Справа №295/8523/25
Категорія 93
1-кп/295/452/26
21.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12025060600000034 від 19.02.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сквира Київської області, громадянки України, неодруженої, непрацюючої, немаючої на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
15.08.2024 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, з іспитовим строком на 3 роки, -
за ст. 185 ч.4 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_5
представника
потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_7
Згідно обвинувального акту, 11.02.2025 близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні ТРЦ «Глобал», що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Київській, 77, біля стійки вітрини №134 ювелірного магазину, де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_8 » приміряла золоті браслети.
В цей день, час та місці за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне, викрадення чужого майна, із вказаної стійки вітрини ювелірного магазину, де здійснює свою підприємницьку діяльністьФОП « ОСОБА_8 », який знаходиться в приміщенні ТРЦ «Глобал».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в період запровадженого в Україні воєнного стану, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи її суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що золоті браслети знаходяться на поверхні стійки вітрини №134, а продавець ОСОБА_9 діставала інший товар та за її діями не спостерігала, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу викрала із поверхні вітрини магазину ювелірні прикраси, а саме: браслет із золота 585 проби вагою 6,69 грам довжиною 20 сантиметрів, із плетінням «Бісмарк» вартістю 30 385гривень65 копійок, браслет із золота 585 проби вагою 6,35 грам довжиною 19,5 сантиметрів, із плетінням «Бісмарк» вартістю 28 841 гривня 38 копійок.
В подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишила та викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, спричинивши ФОП « ОСОБА_8 » майнової шкоди на суму 59 227 гривень 03 копійки.
Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст.185 ч.4 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та цивільний позов не визнала, та показала, що 10.02. та 11.02.2025 перебувала в м. Києві, була вдома, з квартири не виходила, у зв'язку з поганим самопочуттям, що підтверджено відеозаписом з камер відео спостереження. Вийшла з дому лише 12.02.2025. Проживає сама. Користувалася гаджетами. В Житомирі 11.02.2025 не була, взагалі ніколи не була в торгівельному центрі «Глобал». Зазначила, що продавці, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу були допитані слідчим суддею і ствердно показали, що не вона здійснила крадіжку золота, а інша жінка. Ствердила, що злочин вона не вчиняла. В її квартирі проводили обшук, не знайшли викрадених предметів. Зазначила, що іноді бувала в м. Житомирі, а саме була один раз в січні 2025 зустрічалася зі своєю одногрупницею, більше в м. Житомир не приїжджала.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
В свою чергу стандарт доведення «поза розумним сумнівом», визначений практикою ЄСПЛ (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A № 25), який може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно вимог ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що здійснює підприємницьку діяльність, має мережу ювелірних магазинів, які знаходяться в приміщенні торгівельного центру «Глобал». 11.02.2025 зателефонувала ОСОБА_9 , повідомила, що невідома жінка здійснила крадіжку двох браслетів, на загальну суму 60000 гривень. Подія сталася в другій половині дня. Було переглянуто відео з камер відеоспостереження, на якому було видно особу жіночої статі, яка здійснила крадіжку. Але не може точно стверджувати, що це була ОСОБА_4 . Провів інвентаризацію, виявив нестачу двох золотих браслетів. Звернувся із заявою про злочин до поліції. ОСОБА_9 також писала заяву, оскільки вона матеріально відповідальна.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що обвинувачену не знає. Працює найманим продавцем у ФОП « ОСОБА_8 », в приміщенні ТРЦ «Глобал». 11.02.2025 працювала, близько обіду до неї підійшла жінка обрати золотий браслет. Надавала їй поміряти близько чотирьох різних браслетів. Жінка повідомила, що хоче придбати браслет собі та сестрі. Поводила себе як звичайний покупець. Вона обрала браслет, який попросила відкласти та залишила залог в сумі 1000 грн., запевнила, що прийде в неділю за браслетом та пішла. Після того, як покупець пішла, виявила зникнення двох браслетів. В цей день разом з нею працювали ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Особа, яка здійснила крадіжку була одягнута в яскраву куртку лимонного кольору, шапку блідо-бузкового кольору, чорний гольф. Гольф високого крою, шапка була одягнута аж до брів. На вигляд мала років 50, обличчя одутловате, невисокого зросту, розмовляла суржиком. Ця жінка стояла від неї на відстані витягнутої руки. З нею проводили впізнання за фотознімками. На фото обвинувачена була схожа на ту жінку, яка здійснила крадіжку. Жінки, які були зображені на фотознімках, не були схожі між собою, на всіх фото жінки були без головного убору. Коли побачила в живу обвинувачену, зрозуміла, що це не та особа, яка викрала золоті прикраси.
Свідок ОСОБА_12 показала, що працює продавцем консультантом ювелірного магазину в ТРЦ «Глобал». В лютому 2025 разом з ОСОБА_9 працювали. До острівка підійшла жінка, яка дивилася ювелірні прикраси, ОСОБА_13 показувала їй золоті браслети. Особисто вона з жінкою не спілкувалася, бачила її на відстані витягнутої руки. Вказана особа була одягнута в яскраву куртку салатового кольору, мала зріст приблизно 165-170 см. За її участю проводили впізнання за фотознімками. Були присутніми вона, слідча, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , поняті не були присутніми. Вказала на особу по очах, набряку на обличчі, та шапці яка була одягнута на очі. ОСОБА_15 це не та жінка, яка здійснила крадіжку. Особисто з вказаною жінкою не розмовляла. Факт зникнення золотих виробів, ОСОБА_13 виявила під час переобліку. Зазначила, що якби впізнання проводили з особою в живу, то б одразу повідомила б, що це не ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_16 показала, що працює в ТРЦ «Глобал» в ювелірному відділі. Точну дату події не пам'ятає. Жінка, яка здійснила крадіжку у ОСОБА_13 , перед цим тривалий час вибирала у неї золоті прикраси, весь час дурила голову, комусь дзвонила, ходила кругом острівка, тому склалося враження, що вона робить це спеціально і професійно. Жінка мала східний діалект, вживала слова російською мовою. Близько 30 хвилин ця жінка була у неї, вона коли показувала їй товар не відволікалася і постійно контролювала. Потім ця жінка сказала, що піде погуляє і обов'язково повернеться. На вигляд їй біля 50 років, звичайної зовнішності, думає, що вона має бути блондинкою, оскільки мала світлу шкіру і світлі очі, волосся повністю було сховане під шапку. Під час проведення впізнання за фотознімками, слідча завела всіх свідків до кабінету, де надала для огляду фото. Оглянувши фото вказала на іншу жінку, однак слідча сказала «не видумуйте, це випадкова особа». Ствердила, що ОСОБА_15 не та особа, яка намагалася купити в неї товар, а потім викрала золото у Герговської, та жінка була нижчого зросту, ширша в плечах.
Свідок ОСОБА_17 показав, що 11.02.2025 працював водієм маршрутного таксі «Житомир-Київ». Посадка пасажирів здійснюється з автостанції, за адресою: вул. Хлібна «Житній ринок». Особа обвинуваченої йому не знайома, але бачив її як пасажира до Києва. Це було в лютому чи березні, 10 або 11 числа, з 14 до 16 год. Кожна посадка відбувається одноманітно, пасажири приходять, сплачують за проїзд, їдуть. Того дня їхало близько 5-6 пасажирів, як правило їдуть постійні клієнти, однак ця жінка їхала вперше. Вона розраховувалася готівкою, дала кошти на дворі. Одягнута в світлу куртку світло зеленого кольору, шапку. Була середнього зросту, можливо трохи вище за нього, на вигляд мала 42-48 роки, темні очі, ніс був без горбинки, не широкий, була без макіяжу. Особливих прикмет не було. Не пам'ятає чи мала вона багаж чи поклажу. Вона вийшла в м. Київ на зупинці автостанція «Дачна», або «метро Житомирська». Потім його через диспетчера, викликали до відділу поліції, до слідчого. За його участю проводили впізнання за фотознімками, були присутні поняті. Давали для огляду фото осіб жіночої статі, без головного убору. Свідки були чоловічої статі, слідчим також був чоловік. Стверджує, що особа яка наразі в залі судового засідання це та ж сама особа, яка їхала до Києва. Після перегляду відео з камер відео спостереження, зазначив, що не може стверджувати, що саме ОСОБА_15 їхала з ним.
Свідок ОСОБА_18 показав, що з обвинуваченою не знайомий, але здається десь бачив. Обставини крадіжки не бачив, не розуміє яке він має відношення до вказаної справи. Думає, що його могли допитувати з приводу крадіжки, не пам'ятає чи проводили впізнання за його участю.
Свідок ОСОБА_19 показав, що 11.02.2025 близько 13-14 год. перебував в ТРЦ «Глобал» біля острівків з ювелірними виробами, мав обрати подарунок. Був там тривало, чекав знайомого. В цей час побачив жінку, одягнуту в яскраво салатову куртку, шапку бузкового кольору, яка тривало обирала ювелірні вироби. Він стояв спочатку біля магазину «Резерв» близько 30 хвилин, потім відійшов до вітрини магазину «Пандора», просто ходив. Ця жінка знаходилася на відстані 5 метрів від нього, стояла поруч із сусіднім острівком, обличчям до нього. Оскільки людей було не так багато, тому добре запам'ятав цю жінку. В останньої був широкий ніс, з під шапки виглядало темне волосся, на вигляд мала 50 років, на зріст 160-170 см. Бачив, що ця жінка вибирала ювелірні вироби, але що вона вчинила крадіжку не бачив. Після події за його участю проводили допит, і впізнання за фотознімками. Показували фото жінок в шапках, серед яких і впізнав. Раніше працював в Житомирському РУП, знав осіб, які проводили за його участю слідчі дії, але як саме вони встановили його особу як свідка, йому невідомо. До нього спочатку зателефонували працівники поліції, а коли до них під'їхав йому показали скріншот з відео, себе на відео не побачив, але запитали чи він там був, що підтвердив. Після чого в приміщенні Житомирського РУП №1, за його участю провели слідчу дію. На відео було видно лише особу жінки, його видно не було. Від нього ця жінка спочатку знаходилася праворуч, потім навпроти, на відстані 10-15 метрів. Саме в той день він нічого не придбав. Особу на фото, яка схожа на ОСОБА_15 впізнав за яскравою курткою, а також за рисами обличчя: тонкими губами, і широким носом. Стверджує, що саме обвинувачена була в магазині, і була одягнута в салатову куртку і фіолетову шапку. Про те, що ця жінка мала темне волосся, було видно коли вона їхала в маршрутці, це відео йому теж показували.
Також на обґрунтування обвинувачення надано: витяг з ЄРДР від 19.02.2025; рапорт на лінію 102; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.02.2025; протокол огляду місця події від 18.02.2025; довідку щодо вартості викрадених виробів станом на 06.03.2025; видаткову накладну №05-01/1 від 05.01.2025; інвентаризаційний опис залишків станом на 18.02.2025; довідку щодо вчинення злочину пов'язаного з викраденням чужого майна; протокол огляду предмету від 05.03.2025; протокол огляду предмету від 04.03.2025; протокол огляду предмету від 04.03.2025; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.03.2025; протокол огляду предмету від 07.03.2025; висновок за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №171/25-25 від 19.03.2025; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.04.2025; висновок експерта №СЕ-19/111/25/31999-ФП від 18.06.2025.
Суд, проаналізувавши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.
Згідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч.2 ст. 94 КПК України, кожен доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Під час судового розгляду на обґрунтування винуватості сторона обвинувачення посилається на покази потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 . Однак, показами потерпілого та вказаних свідків спростовано, що особа жіночої статі, яка здійснила крадіжку, це обвинувачена ОСОБА_4 .
Зокрема, потерпілий ОСОБА_8 показав, що дійсно після перегляду відео з камер відео спостереження, було виявлено особу яка здійснила крадіжку. Однак не може стверджувати, що це була саме ОСОБА_4 .
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ствердили, що ОСОБА_4 , не схожа на ту особу, яка 11.02.2025 вчинила таємне викрадення золотих виробів в ТРЦ «Глобал». При цьому, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_16 показали, що тривалий час спілкувалися з цією жінкою, тобто мали достатньо часу щоб запам'ятати риси її обличчя, її статуру. Зазначили, що під час досудового розслідування вказали на фото ОСОБА_4 , оскільки впізнання проводилося за фотознімками, в разі якби впізнання проводили з особою в живу, то не вказали б на неї, оскільки це була зовсім інші жінка, за рисами обличчя, зростом, статурою. Також зазначили, що при впізнанні по фото висловлювали слідчій свої сумніви у схожості фото ОСОБА_4 з жінкою, яка здійснила крадіжу, однак слідча наполягала, що інші фото жінок це випадкові особи.
Крім того, вказані свідки допитувалися слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 . Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання, у зв'язку з відсутністю наявної обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Незважаючи на те, що слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність наявної обґрунтованої підозри, показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , які категорично ствердили, що ОСОБА_4 , не є тією особою, яка вчинила крадіжку, орган досудового розслідування не здійснив подальших кроків на встановлення цієї особи. Зокрема, свідок ОСОБА_16 показала, що невідома жінка близько 30 хвилин вибирала у її відділі золоті прикраси, однак з невідомих причин орган досудового розслідування не вилучив відеозапис з вказаного місця, який міг бути більш якісним і дав можливість експертам відповісти на питання при проведенні портретної експертизи та встановити дійсну особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення.
Покази свідка ОСОБА_17 також не доводять вину ОСОБА_4 . Під час допиту свідок зазначив, що особа, яка присутня в залі судового засідання це та ж сама особа, яка їхала до Києва. Однак, після перегляду відео з камер відео спостереження, зазначив, що не може стверджувати, що саме ОСОБА_15 їхала з ним. При цьому, як вбачається з показів свідка, останній зазначив, що під час проведення впізнання за фотознімками за його участю, слідчим був чоловік, однак як вбачається з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімкам від 05.03.2025 за участю ОСОБА_17 , проводила впізнання слідча ОСОБА_20 . Вказані обставини свідчать про те, що свідок плутається в показах, та в свою чергу міг помилитися в особі, стверджуючи, що саме ОСОБА_4 11.02.2025 їхала в маршрутному таксі до Києва.
Про непричетність ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення, свідчать також надані стороною захисту відеозаписи з камер відео спостереження за місцем проживання ОСОБА_4 , які безпосередньо досліджені в судовому засіданні.
Зокрема, 10.02.2025 ОСОБА_4 заходить до свого помешкання в м. Києві. 11.02.2025 з квартири не виходила, а вийшла лише 12.02.2025, що підтверджує її покази про те, що 11.02.2025 вона знаходилася вдома, і не могла в цей день перебувати в м. Житомирі.
Також при перегляді безпосередньо в судовому засіданні відео з камер відео спостереження ТРЦ «Глобал», в маршрутному таксі №14, вбачаються суттєві відмінності особи, яка здійснила крадіжку ювелірних виробів, після чого сіла до маршрутного таксі, та ОСОБА_4 .
Стороною захисту було ініційовано клопотання про проведення у кримінальному провадженні портретної експертизи. 17.03.2025 слідчою ОСОБА_20 призначено судово-портретну експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського НДЕКЦ МСВ України. 10.04.2025 слідча винесла постанову про відкликання судово-портретної експертизи, зазначивши в резолютивній частині, що надані для порівняльного дослідження фотознімки виготовлені близько 5 років назад, відповідно експертизу необхідно залишити без виконання. При цьому у слідчої були наявні фотознімки ОСОБА_15 від 03.04.2025. 14.04.2025 слідчою призначено судово-портретну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського НДЕКЦ МВС України, 13.05.2025 слідчою відкликано постанову про проведення судово-портретної експертизи. При цьому мотивів відкликання експертизи не зазначено.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/31999-ФП від 18.06.2025, зображення жіночої статі котра одягнута в куртку світло-зеленого кольору та шапку фіолетового кольору у відео файлі «1» та «2», для проведення ідентифікаційного дослідження осіб за ознаками зовнішності не придатні. Вирішити питання «Чи зображена одна і та сама особа в папці під назвою «глобал» у відеозаписі під назвою файлу «1» та «2», де жінка котра одягнена в куртку світло-зеленого кольору та шапку фіолетового кольору , котра о 14 год. 25 хв. 37 сек. заходить до вітрини із ювелірними прикрасами та обирає товар, та о 14 год. 39 хв. 56 сек. заходить до маршрутного таксі, розраховується та сідає на друге місце праворуч, та на порівняльних фотозображеннях в папці «фото» не виявилося можливим у зв'язку з непридатністю зображень особи у відео файлі «1» та «2», для проведення ідентифікаційного дослідження особи за ознаками зовнішності.
Твердження сторони обвинувачення, що вказаних висновком доведено причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки експерт в дослідницькій частини зазначив про те, що роздільним дослідженням встановлено візуальну схожість осіб жіночої статі в куртці світло-зеленого кольору із особою жіночої статі в файлах "1", є необгрунтованими та суперечать висновку експертизи. Візуальна схожість при роздільному дослідженні не дала можливість експерту висловитися категорично про те, що цією особою є ОСОБА_4 .
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_19 з наступних підстав. Судом встановлено, що вказаний свідок бувший працівник поліції. Яким чином орган досудового розслідування встановив вказаного свідка суду невідомо та під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження його показів. Про те, що ОСОБА_19 11.02.2025 перебував в ТРЦ «Глобал» не доведено жодним доказом, не надано ні відеозаписів з камер відеоспостереження, на якому свідок був би зафіксований, ні іншими доказами.
Також, свідок ОСОБА_18 під час допиту в суді показав, що йому нічого невідомо про крадіжку, яку не бачив і йому незрозуміло чому суд його допитує. Вказаний свідок вів бродяжий спосіб життя, вчиняв крадіжки і на даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Отже, він був під контролем поліції постійно, а тому на думку суду, орган досудового розслідування штучно створив доказ з участю вказаного свідка, як впізнання за фотознімками.
На підтвердження винуватості ОСОБА_4 суду надано протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.04.2025 за участю свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 . Як показував в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 така слідча дія з ним проводилася у відділі поліції, за участю понятих, а свідок ОСОБА_18 з цього приводу нічого не пам'ятає.
Під час судового розгляду стороною захисту надано суду лист Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 18.12.2025 про те, що 07.04.2025 громадяни ОСОБА_19 та ОСОБА_18 відділ поліції не відвідували. А також надано лист, що громадяни ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які нібито приймали участь під час проведення слідчої дії впізнання за фотознімками, 07.04.2025 відділ поліції не відвідували.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що є студентом і через деканат він приймав неодноразово участь під час проведення слідчих дій. Пам'ятає, що був присутній при проведенні слідчої дії як впізнання, де одна жінка впізнавала іншу. Детально вже не пам'ятає. Чому його не зареєстрували в черговій частині він не знає.
Свідок ОСОБА_21 показав, що він постійно проживає в с. Вільшанека, де працює вчителем. Ніколи не приймав участі в слідчих діях, в поліції 07.04.2025 не перебував. ОСОБА_22 знає, оскільки вони з одного села. Чому його анкетні дані внесені до протоколу від 07.04.2025 йому невідомо, підпис від його іменем здійснений не ним.
У зв'язку з показами свідка ОСОБА_21 , було проведено одночасний допит зі свідком ОСОБА_22 , який показав, що 07.04.2025 ні він, ні ОСОБА_21 не приймали участі в слідчій дії впізнання за фотознімками. Він має знайомого працівника поліції ОСОБА_23 , який міг скористатися його анкетними даними і даними свідка ОСОБА_21 . Також зазначив, що підписи від його імені в обох протоколах йому не належать. Спочатку говорив неправду суду, оскільки не хотів підводити свого знайомого поліцейського.
Отже показами вказаних свідків спростовано покази свідка ОСОБА_19 , що з ним проводилася слідча дія впізнання за фотознімками. Вказана слідча дій не проводилася, відомості викладені в протоколах впізнання від 07.04.2025 за участю свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , з участю понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , є сфальсифікованими.
Під час судового розгляду стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР № 42026062020000046 від 31.03.2026 про самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення за ст. 366 ч.1 КК України, а саме підроблення протоколі пред'явлення для впізнання особи за фотозніками від 07.04.2025.
Отже, сторона обвинувачення самостійно дійшла висновку про підробку документів, однак в судових дебатах, вважає зазначений доказ допустимим і таким, що підтверджує винуватість ОСОБА_4 .
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про визнання вказаних протоколів від 07.04.2025 недопустимими доказами.
Під час судового розгляду стороною захисту надано лист Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області від 16.02.2026, що серед відвідувачів відділу поліції не має зареєстрованих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які нібито приймали безпосередню участь про проведенні слідчої дії впізнання за фотознімками 05.03.2025.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показав, що навчався в Житомирському фаховому коледжі і залучався понятим під час проведення слідчих дій. Пам'ятає, що приймав участь коли одна жінка, через скло впізнавала інших жінок, це був один лише випадок. В інших випадках він був понятим за межами відділу поліції. Не пам'ятає, щоб в один день приймав участь в декількох слідчих діях по впізнанню за фотознімками. Також зазначив, що слідчим при впізнанні був чоловік.
Свідок ОСОБА_24 показала, що є студенткою Житомирського фахового коледжу, з 13.01. по 23.02.2025 проходила практику у відділі поліції. Після закінчення практики продовжила ходити в поліцію, виконувала технічну роботу. Ствердила, що приймала участь при проведенні таких слідчий дій, як впізнання за фотознімками. Пам'ятає, що це були три жінки, які окремо одна від одної заходили до слідчої та впізнавали серед фото жінку. Зазначила, що коли приходила у відділ поліції, її не реєстрували, а просто пропускали до конкретного слідчого.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_24 , оскільки вони спростовані показами іншого понятого ОСОБА_25 , який ствердно зазначив, що був присутнім лише при одній слідчій дії, коли жінка впізнавала іншу жінку і не за фото, а через скло. Такої слідчої дії як впізнання трьома жінками не було і він участі в ній не приймав. Крім того, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 ствердно показали суду, що вони впізнавали жінку по фото перебуваючи одночасно втрьох в кабінеті слідчої, понятих в кабінеті не було.
Також під час судового розгляду сторона обвинувачення долучила до матеріалів судового провадження витяг з ЄРДР № 420250620200009164 від 01.09.2025 по факту, що 05.03.2025 службовими особами Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження 12025060600000034 від 19.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 підроблено протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками від 05.03.2025.
Отже, сторона обвинувачення внісши відомості в ЄРДР, направивши їх за підслідністю до ТУ ДБР, визнала, що протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.03.2025 за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , є підробленими.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про визнання вказаних доказів від 05.03.2025 недопустимими, оскільки проведені з грубим порушенням процесуального закону, мають ознаки підробки, фальсіфікації, що у свою чергу і визнано стороною обвинувачення.
Отже доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.4 КК України, суду не надано, як і не здобуто під час судового розгляду.
Твердження сторони обвинувачення, що вина ОСОБА_4 доведена тим, що вона раніше неодноразово судима, суд відкидає. Відповідно до вимог ст. 88 КПК України докази, які стосуються судимостей обвинуваченогно або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінальногно правопорушення, є недопустимими на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України суд не може покласти на обвинувачену обов'язок доводити свою невинуватість. У той час визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини.
Зважаючи, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги наявність зазначених вище сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_4 , суд тлумачить такі сумніви на користь останньої.
Ураховуючи викладене вище, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що під час судового розгляду не було доведено поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_4 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення.
Такий висновок суду узгоджується з п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення (постанова Верховного Суду Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 у справі № 712/13361/15).
Тобто, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (постанова Верховного Суду Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 у справі № 688/788/15-к).
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, у зв'язку з чим суд вважає, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати ОСОБА_4 на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки при судовому розгляді не доведено, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 ч.4 КК України.
Процесуальні витрати в сумі 8697,80 грн. суд відносить на рахунок держави.
Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 59227,03 грн., суд згідно ч.3 ст. 129 КПК України, залишає без розгляду.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати невинуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено нею.
Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 59227, 03 грн., згідно ч.3 ст. 129 КПК України, залишити без розгляду.
Процесуальні витрати в сумі 8697,80 грн. віднести за рахунок держави. (т.1 а.с.202, т.2 а.с.4).
Речові докази: DVD-R диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження. (т.1 а.с.152, 161, 172).
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити виправданій, захиснику, представнику потерпілого та прокурору.
Суддя ОСОБА_1