Справа № 727/2551/26
Провадження № 2-а/727/86/26
21 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Гавалешка П.С.
за участю секретаря Бринзили Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Установив:
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 , дата видачі 06 лютого 2024 року йому присвоєно статус учасника бойових дій.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 241 від 23 серпня 2023 року позивач звільнений з військової служби у запас за підпунктом “г» пункту другого частини четвертої статті 26 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років).
Відповідно до відмітки у військову квитку 28 серпня 2023 року позивача після звільнення з військової служби взято на військовий облік як військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У матеріалах ВП № 80191543 знаходиться постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1278 від 15 вересня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, згідно якої накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень.
Оскаржувана постанова № 1278 від 15 вересня 2025 року вмотивована тим, що позивач, як особа, що мав статус обмежено придатного у військовий час, зобов'язаний був пройти військово-лікарську комісію в зазначений термін, а саме: до 05 червня 2025 року відповідно до п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовозобов'язаних та поліцейських на соціальний захист».
Щодо викладеного у постанові ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1278 від 15 вересня 2025 року заперечує в повному обсязі, оскільки відсутня подія адміністративного правопорушення, та постанова постановлена поза строком накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до відмітки у військовому квитку 10 вересня 2025 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний придатним до військової служби по гр ІІ ст. 49А наказу № 402 від 2008 року.
Про розгляд адміністративної справи 15 вересня 2025 року стосовно нього та винесення оскаржуваної постанови - повідомлено не було.
З постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1278 від 15 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що станом на 15 вересня 2025 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач міг встановити з облікової картки позивача, що військово-лікарська комісія ним була пройдена 10.09.2025, за результатами якої ступінь придатності зазначено "придатний", відтак будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме - непроходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, об'єктивно не було.
Оскільки ВЛК пройдено позивачем 10 вересня 2025 року, відповідно станом на 15 вересня 2025 року відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Що повністю проігноровано відповідачем.
Також відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовозобов'язаних та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 виходячи з контексту самої норми почався 06 червня 2025 року та закінчився відповідно до ст. 38 КУпАП - 05 вересня 2025 року.
На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 № 1278 від 15 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення та у зв'язку із спливом строку накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду від 02.03.2026 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що при прийнятті вказаної постанови у якості доказів вини скоєння правопорушення було взято до уваги: протокол від 10.09.2025 № 1278 про адміністративне правопорушення; копія паспорту; інформація з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів.
Проведеним аналізом зазначених вище письмових доказів при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача було встановлено, що останній порушив законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час дії особливого періоду (діє в Україні з 17.03.2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"), а саме позивач будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов?язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи в статусі визнаного обмежено придатним до військової служби у воєнний час, не з?явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби порушивши вимоги абз.4 ч.10 ст.1 Закону № 2232-ХII, п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 2621-IX від 21.03.2024 року.
Згідно з вимогами законодавства, що діяли в період від набрання чинності Законом України № 2621-IX (через один місяць після його опублікування) до 05.06.2025, Позивач був зобов'язаний пройти повторний медичний огляд ВЛК у ТЦК та СП для встановлення придатності до військової служби.
Попри невиконання Позивачем обов?язку своєчасно прибути на повторний медичний огляд, надані ним заперечення не можуть бути враховані як такі, що суперечать обставинам, викладеним у постанові.
Матеріали адміністративної справи відповідають вимогам ст.235 КУпАП, протокол складено правильно, правопорушник під особистий підпис був повідомлений про час і місце розгляду справи, права, визначені ст.268 КУпАП, роз?яснені, обставини, що виключають здійснення провадження у справі та визначені ст. 247 КУпАП - відсутні.
3 огляду на вищевикладене постанова про адміністративне правопорушення від 15.09.2025 №1278 була винесена з дотриманням усіх необхідних норм, процедур та встановленому законодавством порядку, а вимоги позивача стосовно її оскарження є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Учасники справи в судове засідання не викликалися.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою ЧМТЦК № 1278 від 15.09.2025 року було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн., оскільки згідно протоколу, громадянин ОСОБА_1 , який є військовозобов?язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягається до адміністративної відповідальності у зв?язку з тим, що він, перебуваючи у статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, не з?явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги:
- абз.4 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу», яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IХ від 21.03.2024 року відповідно до якого громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до 04.05.2024 року (крім осіб, визнаних установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов?язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов?язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов?язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов?язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, який розпочав діяти з 17.03.2014р. після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію», та який діє станом на момент складання протоколу, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи наведене, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 складено протокол про адміністративне правопорушення ЧМТЦК (ООЦМ) №1278 від 10.09.2025 року.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 , дата видачі 06 лютого 2024 року позивачу присвоєно статус учасника бойових дій.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 241 від 23 серпня 2023 року позивач звільнений з військової служби у запас за підпунктом “г» пункту другого частини четвертої статті 26 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років).
Відповідно до відмітки у військову квитку НОМЕР_3 28 серпня 2023 року позивача після звільнення з військової служби взято на військовий облік як військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до відмітки у військовому квитку 10 вересня 2025 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний придатним до військової служби по гр ІІ ст. 49А наказу № 402 від 2008 року.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про: 1) оборону 2) мобілізаційну підготовку 3) мобілізацію в особливий період.
Так, відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, зі змісту пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
У силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).
Положеннями статті 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
За приписами статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Такий обов'язок включає виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Згідно з підпунктами 2, 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є додатком 2 до Порядку №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Як передбачено частиною третьою статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII), під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до вимог абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Вимогами абзацу четвертого частини десятої статті 1 Закону №2232-XII визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
В абзаці п'ятому частини десятої статті 14 Закону №2232-XII було передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень: непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Законом України "Про внесенні змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року (далі Закон №3621-IX) внесені зміни, зокрема, в абзаці п'ятому частини десятої статті 14 Закону №2232-XII слова "в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних" виключено.
Тобто, виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.
Вимогами пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04 лютого 2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Водночас, 15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" №4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі - Закон №4235-ІХ), яким внесені зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", а саме: викладено в новій редакції: "Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема, абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: "Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію".
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За нормами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що системний аналіз указаних норм дає підстави стверджувати, що обов'язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Указані громадяни зобов'язані з 15 лютого 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4235-ІХ) до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Наведена норма зобов'язує осіб віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (до 15 лютого 2025 року), до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Отже, ОСОБА_1 , будучи громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, якого визнано обмежено придатним до військової служби у воєнний час, був зобов'язаний до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження військово-лікарської комісії шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Водночас, доказів того, що позивач у період до 05 червня 2025 року самостійно звертався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію та пройшов відповідний медичний огляд, матеріали справи не містять.
Твердження позивача про те, що він не був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд відхиляє як безпідставні.
Такі доводи спростовуються наявною в матеріалах справи копією протоколу про адміністративне правопорушення № 1278 від 10.09.2025 року, у якому зазначено дату, час і місце розгляду справи, а також наявністю особистого підпису ОСОБА_1 про його ознайомлення.
За таких обставин суд вважає доведеним факт належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Щодо доводів позивача про винесення оскаржуваної постанови після спливу строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Відповідно до частини дев'ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно з матеріалами справи датою вчинення позивачем правопорушення є 06 червня 2025 року, тобто день, наступний за останнім днем встановленого строку для виконання ним обов'язку у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Водночас, правопорушення виявлено 10.09.2025 року, що підтверджується датою складання протоколу про адміністративне правопорушення, тоді як оскаржувану постанову винесено 15.09.2025 року, тобто в межах тримісячного строку з дня виявлення правопорушення та в межах одного року з дня його вчинення.
За таких обставин підстави для висновку про порушення строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач надав правильну правову оцінку діям позивача, оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку визнаним обмежено придатним до військової служби, не звернувся до ТЦК для проходження медичного огляду та не пройшов до 05 червня 2025 року повторний медичний огляд відповідно до вимог пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" і такі обставини позивачем не спростовані.
Відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Постанова за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів, містить необхідну інформацію та усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, згідно з якими уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП; розмір штрафу відповідає санкції статті. Посадова особа відповідача під час винесення оскаржуваної постанови діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Вищенаведене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в адміністративному позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Керуючись ст. 9, 210, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. 2, 5, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя П.С. Гавалешко