21 квітня 2026 року
м. Київ
справа №500/5945/24
адміністративне провадження № К/990/15528/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Тацій Л. В., Стеценка С. Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 500/5945/24 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив:
- визнати протиправною відмову, оформлену листом від 09.09.2024 № 574/10/2712 у передачі у спільну часткову власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2024 про передачу у спільну часткову власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 .
26.11.2024 рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026, відмовлено у задоволенні позову.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 07.04.2026.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження, зазначивши, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частин другої та шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами з урахуванням положень статей 257-262 КАС України, оскільки ця адміністративна справа є справою незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Разом з тим в касаційній скарзі представник позивача зазначив про підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, проте не навів жодної з обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у справі незначної складності, не виключає необхідність обґрунтування застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 500/5945/24 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. В. Шевцова
Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко