Справа № 177/2962/25
Провадження № 2/177/329/26
Іменем України
15 квітня 2026 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста криворізька державна нотаріальна контора в Дніпропетровській області, про визнання права власності, -
Представник позивачів ОСОБА_4 звернулася до суду 15.10.2025 із указаним позовом, у якому просить: визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 житловий будинок із господарською побудовою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1101 га, розташовану за тією ж адресою, кадастровий номер 1221884700:02:001:0216, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку на вказані житловий будинок та земельну ділянку; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частку на вказане нерухоме майно, за кожним окремо.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 09.05.1992 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб. У період перебування в шлюбі, рішенням Новопільської сільської ради від 12.04.2002 № 18/1 ОСОБА_5 виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку і споруд по АДРЕСА_1 , дозволено будівництво будинку та господарських споруд. Після проведеного будівництва 06.12.2013 ОСОБА_5 отримав свідоцтва про право власності на житловий будинок із господарськими побудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,1101 га, із кадастровим номером 1221884700:02:001:0216 та цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за тією ж адресою. Окрім того, ОСОБА_5 почав здійснювати модернізацію будинку, яку не встиг завершити, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Із метою оформлення спадкових прав дружина померлого ОСОБА_1 та їх діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та видачі свідоцтв, однак отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки згідно з поданих документів проведена реконструкція будинку, який входить до складу спадкового майна. Враховуючи наявність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне нерухоме майно, позивачі позбавлені можливості реалізувати свої спадкові права та змушені звернутися до суду за захистом своїх прав із цим позовом.
Ухвалою суду від 28.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.12.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, на виконання якої 12.01.2026 від Шостої криворізької державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 348/2022, заведеної після смерті ОСОБА_5 (а.с.111-171)
Ухвалою суду від 23.03.2026 за клопотанням представника позивача позовні вимоги в частині визнання за позивачами прав та обов'язків забудовника залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 23.03.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представником позивачів ОСОБА_4 подано заяву про розгляд справи за її та позивачів відсутністю на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Від представника відповідача, Новопільськоїсілської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи без його участі, при прийнятті рішення в справі покладається на розсуду суду.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний сторонами спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення сторін, неподання відповідачем відзиву в установлений судом строк, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, із урахуванням поданих ними заяв,на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Через неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що виконкомом Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 09.05.1992 зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , про що зроблено відповідний актовий запис № 16 (а.с.14, 118, 119).
Від даного шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15, 16, 122-123, 125, 126).
Рішенням Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 12.04.2002 № 18/1 ОСОБА_5 виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку і споруд у АДРЕСА_1 та надано дозвіл на проведення будівництва (а.с.17).
ОСОБА_5 22.08.2013 отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, земельну ділянку з кадастровим номером 1221884700:02:001:0216, за адресою: АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1101 га (а.с.20, 21, 147).
Після здійснення будівництва, ОСОБА_5 06.12.2013 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, житловий будинок із господарською побудовою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 14122282 (а.с.18, 141).
Так, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено інформацію з описом об'єкта нерухомого майна: житловий будинок із господарською побудовою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83 кв.м, житловою площею 49,3 кв.м, що складається з житлового будинку А-1, сараю Б, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1221884700:02:001:0216, із цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1101 га. Форма власності приватна, власник ОСОБА_5 , розмір частки 1/1 (а .с.19, 140).
Також, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 22.09.1998 Бюро приватизації Криворізького відділку залізниці згідно з розпорядженням № НОДБП-129 від 03.09.1998, ОСОБА_5 належала частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.130, 131).
Окрім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину ВСК № 320492 від 02.12.2005, виданого Першою криворізькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 належало домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.136).
Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-80 від 27.01.2015, виданого державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори Деркач Я.В., ОСОБА_5 належала земельна ділянка з кадастровим номером 1221884700:03:001:0725, площею 2,31 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 1221884700:03:001:0459, загальною площею 5,100 га, розташовані на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.148-155).
Окрім того, у АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_5 малися грошові вклади з відповідними відсотками (а.с.156, 157).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24, 127).
Для реалізації спадкових прав після смерті ОСОБА_5 , до Шостої криворізької державної нотаріальної контори 04.10.2022 звернулися дружина померлого ОСОБА_1 та його діти ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини за законом. Також, ОСОБА_1 подала заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, а сам, на 1/2 частку житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.114, 115).
На підставі поданих заяв державним нотаріусом заведено спадкову справу № 348/2022, номер у Спадковому реєстрі 69758178 (а.с.129 зворот).
Державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори 18.07.2023 посвідчено договір поділу спадкового майна померлого ОСОБА_5 між спадкоємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.157-158).
На спадкове майно: земельну ділянку з кадастровим номером 1221884700:03:001:0459; частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 1221884700:03:001:0725, вклади в АТ «Ощадбанк», АТ КБ «Приватбанк», 18.07.2023 видані свідоцтва про право на спадщину (а.с.112-113, 161-162, 162 зворот -163, 164-165, 165 зворот - 166, 167-168, 168 зворот - 169).
Щодо спадкового майна: житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1221884700:02:001:0216, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , 18.07.2023 видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.25, 171).
Відмова мотивована невідповідністю відомостей про нерухоме майно, внесених до Державного реєстру прав та наявних у поданих документах, де згідно з технічного паспорту на будинок садибного типу від 14.05.2023 загальна та житлова площа будинку змінилася, а саме, збільшилася, оскільки добудовані господарські споруди. Окрім того, зважаючи на те, що закон пов'язує одночасний перехід права власності на об'єкт нерухомого майна та земельну ділянку, на якій він розташований, оформлення спадщини на земельну ділянку також неможливо.
Як визначено ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за захистом своїх прав за правилами позовного провадження в рамках вирішення цивільно-правового спору.
Згідно зі ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Нотаріус, як державний реєстратор, відповідно до норм ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» та п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», встановлює відповідність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.
У матеріалах спадкової справи № 348/2022 міститься інформація щодо технічної характеристики об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , яка складена 14.05.2023 інженером з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_8 , де зазначено про зміну загальної та житлової площі житлового будинку, а саме, 128,5 кв. м та 81,7 кв. м, відповідно (а.с.141 зворот).
Разом із тим, судом встановлено, що на момент відкриття спадщини спадкодавцю належало право власності на вищевказаний житловий будинок із господарською побудовою за адресою: АДРЕСА_1 , саме в тих характеристиках, які були визначені правовстановлюючими документами та внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме, загальною площею 83 кв.м, житловою площею 49,3 кв.м.
Звертаючись до суду, ОСОБА_1 зазначає, що на час набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку, вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 , а тому вказане нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Положеннями ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи доведеність обставин набуття у власність ОСОБА_5 житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у період перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , будь-якої домовленості між співвласниками нерухомого майна щодо його поділу з відступленням від рівності часток судом не встановлено, тому суд приходить до висновку, що частки кожного із співвласників у вказаному нерухомому майні є рівними та становлять по 1/2 за кожним.
Як визначено ст. ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки в спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
Таким чином, із урахуванням того, що ОСОБА_5 за життя належало право власності, зокрема, на частку домоволодіння та земельної ділянки з кадастровим номером 1221884700:02:001:0216, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті останнього і відкриття спадщини, дружина ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та їх діти, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги, звернулися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Інших спадкоємців першої черги спадкування відсутні.
Як передбачено ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
До особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта (ст. 377 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 16 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об'єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об'єкта (частки у праві спільної власності на неї).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), від 16.03.2020 № 675/2372/16-ц та від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) вказано, що: «…чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства».
Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком, спорудою після їх набуття (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18); від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458цс18); від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (провадження № 14-438цс19).
Беручи до уваги викладене, зокрема те, що позивач ОСОБА_1 має право на частку у спільному майні подружжя, а також, зважаючи, що вона, а також позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги за законом, у передбачений законом строк звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину на спірне нерухоме майно не змогли, позасудові способи оформлення позивачами спадщини відсутні, із урахуванням цільового призначення спірної земельної ділянки, яка, у відповідній частці належала спадкодавцю на праві власності, із метою захисту спадкових прав позивачів, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Шоста криворізька державна нотаріальна контора у Дніпропетровській області, про визнання права власності, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарською побудовою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,0 кв.м, житловою площею 49,3 кв.м, та на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,1101 га, із кадастровим номером 1221884700:02:001:0216, із цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарською побудовою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,0 кв.м, житловою площею 49,3 кв.м, та на 1/6 частку земельної ділянки, площею 0,1101 га, із кадастровим номером 1221884700:02:001:0216, із цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарською побудовою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,0 кв.м, житловою площею 49,3 кв.м, та на 1/6 частку земельної ділянки, площею 0,1101 га, із кадастровим номером 1221884700:02:001:0216, із цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарською побудовою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 83,0 кв.м, житловою площею 49,3 кв.м, та на 1/6 частку земельної ділянки, площею 0,1101 га, із кадастровий номер 1221884700:02:001:0216, із цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.04.2026
Суддя: