Справа № 539/268/26
Провадження № 2/539/819/2026
20.04.2026
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Гуменюк Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Коновал Т.Г.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Башлій Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
На розгляд Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16.02.2026 року відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
До початку підготовчого судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області. Клопотання обґрунтоване тим, що позовна заява про позбавлення батьківських прав має розглядатися за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, у відповідності до вимог ст.27 ЦПК України. Позовна вимога про стягнення аліментів є похідною від позовної про позбавлення батьківських прав, а відтак справа по суті має розглядатися за місцезнаходження відповідача, а саме у Миргородському міськрайонному суді Полтавської області.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.
Позивач, представник позивача та представник третьої особи у підготовчому судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання представника відповідача, зазначивши, що відповідач у м.Миргород має лише зареєстроване місце проживання, проживає за кордоном, дитина проживає у м.Лубни.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, це підсудність.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати цивільне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст.7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Відповідно ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом, а щодо юридичної особи за її місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно із статтею 28 ЦПК України визначено перелік справ підсудність яких можлива за вибором позивача, зокрема це і позови про стягнення аліментів.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Як вбачається з змісту статті 28 ЦПК України позов про позбавлення батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких, крім визначеної законом (частина перша статті 27 цього Кодексу), може бути також визначена за вибором позивача.
Приписи частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення, та може змінюватись. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстрованим може бути лише одне місце проживання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21 підкреслив, що суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу надається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
Положення статті 28 ЦПК України не можуть бути застосовані під час визначення підсудності позову про позбавлення батьківських прав, отже, не можуть бути застосовані і, зокрема, положення ч.16 ст.28 ЦПК України, можливість вибору позивача до якого суду звернутися з позовом про позбавлення батьківських прав, - відсутня, оскільки підсудність такої справи визначена законом.
Поєднання в одному провадженні двох позовних вимог про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів не суперечить положенням процесуального закону, отже, не впливає на правильність визначеної судом територіальної юрисдикції (підсудності) такої справи і узгоджується з положеннями ч.3 ст. 166 СК України, відповідно до якої при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Тобто позовна вимога про стягнення аліментів на дитину, яка поєднується із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав, є похідною від останньої. Подавши позов про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, позивачем у змісті позову зазначено, що вимога про стягнення аліментів є похідною від вимоги про позбавлення батьківських прав і роз'єднати їх апріорі не можливо, так як одна випливає із іншої (а.с. 73).
Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч.1 ст. 27 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії Касаційного цивільного суду у постанові від 01.07.2025 в справі №306/1029/22.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України Лубенським міськрайонним судом Полтавської області здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, позивача з Відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області.
Відповідно до отриманої відповіді з Відділу реєстрації Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 26.01.2026 року, гр. ОСОБА_5 за даними реєстру громади зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.
Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.
Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та певні протоколи до неї, і ця обставина з огляду на приписи ч.1 ст. 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 року «Про міжнародні договори» свідчить про обов'язковість застосування національними судами України норм Конвенції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 536/1267/18 (провадження № 61-1182св19).
Згідно вимог п.1 ч.1. ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те що зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_5 є АДРЕСА_1 , а також, що судовий розгляд у справі не розпочато, встановлено, що позовна вимога про стягнення аліментів є похідною від вимоги про позбавлення батьківських прав, сторона відповідача заявила клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що дану цивільну справу відповідно до вимог п.1. ч.1 ст. 31 ЦПК України, слід передати до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
Відповідно до норм ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов'язкове скасування судових рішень, що визначено ст. 378 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 задовольнити.
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів передати на розгляд Миргородського міськрайонного суду Полтавської області (вулиця Гоголя, 133, Миргород, Полтавська область, 37600).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуюча суддя Г.М. Гуменюк