21 квітня 2026 року
м. Київ
справа №120/14092/25
адміністративне провадження №К/990/16687/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №120/14092/25 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 7- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, надати відомості про доходи отримані позивачем в Португалії та докази, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №120/14092/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 без змін.
13.04.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №120/14092/25, матеріали адміністративної справи направити для продовження розгляду питання до суду першої інстанції.
Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначає, що копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 отримано ним лише 31.03.2026, що підтверджується конвертом суду апеляційної інстанції.
Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником не наведено.
Таким чином, позивач просить Верховний Суд визнати наведені підстави пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження постанов Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №120/14092/25.
При розгляді заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує наступне.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником на обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту її прийняття.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був 27.03.2026, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано лише 13.04.2026, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
Таким чином, з огляду на те, що скаржником не надано належних доказів в обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
У заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній рік.
На підтвердження наведених доводів скаржником долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповідь на запит в електронному вигляді від 03 травня 2025 року).
При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору Суд враховує наступне.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Однак, Суд вважає недостатніми для звільнення від сплати судового збору надані докази, оскільки, як встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 постійно проживає в Португальській Республіці, при цьому не надає належні та допустимі докази від компетентних органів Португальської Республіки про суми отриманих ним доходів за 2025 рік.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору скаржнику слід встановити строк для надання доказів про суми отриманих доходів за 2025 рік від компетентних органів Португальської Республіки або відомостей, що підтверджують факт декларування/реєстрації дійсного місця проживання (перебування) в Вінницькій області.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становив 3328,00 грн.
Отже, судовий збір, який скаржнику необхідно сплатити при поданні касаційної скарги на на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026, становить 3328,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку, додаткові докази щодо підтвердження сум отриманих доходів за 2025 рік, відомості, що підтверджують факт декларування/реєстрації дійсного місця проживання (перебування) в Вінницькій області, або документ про сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн.
У випадку неусунення недоліків щодо сплати судового збору, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №120/14092/25 - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання заяви про усунення недоліків у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
С.Г. Стеценко