21 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 600/1789/25-а
адміністративне провадження № К/990/15717/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №600/1789/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення винесені Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області:
податкове повідомлення-рішення №314013-2407-2412 від 18.05.2021 на суму 52469,71 грн по орендній платі за земельну ділянку за 2021 рік;
податкове повідомлення-рішення №643853-2412-2412 від 07.09.2022 на суму 57940,71 грн по орендній платі за земельну ділянку за 2022 рік;
податкове повідомлення-рішення №232368-2412-2412-UA73060610000066784 від 29.06.2023 на суму 64441,18 грн по орендній платі за земельну ділянку за 2023 рік;
податкове повідомлення-рішення №0405404-2405-2404 від 01.06.2021 на суму 29370,76 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік;
податкове повідомлення-рішення №0297596-2410-2404 від 24.08.2022 на суму 40704,00 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2021 рік;
податкове повідомлення-рішення №0091115-2410-2404 від 02.05.2023 на суму 13228,80 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.11.2025 скасовано. Прийнято нову постанову, якою. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення винесені Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області: податкове повідомлення-рішення №314013-2407-2412 від 18.05.2021 на суму 52469,71 грн по орендній платі за земельну ділянку за 2021 рік; податкове повідомлення-рішення №643853-2412-2412 від 07.09.2022 на суму 57940,71 грн по орендній платі за земельну ділянку за 2022 рік; податкове повідомлення-рішення №232368-2412-2412-UA73060610000066784 від 29.06.2023 на суму 64441,18 грн по орендній платі за земельну ділянку за 2023 рік; податкове повідомлення-рішення №0405404-2405-2404 від 01.06.2021 на суму 29370,76 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік; податкове повідомлення-рішення №0297596-2410-2404 від 24.08.2022 на суму 40704,00 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2021 рік; податкове повідомлення-рішення №0091115-2410-2404 від 02.05.2023 на суму 13228,80 грн по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головного управління ДПС у Чернівецькій області 07.04.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права, які висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з судових рішень, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Крім того, Судом установлено, що ухвалою Верховного Суду від 05.03.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №600/1789/25-а було повернуто скаржнику з підстав відсутності необхідних обґрунтувань.
Враховуючи те, що скаржником при повторному поданні касаційної скарги не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №600/1789/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.В. Хохуляк