21 квітня 2026 року
м. Київ
справа №826/10777/17
адміністративне провадження №К/990/13779/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «Батько має право» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №826/10777/17, за позовом Громадської організації «Батько має право», в особі Президента - Швеця Олександра Миколайовича, Громадської організації «Батько має право», в особі Президента - Швеця Олександра Миколайовича, в інтересах 140 громадян України до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, за участю третьої особи - Верховного Суду України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Громадська організація «Батько має право», в особі Президента - Швеця Олександра Миколайовича, звернулась до суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, за участю третьої особи - Верховного Суду України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту (поновлення) порушених конституційних прав громадян України, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, спричинених правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові Верховного Суду України від 14 грудня 2016 у справі № 6-2245цс-16;
- зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вчинити дії та застосувати повний перелік прав Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів громадян України, порушених правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові Верховного Суду України від 14 рудня 2016 року у справі №6-2245цс16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року відкрито провадження у справі № 826/10777/17 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, закрито провадження в адміністративній справі № 826/10777/17 у зв'язку із примиренням сторін за укладеною мировою угодою.
Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації «Батько має право», в особі Президента - Швеця Олександра Миколайовича про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Касаційну скаргу Громадської організації «Батько має право», в особі Президента - Швеця Олександра Миколайовича, на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року прийнято справу № 826/10777/17 до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 826/10777/17, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо неналежного розгляду звернення Громадської організації «Батько має право» за вх. № 285308.17/26 від 20 лютого 2017 року;
- зобов'язано Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повторно розглянути звернення Громадської організації «Батько має право» за вх. № 285308.17/26 від 20 лютого 2017 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №826/10777/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
27 березня 2026 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Громадської організації «Батько має право» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №826/10777/17.
Судді Соколову В.М. 13 квітня 2026 року надано відпустку та 14 квітня 2026 року - день відпочинку як донору, відповідно до наказу від 06 квітня 2026 року №1142/0/5-26.
Суддя Радишевська О.Р. з 10 квітня до 17 квітня 2026 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу від 23 березня 2026 року №696/0/6-26.
Суддя Загороднюк А.Г. з 13 до 20 квітня 2026 року перебував у відпустці, відповідно до наказу від 25 березня 25 березня 2026 року №758/0/6/26.
Вирішення питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується після виходу судді Загороднюка А.Г. з відпустки.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Частиною першою статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №826/10777/17 встановлено, що її було постановлено у відкритому судовому засіданні, повний текст якої складено у цей же день. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 24 березня 2026 року.
Касаційну скаргу надіслано до Суду через підсистему «Електронний суд» 26 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було надіслано до його електронного кабінету 23 лютого 2026 року о 20 год 06 хв, що підтверджується карткою руху документу в електронному кабінеті позивача, а отже, датою вручення постанови є робочий день, наступний за днем її відправлення, - 24 лютого 2026 року. 25 лютого 2026 року - день початку обліку строку на касаційне оскарження, а 26 березня - день закінчення строку на касаційне оскарження.
На підтвердження вказаного скаржник надає картку руху документу з його електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».
Оскільки касаційну скаргу подано скаржником протягом тридцяти днів із дня вручення йому оскаржуваного судового рішення, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права з посиланням на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 грудня 2019 року у справі №826/15335/16 щодо застосування статей 13, 17 Закону України №776/97-ВР «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
Також скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 190 КАС України під час розгляду (затвердження) заяви про примирення.
Оцінивши вказані доводи, Суд уважає, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття провадження.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:
- неврахування судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 грудня 2019 року у справі №826/15335/16 щодо застосування статей 13, 17 Закону України №776/97-ВР «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 190 КАС України під час розгляду (затвердження) заяви про примирення.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд
1. Задовольнити клопотання Громадської організації «Батько має право» про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Громадської організації «Батько має право» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №826/10777/17.
3. Витребувати із Волинського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №826/10777/17.
4. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В. М. Соколов А.Г. Загороднюк