Справа № 752/4618/26
Провадження №: 1-кп/752/1753/26
21 квітня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026000000000155 від 22 січня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Кіриши РФ, має вищу освіту, одруженого, без офіційного місця роботи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що у невстановлений час, але не пізніше 29.02.2024, у нього як особи, яка має навички у сфері використання комп'ютерного програмного забезпечення, програмування та соціальної інженерії, виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
На реалізацію вказаного злочинного умислу ОСОБА_3 , діючи умисно, 29.02.2024 о 12:41, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , на прохання невстановленого досудовим розслідуванням користувача багатоплатформового клауд-месенджера Telegram із актуальним на той час публічним ім'ям користувача: « ОСОБА_6 », використовуючи власний обліковий запис у зазначеному месенджері із публічним ім'ям користувача: « ОСОБА_7 », який зареєстрований на номер мобільного телефону: НОМЕР_1 та підключений до всесвітньої мережі Інтернет, за допомогою текстового повідомлення надіслав вказаному користувачу архівний контейнер з розширенням «.rar», що зберігався на власному SSD-диску Kingston NV2, серійний номер 50026B7685F5B45D, за посиланням: «D:\ > NONAME [NTFS] > [root] > Users > dioni > Downloads > Telegram Desktop» із назвою: «109-113», в якому містилася інформація про фізичних осіб (персональні дані), а саме: дані, які містяться в копіях паспортів громадян України, дані із найменуванням банківських карток (номер, дата, CVV-код, ПІБ володільця, його адреса, номер телефону, IP-адреса, найменування програмного забезпечення ПЕОМ та браузера, які використовувалися для входу до банківського застосунку тощо) та інші відомості, що відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію» належать до інформації з обмеженим доступом, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
20 лютого 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами угоди ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, та зобов'язався перерахувати 100 000 грн благодійної допомоги на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_2 .
Сторони дійшли згоди про визнання обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
З огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, а також обставин, що пом'якшують покарання, сторони узгодили призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 361-2 КК України у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання. Долучив до матеріалів копію квитанції про перерахування ОСОБА_3 100 000 грн в якості благодійної допомоги на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_2 .
Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, розкаявся у вчиненому, просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник підтримав обвинуваченого. Вважав, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
ОСОБА_3 , якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, надав згоду на призначення узгодженого сторонами покарання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до вимог статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до обвинувального атка та угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні нетяжкого злочину.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.
Умови угоди, з урахуванням змісту висунутого обвинувачення, відповідають інтересам суспільства в частині забезпеченні швидкого судового провадження, а також не суперечать вимогам кримінального процесуального закону щодо процедури укладення угоди та закону про кримінальну відповідальність у частині правової кваліфікації кримінального правопорушення та призначення покарання.
Передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України підстав для відмови у затверджені угоди судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 361-2 КК України, як несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання виокомо законної сили суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 368, 374, 468, 469, 474, 475, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 лютого 2026 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, та призначити узгоджене строновами покарання за ч. 1 ст. 361-2 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1