Справа № 727/5508/26
Провадження № 2-а/727/150/26
21 квітня 2026 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: в позовній заяві зазначаються:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, з поданої заяви вбачається, що відповідачем зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 , але поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не відповідають цьому відповідачу.
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки шляхом зазначення у позові поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішення суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Постанова №162 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складена 07.04.2025. Позивачем не надано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, лише в прохальній частині позову зазначив прохання поновити строк. Позивач зазначає, що 07.04.2026 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження і лише 07.04.2026 отримав постанову ВП №80490076 від 20.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Згідно з постановою №162 від 07.04.2025 ОСОБА_1 повідомлений про час і місце розгляду справи. ОСОБА_1 під час складання адміністративного протоколу пояснень не надав. Матеріалами справи підтверджується, що 24.03.2026 було складено протокол ЧМТЦК про адміністративне правопорушення №162, другий примірник якого вручено ОСОБА_1 . Зауважень щодо його складання, оскарження не поступало.
Отже, судом встановлено, що позивач належним чином був повідомлений про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 24.03.2025, тобто позивач достовірно знав про існування складеного протоколу і про призначення адміністративної справи до розгляду на 07.04.2025.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п. 27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , не подав письмових заперечень проти протоколу тощо.
Десять днів для позивача для оскарження постанови №162 від 07.04.2025 відповідно сплило для позивача 17.04.2025. Позов до суду подано лише 18.04.2026. Позивачем на зазначено, які саме ним вживались заходи, щоб дізнатись про стан, складного щодо нього, адміністративного провадження.
Відповідно до ст. 123 ч. 1 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У контексті наведеного, Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 560/1976/19 також зауважив, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, позивачем не зазначено істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до заяви доказів поважності причин пропуску строку на оскарження постанови в суді, надання доказів поважності причин неможливості явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд адміністративної справи або доказів поважності причин не подання письмових заперечень проти протоколу, з огляду на те, що позивач був повідомлений про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 24.03.2025, тобто позивач достовірно знав про існування складеного протоколу і про призначення адміністративної справи до розгляду на 07.04.2025. Також, слід зазначити, що позивач дізнавшись вже 07.04.2026 року до суду звертається лише 18.04.2026 знов із пропуском строку.
Відповідно до п. 8 ст. 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію у суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Також, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного відповідачів.
Так, позивачем в резолютивній частині заявлено вимогу «поновлення пропущеного строку».
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, … тощо.
Відповідно до ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Статтею 167 КАС України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмових заяв, клопотань, заперечень.
Заявником оформлено зазначені клопотання без додержання вимог ст. 167 КАС України.
Отже, заявнику слід уточнити заявлені вимоги в резолютивній частині заяви з урахуванням того, що вимога про поновлення пропущеного строку не є позовною вимогою, а є клопотанням, заявою, яка подається окремим письмовим документом до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
За таких обставин суд уважає, що адміністративний позов слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 241, 248 КАС України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що сповістити позивача, надавши йому для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. О. Калмикова