21 квітня 2026 року
м. Київ
справа №120/3805/25
адміністративне провадження №К/990/17124/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів - Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 120/3805/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві компенсації за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 04 жовтня 2016 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 04 жовтня 2016 року за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 27 серпня 2025 року залишено апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом надання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу повернув скаржнику.
Скаржник повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 18 лютого 2026 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
20 лютого 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтоване введенням на території України воєнного стану, а також відсутністю фінансування.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 раніше вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року зазначену касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
16 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла повторно подана касаційна скарга Військова частина НОМЕР_2 ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 120/3805/25.
Під час перевірки повторно поданої касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 КАС України.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено 26 лютого 2026 року, тоді як із касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» лише 16 квітня 2026 року.
Водночас у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що первісну касаційну скаргу було подано у межах тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень, а також відомостей із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі. Однак ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2026 року касаційну скаргу було повернуто як таку, що не містила обов'язкових підстав касаційного оскарження. У зазначеній ухвалі про повернення раніше поданої касаційної скарги Верховний Суд надав скаржнику роз'яснення щодо вимог до форми та змісту касаційної скарги, зокрема в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Водночас невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги та, як наслідок, її повернення не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не є обставиною, що не залежала від волі особи, яка подає касаційну скаргу, та не надає їй права реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення у будь-який необмежений час після спливу встановленого процесуального строку.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
постановив :
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 120/3805/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов