Справа № 752/19461/25
Провадження № 1-кс/752/1629/26
Іменем України
19 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на рішення (постанову) слідчого про оголошення розшуку підозрюваного від 05.11.2025 року в рамках кримінального провадження №12025100000000795, в порядку ст. 303 КПК України, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із вищевказаною скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про оголошення розшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100000000795 від 19.06.2025 року; зобов'язати слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 або іншого слідчого з числа групи слідчих у кримінальному провадженні, або прокурора з числа групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні вчинити дії щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скасування розшуку ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025100000000795 від 19.06.2025 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що під час досудового слідства у кримінальному провадженні №12025100000000795, від 19.06.2025 року старшим слідчим СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України: ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме в організації складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Вказане повідомлення про підозру погоджено прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 . 05.11.2025 року слідчим СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 прийнято рішення про оголошення розшуку та оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адвокат зазначає, що зважаючи на те, що дії із повідомлення про підозру ОСОБА_4 не були здійснені відповідно до вимог чинного законодавства України та фактично йому не було повідомлено про підозру, а повідомлення про підозру як письмовий документ не грунтується на достатніх докахах підозри у вчиненні підзахисним будь-якого правопорушеення, а тим паче, передбаченого Кримінальним кодексом України, слідчим не було вчинено відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України всіх
слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, твердження про переховування ОСОБА_4 , а також про неможливість проведення слідчих дій у кримінальному провадженні у зв'язку з воєнним станом є безпідставними, то постанова про оголошення розшуку ОСОБА_4 від 05.11.2025 року, є незаконною та необгрунтованою, а отже, підлягає скасуванню.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.
Інститут оскаржень рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією судового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченимцим Кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокуруроа під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Разом з тим, посилання сторони захисту, що подала скаргу, на положення ч. 1 ст. 303 КПК України, є безпідставним, оскільки адвокат подав скаргу, що не може бути предметом розгляду в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбаченого ч. 1 ст. 303 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, який передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307 КПК України, -
1. Скаргу залишити без задоволення.
2. Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8