21 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 160/23165/25
адміністративне провадження № К/990/15565/26
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Бурлаченка Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року
у справі № 160/23165/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині ненарахування ОСОБА_1 надбавки за вислугу років відповідно до ст. 78 ЗУ «Про Національну поліцію» з початку служби позивача в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України, тобто з 03.06.2024 р.;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавку за вислугу років відповідно до ст. 78 ЗУ «Про Національну поліцію» з 03.06.2024 р. з урахуванням періодів служби позивача у збройних силах, навчання та роботи в органах прокуратури.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року - скасовано та прийнято нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст. 78 ЗУ «Про Національну поліцію» з початку служби позивача в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України, тобто з 03 червня 2024 р. період роботи позивача в органах прокуратури на посадах помічник прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу, помічник прокурора м. Кривий Ріг, виконувач обов'язків заступника прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу, начальник відділу нагляду за додержання законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, заступник начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області, старший помічник прокурора Жовтневого району Жовтневого району м. Кривого Рогу за період з 18 березня 2005 року по 07 червня 2012 року.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки відповідно до ст. 78 ЗУ «Про Національну поліцію» період роботи позивача в органах прокуратури на посадах помічник прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу, помічник прокурора м. Кривий Ріг, виконувач обов'язків заступника прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу, начальник відділу нагляду за додержання законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, заступник начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області, старший помічник прокурора Жовтневого району Жовтневого району м. Кривого Рогу за період з 18 березня 2005 року по 07 червня 2012 року здійснивши нарахування та виплату набавки за вислугу років з 03 червня 2024 року.
У задоволенні решти позивних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, представник позивача подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній відсутні посилання на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України та належне обґрунтування такого посилання.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Крім того, оскаржуючи судові рішення у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу адвоката Бурлаченка Сергія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №160/23165/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська