Справа № 369/6243/26
Провадження №1-кс/369/890/26
14.04.2026 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111450000153 від 03.04.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
У провадженні судді надійшло вищевказане клопотання. Свої вимоги мотивували тим, що 03.04.202 близько 00 год. 10 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в громадському місці, а саме поблизу буд. 63 по вул. Молодіжна в м. Боярка Фастівського району Київської області, де на ґрунті словесного конфлікту з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нанесли останньому кулаками рук тілесні ушкодження по обличчю та голові, після чого забризкали очі газовим балончиком спорядженим речовинами сльозогінної та дратівної дії, та одягнули кайданки.
Відомості за даним фактом 03.04.2026 слідчим СВ ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області внесено до ЄРДР за № 12026111450000153, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням та оперативними заходами встановлено, що до вчинення вказаного вище злочину причетний громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий інспектором комунального підприємства «Муніципальна безпека» Боярської міської ради, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Тому, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, 04.04.2026 в період часуз 07 год. 50 хв. до 08 год. 57 хв. за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , проведено невідкладний обшук житла, всіх його складових частин та іншого володіння особи, до постановлення ухвали слідчого судді, в ході якого працівниками поліції було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro» IMEI: НОМЕР_1 та IMEI: НОМЕР_2 , темно-синього кольору, у якому встановлено сім-картки мобільного оператора lifecell номер НОМЕР_3 та мобільного оператора Київстар е-сім номер НОМЕР_4 , які поміщено до паперового конверту.
Просив суд накласти арешт на вилучене майно.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим слідчим в клопотанні не обґрунтовано необхідність накладення арешту на вказане майно, а також яке доказове значення матиме вищевказані предмети у вказаному кримінальному провадженні.
Разом з тим ухвалою слідчого судді від 13.04.2026 року у справі №369/6241/26 було відмовлено у задоволенні клопотання про проведення обшуку, який був проведений 04.04.2026 року
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки слідчий просить накласти арешт на майно яке було вилучено під час обшуку, який не узаконено, а тому у задоволені арешту вищевказаного майна слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111450000153 від 03.04.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7