21 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/47808/24
адміністративне провадження № К/990/17549/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в період з 29 травня 2021 року по 03 листопада 2021 року у розмірі 288 522,43 гривень,
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора здійснити перерахунок заробітної плати позивача за період з 04 листопада 2021 року по 03 листопада 2022 року з розрахунку посадового окладу та надбавки за вислугу років, визначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та виплатити суму різниці з урахуванням обов'язкових податків і зборів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в період з 29 травня 2021 року по 04 листопада 2021 року у розмірі 78738,96 гривень (сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять вісім грн 96 коп.). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року змінено. Викладено другий абзац його резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в період з 29 травня 2021 року по 04 листопада 2021 року у розмірі 78029,60 гривень (сімдесят вісім тисяч двадцять дев'ять грн. 60 коп.)» В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі №320/47808/24 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, а також стягнення заробітної плати позивача за період з 04 листопада 2021 року по 03 листопада 2022 року з розрахунку посадового окладу та надбавки за вислугу років, визначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та виплатити суму різниці з урахуванням обов'язкових податків і зборів.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про її повернення, виходячи з наступного.
17 квітня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 320/47808/24, адміністративне провадження № К/990/17544/26.
17 квітня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Верховного Суду подана ідентична касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 320/47808/24, адміністративне провадження № К/990/17549/26.
Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Застосовуючи аналогію процесу та ураховуючи, що в провадженні Суду є касаційна скарга у справі про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у якій не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення касаційної скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 320/47808/24, адміністративне провадження № К/990/17549/26.
Керуючись статтями 7, 169, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі №320/47808/24, адміністративне провадження № К/990/17549/26 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддяС.А. Уханенко