спливу позовної давності не перевіряються, оскільки такі застосовуються тільки до обґрунтованих позовних вимог (постанова Верховного Суду від 21.10.2020 року в справі № 509/3589/16-ц).
Також суд зазначає, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд відмовляє в задоволенні позовів ОСОБА_1 та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 в частині їх позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М.А. як до неналежного відповідача, адже нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, застосовані ухвалою судді від 23.08.2022 року заходи забезпечення позову у виді арешту квартири АДРЕСА_2 , заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним житловим приміщенням, заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії і приймати будь-які рішення про державну реєстрацію (перереєстрацію) речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, щодо цього нерухомого майна, підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна - відмовити.
У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської Марини Анатоліївни, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна - відмовити.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.08.2022 року - скасувати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко