Рішення від 20.04.2026 по справі 369/21972/25

Справа № 369/21972/25

Провадження № 2-а/369/140/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Рівненській області, третя особа: Інспектор 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Рівненській області лейтенант поліції Корнійчук Лариса Олександрівна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив:

скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього ЕНА № 6122137 від 10 листопада 2025 року, винесену Інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Рівненській області Лейтенантом поліції Корнійчук Ларисою Олександрівною;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) суму сплаченого штрафу 340 грн та 6 грн.20 копійок комісії.

В обґрунтування вимог заяви позивач посилався на те, що він не вчинював адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова є протиправною та необґрунтованою, оскільки винесена без належних і допустимих доказів, що відповідали б вимогам статей 73-76 КАС України. Замір швидкості здійснювався приладом TRUCAM LTI 20/20 TC001147 з порушенням установленого порядку - інспектор тримав його у руках, що унеможливлює достовірне визначення швидкості транспортного засобу. За таких обставин факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення не доведений належними доказами, а притягнення до відповідальності є безпідставним. Матеріали даної справи не містять, а Відповідачем не надано доказів того, що лазерний вимірювач швидкості TRUCAM в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти вимог позовної заяви заперечив, посилаючись на те, що позивачем було вчинене адміністративне правопорушення, що підтверджується належними та допустимими доказами. Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34025, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 03.06.2025 та чинного до 03.06.2026, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №001147 є придатним до застосування. Можливість використання виробу «TruCAM LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від № 04/05/02-1179/ВС1 від 15.12.2023, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Згідно з листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-38/49 від 01.10.2019, лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області адміністративний позов прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання учасники справи не з'явилися.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.11.2025 о 10:47 год інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенантом поліції Корнійчук Ларисою Олександрівною була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8122137. З оскаржуваної постанови слідує, що позивач 10.11.2025 о 10:40:38 на АД М06 Київ-Чоп 274 км, керуючи транспортним засобом SUBARU LEGACY номерний знак НОМЕР_2 , порушив встановлене обмеження швидкості рух більше як на 20 км/год, а саме в населеного пункту Користь, позначене дорожнім знаком 5.49,5.50 рухався зі швидкістю 79 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху TRUCAM LTI20/20 TC001147. Відеофіксація проводилася на тех. пристій 46882.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, а саме світлиною та відеозаписом порушення, здійсненим лазерним вимірювачем швидкості руху TRUCAM LTI20/20 TC001147, який пройшов повірку, що підтверджується відповідним свідоцтвом, виданим Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-01/34025 від 03.06.2025, експертним висновком від 15.12.2023, наданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012. Також вказаним вимірювачем зафіксовано місце фіксування порушення, а саме: М06 Київ-Чоп 274 км.

Посилання позивача на вимоги ст. положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» суд відхиляє з таких підстав.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

А отже, положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. При чому передбачена ст. 40 Закону можливість закріплювати технічні прилади на однострої, у/на службових транспортних засобах не виключає можливості тримати такий засіб поліцейським в руках. А сам лазерний вимірювач швидкості TruCAM створений для утримання в руках під час вимірювань.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, згідно з п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі, частиною першою статті 122 КУпАП.

Посилання позивача про те, що відповідач порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. (абз. 1, 2 ч.2, ч. 6 ст. 77 КАС України).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в зв'язку з чим судом встановлена наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність залишити постанову Інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції Корнійчук Лариси Олександрівни ЕНА № 6122137 від 10 листопада 2025 року без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Рівненській області, третя особа: Інспектор 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Рівненській області лейтенант поліції Корнійчук Лариса Олександрівна, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.

Постанову Інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції Корнійчук Лариси Олександрівни ЕНА № 6122137 від 10 листопада 2025 року залишити без змін.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідачі: Управління патрульної поліції в Рівненській області, Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646, третя особа: Інспектор 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління Патрульної поліції в Рівненській області лейтенант поліції Корнійчук Лариса Олександрівна.

Суддя Мартиненко В.С.

Попередній документ
135865213
Наступний документ
135865215
Інформація про рішення:
№ рішення: 135865214
№ справи: 369/21972/25
Дата рішення: 20.04.2026
Дата публікації: 23.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.04.2026)
Результат розгляду: у задоволенні позову відмовлено повністю
Дата надходження: 21.11.2025
Розклад засідань:
13.01.2026 17:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
22.01.2026 17:00 Києво-Святошинський районний суд Київської області
20.04.2026 10:15 Києво-Святошинський районний суд Київської області