Справа № 186/106/25
Провадження № 2-о/188/11/2026
21 квітня 2026 року року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
присяжні:
Бороданьов О.І. Пархоменко А.В.
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №186/106/25
Заявник: ОСОБА_1
Представник заявника: ОСОБА_2
Заінтересовані особи:
Петропавлівський відділ державної реєстрації акт цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); Міністерство оборони України;
ОСОБА_3 ;
ОСОБА_4 ;
Військова частина НОМЕР_1
за участю:
Представник заявника Атаманюк І.Л.
про оголошення особи померлою
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про оголошення померлим ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про оголошення її чоловіка ОСОБА_5 , який проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 та зник безвісти 05.09.2022 року на території ведення бойових дій в районі населеного пункту Кодема Донецької області.
Визнання чоловіка померлим є необхідним для оформлення соціальних гарантій передбачених сім'ям військовослужбовцям та для отримання виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, встановлені державою.
Заявниця зазначає, що її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є безвісті зниклим більше як 2 роки та 4 місяці, що підтверджується отриманими заявницею ОСОБА_1 документами:
- сповіщення N2 158 від 11.09.2022 року № 1376 адресованого військовою частиною НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, номер витягу 1238-1087789-2017 від 30.11.2017;
- витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2022 № 659 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_6 »;
- витяг із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2022 № 638 «Про результати проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_6 »;
- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.09.2022 року за
№ 12022041380000196.
Після введення на території України 24.02.2022 року Військового стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, ОСОБА_5 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
15 вересня 2022 року, на адресу заявниці ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 , надійшло Сповіщення за № 158, датоване 11.09.2022 року за вихідним номером 1376, в якому сповіщалося заявницю ОСОБА_1 , про те, що її чоловік, молодший сержант ОСОБА_5 , командир 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти Військової частин НОМЕР_1 , у населеному пункті АДРЕСА_1 - зник безвісті.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2022 № 659 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_6 », було призначено проведення Військовою частиною НОМЕР_2 службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_5 , командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти Військової частин НОМЕР_1 , у населеному пункті АДРЕСА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2022 № 638 «Про результати проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_6 », встановлено, що зникнення безвісті сержанта ОСОБА_5 , командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти Військової частин НОМЕР_1 , сталося 05.09.2022 року під час виконання ним обов'язків військової служби, пов'язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ.
Просить суд заяву задовольнити.
Міністерством оборони України надано до суду письмові пояснення в яких зазначило, що МОУ є спеціально уповноважений суб'єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в 12.05.2015 № 389-УІІІ, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози напад небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності т передбачає надання відповідним органам державної влади, військовою командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядуванв повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії т забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державні незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлен загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закон України).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введені воєнний стан із 05.30 год 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено Указами Президента України та діє до теперішнього часу.
Порядок державної реєстрації смерті визначається ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-УІ та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерстві юстиції України від 18.10.2000 № 52/5.
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду пр оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном повернення цього майна, якщо воно збереглися та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного з набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов'язана повернути його, якш буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особі яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натуї особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначеі частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дії збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заход для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьс випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення ос відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові ді або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуі фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнень безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв'язань таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (і території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, забезпечуватиме правову справедливість.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасної оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Матеріали справи не містять відомостей щодо можливого перебування у полоні зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані відомості заявник може отримати у Національному інформаційному бюро (НІБ), Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими, Об'єднаному центрі з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі Безпеки України.
В письмових поясненнях в/ч НОМЕР_1 , направлених до суду зазначено наступне.
05.09.2022 близько 12:30 в районі н.п. Бахмут, Донецької області, під час організованого відходу на попередні позиції 2 штурмової роти, військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_5 до умовленої точки збору не дійшов. Зв'язок з молодшим сержантом ОСОБА_5 2 штурмової роти був втрачений. На даний час інформація про місцезнаходження військовослужбовця відсутня. У зв'язку з веденням активних бойових дій встановити додаткові обставини, або зібрати пояснення не має можливості.
Під час бойового зіткнення ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі н.п. Бахмут, Донецької області проти підрозділу військової частини НОМЕР_1 діяли штурмові підрозділи ЗС РФ, які несли значні втрати.
За оперативними даними на цей період, противник практично не здійснював захоплення військовослужбовців у полон, що виключало можливість потрапляння військовослужбовця ОСОБА_5 у полон у зазначений час.
З урахуванням інтенсивності бою, характеру дій противника, великих втрат з його боку та відсутності даних про полонених, існують серйозні підстави припускати загибель молодшого сержанта ОСОБА_5 .
Військова частина НОМЕР_1 , діючи в межах своїх повноважень, підтверджує факт зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході бойових дій. Разом з тим, військова частина не заперечує щодо оголошення його загиблим у судовому порядку, оскільки це питання належить до сфери цивільно-правових відносин і безпосередньо пов'язане з реалізацією прав єдиного члена сім'ї на соціальні гарантії, встановлені законодавством України для родин загиблих військовослужбовців.
Військова частина вважає неприпустимим будь-яке порушення прав члена сім'ї та не має наміру перешкоджати їх належному захисту та реалізації прав.
В судовому засіданні представник заявниці заяву підтримав в повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.
Суд вислухавши представника , дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є подружжям, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Свідоцтвом про народження підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають спільного малолітнього сина, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_5 10.11.2020 уклав контракт з МОУ
Відповідно до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2020 № 312 старший солдат ОСОБА_5 зарахований до списку осробового складу , прийняв посаду та справи і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно з копією Сповіщення № 158 від 11.09.2022, заявниці повідомлено про те, що її чоловік, ОСОБА_5 командир 1 гран.від.взводувогн.підтримки 2 шт.роти , 05 вересня 2022 року зник безвісті, у населенному пункті Кодема, Бахмутський район, Донецька обл.
Згідно з актом службового розслідування, затвердженим командиром в/ч НОМЕР_3 від 12.09.2022 року о 16:00, 05.09.2022 від Командира 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_8 надійшла доповідь про зникнення безвісти 05.09.2022 в районі населеного пункту Бахмут Донецької області командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти молодшого сержанта ОСОБА_5 .
З пояснень навідника-оператора 2 штурмової роти старшого солдата ОСОБА_9 стало відомо, що 05 вересня 2022 року виконуючи бойовій наказ, в ході ведення бойових дій в н. п. Бахмут І Донецької обл. молодший сержант ОСОБА_5 перестав виходити на зв'язок, пошукові роботи результату не дали, на телефонні дзвінки він, не відповідає. На даний момент місцезнаходження даного військовослужбовця лишається невідомим.
З пояснень номера обслуги 1 штурмового відділення, 1 штурмового взводу, 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_10 стало відомо, що 05 вересня 2022 року виконуючи бойовий наказ, в ході ведення бойових дій в н. п. Бахмут Донецької обл. молодший сержант ОСОБА_5 під час наступу російських окупаційних військ перестав виходити на зв'язок, пошукові роботи результату не дали, на телефонні дзвінки він не відповідає. На даний момент місцезнаходження даного військовослужбовці лишається невідомим.
Окрім акту службового розслідування, викладені в останньому обставини, відображені і у інших досліджених судом документах , а саме витягах із наказів в/ч НОМЕР_1 , письмових пояснень, доповіді № НОМЕР_5 та інших документах.
За заявою ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР від 08.09.2022 про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти ОСОБА_5 , кримінальне провадження 12022041380000196
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Приписами ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Статтею 305 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Главою 4 ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Приписами ч. 2 ст. 46 ЦК України визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, на теперішній час зазначений наказ з 20.03.2025 втратив свою чинність.
20.03.2025 року набув чинність наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376, с. Кодема Світлодарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області ІІА14020050070023182, є окупованим з 20.08.2022 по теперішній час. Велика Палата Верховного Суду в своєму правовому висновку не зазначила позиції щодо окупованих територій.
Можливий факт перебування ОСОБА_5 уполоні спростовується письмовими поясненнями військової частини. За відповідний період, противник практично не здійснював захоплення військовослужбовців у полон, що виключило можливість потрапляння військовослужбовця ОСОБА_5 у полон у зазначений час.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
ОСОБА_5 пропав безвісті у зв'язку з воєнними діями під час виконання бойового завдання на території противника у 2022 році, з часу його зникнення за обставин, які надають підстави припускати його ймовірну загибель минуло більше 6-ти місяців і до теперішнього часу його місцезнаходження невідомо, а відомості про його можливе перебування у полоні чи про те, що він є живим, протягом тривалого часу, відсутні.
Зважаючи на викладене, суд вважає встановленим, що ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання, відсічі збройної агресії РФ в зоні бойових дій, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини під час дії воєнного стану.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою.
У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв'язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті.
У випадку припущення загибелі особи у зв'язку з воєнними діями, бойовими операціями, дата можливої загибелі буде встановлена та зазначена саме в судовому рішенні.
Оголошення особи померлою необхідно для усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Однак необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи.
Так, у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені у статті 48 ЦК України.
Аналізуючи зазначені норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Наведені заявницею обставини та мета, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, це необхідність отримання свідоцтва про смерть для оформлення соціальних пільг в тому числі і в інтересах малолітньої дитини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Отже, у даному випадку, єдиною підставою для державної реєстрації смерті ОСОБА_5 є рішення суду про оголошення його померлим.
Керуючись ст. 46 ЦК України, ст. 259, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 305-308 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , представник заявника: ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Петропавлівський відділ державної реєстрації акт цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); Міністерство оборони України; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; Військова частина НОМЕР_1
про оголошення особи померлою задовольнити.
Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , рнокпп НОМЕР_6 , громадянина України, командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти військової частин НОМЕР_1 померлим у населеному пункті Кодема, Бахмутського району, Донецької області при виконання бойового завдання по захисту Батьківщини при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Датою смерті громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , рнокпп НОМЕР_6 , командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 штурмової роти військової частин НОМЕР_1 , вважати днем набрання рішенням чинності , місцем смерті населений пункт Кодема, Бахмутського району, Донецької області.
Роз'яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду про скасування рішення про оголошення фізичної особи померлою в спосіб, передбачений ст. 309 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Курочкіна
присяжні: О.І. Бороданьов
А.В. Пархоменко