Рішення від 21.04.2026 по справі 369/21906/25

Справа № 369/21906/25

Провадження № 2-а/369/139/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участі секретаря судового засідання Алілуйко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому після відмови від частини позовних вимог просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6079680 від 04.11.2025, винесену уповноваженою особою Управління патрульної поліції у м. Києві щодо позивача про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА № 1909854 від 04.11.2025, винесену уповноваженою особою Управління патрульної поліції у м. Києві щодо позивача про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що він не вчинював адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП та ч. 1 ст. 178 КУпАП. А також інспектор порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області позивачу поновлено строк для подання позову у справі, адміністративний позов прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області залучено до участі в справі як співвідповідача Департамент патрульної поліції.

Відповідачі відзив на позов не надали.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги заяв по суті. В судове засідання відповідачі не з'явилися.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість частково задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.11.2025 о 04 год 45 хвилин інспектором 1 полку 2 батальйону 1 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції Блажієвським Владиславом Володимировичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1909854 у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн щодо ОСОБА_1 , який 04.11.2025 у м. Києві по вул. Михайла Максимовича, 26, перебував у громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, чим порушував громадський спокій та громадський порядок, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

04.11.2025 о 04 год 11 хвилин інспектором 1 полку 2 батальйону 1 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції Блажієвським Владиславом Володимировичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6079680 у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн щодо ОСОБА_1 , який 04.11.2025 о 04:34:31 у м. Києві по вул. Михайла Максимовича, 26, ходив по проїжджій частині у невстановленому місці поза тротуаром та пішохідним переходом, чим порушив п. 4.14 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративне правопорушення розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 Кодексу України про адміністративне правопорушення непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 4.14 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, пішоходам забороняється:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;

в) допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

д) рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Судом не було встановлено, що відповідач порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом було досліджено відеозапис події, зроблений позивачем, відповідно до якого в цей же час щодо невстановленої особи поліцейським складався протокол щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису слідує, що автомобіль, яким керувала вказана особа стояв посеред проїзної частини, в той час як водія забрали для проходження медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння. Як стверджує на відео позивач він протягом 2 годин чекав на повернення поліцейських з водієм. В час прибуття поліцейських, які припаркували свій автомобіль за покинутою водієм машиною посеред дороги, позивач підійшов до їх машини та спілкувався з ними з приводу освідування водія та залишення її машини посеред дороги, порушення правил зупинки транспортного засобу, яким керував поліцейський, тобто в цей час позивач перебував на проїжджій частині.

А отже, позивач як пішохід затримувався і зупинявся на проїзній частині, коли це не було пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху, чим порушив правила дорожнього руху, передбачені п. 4.14. Зі змісту проведеної розмови, що відбулася між поліцейським та позивачем, судом не встановлена нагальна необхідність для позивача для такого перебування на проїзній частині, в той час як поліцейські завершували оформлення матеріалів з приводу притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Водночас судом не встановлено за якими ознаками інспектор встановив стан сп'яніння у позивача.

Посилання позивача на порушення поліцейським правил зупинки іншого транспортного засобу та порушення водієм транспортного засобу патрульної поліції правил зупинки та паркування транспортного засобу, яким він керує, не спростовує висновків суду, адже у вказаній справі до предмета доказування не входить порушення вказаними особами правил зупинки та паркування. Своєю чергою вказане питання може бути розглянуто під час вирішення справи про притягнення цих осіб до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності. Водночас у цій справі доведенню підлягає наявність достатніх підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. (абз. 1, 2 ч.2, ч. 6 ст. 77 КАС України).

Водночас сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не може бути доказом, оскільки за своєю суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке має бути прийнято на підставі наявних доказів, що відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення в частині притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, в зв'язку з чим судом не встановлена наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача. Свою чергою, з доказів, наданих самим позивачем, слідує, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП, а отже постанова ЕНА № 6079680 від 04.11.2025 є правомірною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача ЕГА № 1909854 від 04.11.2025 необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнути на користь позивача судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви до суду, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1909854 від 04.11.2025, складену інспектором 1 полку 2 батальйону 1 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції Блажієвським Владиславом Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, та справу про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідачі: ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції у м. Києві, Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Мартиненко В.С.

Попередній документ
135865215
Наступний документ
135865217
Інформація про рішення:
№ рішення: 135865216
№ справи: 369/21906/25
Дата рішення: 21.04.2026
Дата публікації: 23.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.04.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 21.11.2025
Розклад засідань:
16.01.2026 11:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
09.02.2026 12:30 Києво-Святошинський районний суд Київської області