Справа №295/4792/26
Категорія 29
2/295/3330/26
21.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Лєдньова Д.М.
секретаря - Желєвої Т.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу,-
Позивач звернувся в суд з позовом, у якому зазначив, що 21 листопада 2019 року між відповідачем як постачальником універсальних послуг, і позивачем як споживачем укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 22-29112/19.
За вказаним договором позивач взяв на себе зобов'язання продавати відповідачу електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач взяв на себе зобов'язання купувати у позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарствам, в строки, передбачені договором.
Позивач зауважує, що на виконання зобов'язань за договором у травні 2023 року він передав відповідачу вироблену енергію сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики приватного домогосподарства в обсязі 6103 кВт на загальну суму 43 121,96 грн., отже, з урахуванням сплати ПДФО 18% та 1,5% військового збору, сума до сплати становить 34 713,18 грн.
Натомість, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості придбаної у позивача електричної енергії не виконав. В підставу відмови проведення розрахунку постачальником універсальних послуг покладено вимоги Постанови НКРЕКП № 1272, зокрема пункт 11.3.23 ПРРЕЕ в редакції, яка передбачає непроведення розрахунків з побутовим споживачем за придбану постачальником універсальних послуг електричну енергію за «зеленим» тарифом в разі, якщо власне споживання дорівнює нулю.
Позивач наголошує, що Закон №3220 запровадив вимогу щодо наявності власного споживання для нових об'єктів після 01.01.2024 року, а прийнята раніше Постанова №1272 не враховувала специфіку правовідносин із власниками дСЕС, які на момент її набрання чинності вже мали чинні договори за «зеленим» тарифом. Таким чином, застосування відповідачем цієї Постанови при розрахунках із позивачем призвело до ігнорування встановлених законом гарантій.
Звертаючи увагу на приоритетність вимог Закону відносно підзаконних нормативних актів, положення договору щодо права споживача на отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарствам, а також на вимоги ст.ст. 530, 629 ЦК України, - що визначають строк (термін) виконання зобов'язання, принципи обов'язковості договору, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію вироблену за договором купівлі - продажу електричної енергії «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за травень 2023 року в розмірі 34 713,18 гривень, відшкодувати судові витрати.
Ухвалою суду від 25.03.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому визнано, що 22.11.2019 року між відповідачем як постачальником універсальних послуг, та позивачем як споживачем, був укладений договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Згідно зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання продавати відповідачу електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач - купувати в нього електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, та здійснювати оплату за продану електричну енергію до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У відзиві вказано, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, яка діяла на травень 2023 року) постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
Відповідно до п. 11.3.23 глави 11.3 розділу ХІ постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (в редакції, яка діяла на травень 2023 року) розмір плати за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством. Pозмір плати, визначається за формулою: Pозмір плати = (Wвиробл - Wспожит) * T, грн, де Wспожит - обсяг місячного споживання електроенергії таким приватним домогосподарством. Якщо W спожит дорівнює нулю, плата за вироблену електричну енергію не нараховується. Оскільки обсяг споживання електроенергії приватним домогосподарством, що належить позивачу в травні 2023 року дорівнював нулю, тому в ТОВ «ЖОЕК», враховуючи п. 11.3.23 глави 11.3 розділу ХІ постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», були законні підстави для не нарахування позивачу за травень 2023 року плати за вироблену електричну енергію.
Вказуючи у відзиві на обов'язковість виконання норм ПРРЕЕ всіма учасниками ринку електричної енергії, що позбавляє можливості учасників відступати від закріплених положень, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Судом встановлено наступні обставини.
21 листопада 2019 року між позивачем та відповідачем як постачальником універсальних послуг укладено Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № № 22-29112/19.
Згідно зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання продавати відповідачу електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики приватного домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач - купувати в нього електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, та здійснювати оплату за продану електричну енергію до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до акту приймання-передачі товару (електричної енергії) № У00014182 від 31.05.2023 року згідно договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 22-29112/19 від 21.11.2019 року споживачем ОСОБА_1 передано, а ТОВ «ЖОЕК» прийнято у розрахунковий період травень 2023 року 6103 кВт/год за тарифом 7,0657 грн./кВт*год (без ПДВ) з сумою оплати - 0 грн.
Учасниками по справі фактичне складення наведеного акту не заперечується.
Між сторонами виник спір, що полягає у різному тлумаченні вимог законодавства за сферою регулювання ринку електричної енергії.
Вирішуючи питання щодо грунтовності заявлених позивачем вимог суд виходить з таких міркувань.
Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких і договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом - домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов'язків під час купівлі-продажу за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства (пункт 1.1.2. глави 1.1. розділу І).
Згідно з пунктом 3.3.4. глави 3.3. розділу III Правил договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).
В силу пункту 11.3.18. глави 11.3. розділу ХІ Правил умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства. Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
Плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.
Розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць (пункти 11.3.19., 11.3.20. глави 11.3. розділу ХІ Правил).
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 63 Закону № 2019-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Постачальник універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок споживача відповідно до заяви-повідомлення (пункт 4.2. договору).
Відповідно до пункту 4.6. договору постачальником універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобів вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір купівлі-продажу, укладений між сторонами, не визнаний недійсним, не розірваний, а тому є обов'язковим до виконання.
Прийнявши відповідний обсяг електроенергії відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний був оплатити її вартість.
Щодо посилань відповідача про відсутність підстав для оплати поставленої енергії у зв'язку з нульовим показником споживання електроенергії домогосподарством позивача у спірний період, суд звертає увагу, що п.11.3.23 ПРЕЕ, згідно з яким в разі, якщо обсяг місячного споживання електроенергії таким приватним домогосподарством дорівнює нулю, плата за вироблену електричну енергію не нараховується, був внесений до ПРЕЕ 05.10.2022 року Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1272, тобто після укладення договору. Будь-які зміни до договору сторонами не вносились. Наведений обсяг електричної енергії є фактично поставленим.
За таких обставин, заявлений позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1064,96 гривень.
Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, буд. 10, код ЄДРПОУ: 42095943) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за травень 2023 року в розмірі 34 713,18 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, буд. 10, код ЄДРПОУ: 42095943) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму судового збору 1064,96 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Д.М.Лєдньов