Справа № 640/17760/22 Суддя (судді) першої інстанції: Черникова А.О.
20 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Говоруна О.В.,
Попової О.Г.,
При секретарі: Долинській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило: визнати неправомірною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2941.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання неправомірною та скасування постанови послуг від 22.12.2021 № 2941 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та передати справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірна постанова не була надіслана на адресу підприємства рекомендованим листом з описом вкладення, а з наданого повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається ідентифікувати, яке саме поштове відправлення було направлено позивачу, а у представників позивача відсутня уповноважена посадова особа на прізвище « ОСОБА_1 ».
Як вказує скаржник, оприлюднення спірної постанови на офіційному сайті не позбавляє відповідача від обов'язку ознайомлювати ліцензіата про прийняті відносно нього рішення.
Оскільки лише 12 вересня 2022 року позивач дізнався про винесено постанову від 22.12.2021 № 2941, тому звернення до суду було реалізовано з дотриманням вимог КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що скаржником не наведено жодної обставини, які б не залежали від волі позивача, та які б свідчили про їх непереборний характер, і були б пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
На думку відповідача, оскільки спірну постанову № 2941 позивачем одержано 04.01.2022, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тому звернення до суду з даним позовом 13.10.2022 здійснено з пропуском шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2021 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2941 оприлюднена на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 28.12.2021 накладено штраф на ТОВ «Патріот Енерго» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання.
Зазначена постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2941 оприлюднена на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 28.12.2021 за наступним посиланням https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-nakladennya-shtrafu-na-tov-patriot-energo-za-nedotrimannya-vimog- normativno-pravovih-aktiv-shcho-regulyuvut-funkcionuvannya-rinku-elektrichnovi-energiyi-ta- zdiisnennya-zahodiv-derzhavnogo.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, 13.10.2022 позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 позовну заяву залишено без руху, з підстав необхідності подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали, представником позивача долучено заяву від 15.11.2022 про поновлення строку звернення до суду та пояснення від 17.11.2022.
Обґрунтовуючи поважність причин несвоєчасного звернення з позовом до суду представник позивача зазначив, що надана відповідачем копія повідомлення про вручення поштового відправлення не дає можливості ідентифікувати, яке саме поштове відправлення було направлено на адресу позивача, не підтверджує його отримання уповноваженою особою позивача та не є належним доказом отримання позивачем копії оскаржуваної постанови.
Оскільки про факт існування спірної постанови йому стало відомо 12 вересня 2022 року під час ознайомлення у Рівненському окружному адміністративному суді з матеріалами адміністративної справи № 460/22844/22 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» про стягнення штрафних санкцій на підставі оскаржуваної постанови, тому наявні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання неправомірною та скасування постанови послуг від 22.12.2021 № 2941 залишено без розгляду.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з неповажності причин пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання неправомірною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2941.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Згідно з п. 5 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено шестимісячний строк звернення до суду, недотримання, якого є підставою для залишення такого позову без розгляду.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар'єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв'язку з проходженням публічної служби.
Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 року в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2941.
Зазначена постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 № 2941 направлена Товариству з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» 29.12.2021 за належною адресою 33027, м. Рівне, вул. Федорова, 7, яка отримана останнім 04.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером за трек-номером №0305718281046 (а.с.121).
Посилання позивача на те, що саме по собі повідомлення про вручення поштового відправлення не дає змогу ідентифікувати, який саме документ було направлено позивачу, колегія суддів оцінює критично, оскільки із зворотного поштового повідомлення убачається, що на ньому зазначено, що направлено «пост. 2941».
Твердження скаржника на відсутність надсилання спірної постанови саме цінним листом з описом вкладенння суд апеляційної інстанції не приймає, так як чинним законодавством не передбачено обов'язок НКРЕКП направляти копію постанови саме цінним листом з описом вкладення.
Так, згідно з пунктом 10.5 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП 14.06.2018 № 428, рішення НКРЕКП про накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття. Датою отримання такого акта буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
При цьому, слід відмітити, що інших документів в цей період відповідачем на адресу позивача не направлялось, що спростовує факт надсилання інших документів окрім спірної постанови.
Доводи скаржника на відсутність повноважень для отримання листа представником Кудацькою Тетяною (як зазначено у зворотному поштовому повідомленні) є також безпідставними, оскільки вручення листа здійснюються працівниками АТ «Укрпошта», а тому і перевірка повноважень отримувача віднесено до обов'язків працівників відповідного об'єкту поштового зв'язку.
Так, порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку, які регулюють відносини між ними, визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі - Постанова №270).
Відповідно до пункту 90 Постанови №270, Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.
Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред'явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об'єкті поштового зв'язку.
Пунктом 94 Постанови №270 закріплено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок», цих Правил.
Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.
Згідно пункту 96 Постанови №270 реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.
Відтак, дотримання працівником позивача умов отримання останнім поштової документації та перевірка за наслідком повернення зворотного поштового повідомлення повноважень отримувача відповідачем не передбачено жодним чинним законодавством.
При цьому, апелянт не звертався з відповідними скаргами до Укрпошти щодо неналежного отримання поштового відправлення за трек-номером №0305718281046.
Доводи апелянта про відсутність керівника підприємства на території України у період з 01.01.2022 по 06.01.2022 колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на отримання поштового повідомлення саме уповноваженою особою - Кудацька Тетяна згідно порядку доставки поштових відправлень у відповідності до Порядку №270.
У свою чергу, електронну переписку від позивача з відповідачем здійснювалось також Кудацька Тетяна, що підтверджується скріншотом з електронної пошти.
У відповідності до пункту 8.8 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.12.2016 № 2133 рішення НКРЕКП, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення, про що зазначається в тексті рішення.
Інші рішення НКРЕКП набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності.
Рішення НКРЕКП, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається НКРЕКП на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Тобто, вказаним регламентом унормовано порядок оприлюднення рішень НКРЕКП.
У той же час, ще 16.12.2021 на офіційному вебсайті НКРЕКП за посиланням https://www.nerc.gov.ua/agendas/22-grudnya-2021-roku-vidbudetsya-zasidannya-nkrekp було опубліковано інформацію щодо проведення засідання та порядку денного на 22.12.2021, зокрема, щодо розгляду питання 42 - «Про недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії ліцензіатами», в тому числі, ліцензіатом ТОВ «Патріот Енерго».
Як наслідок, листом НКРЕКП від 17.12.2021 № 1126/26.1/6-21 повідомлено позивача про проведення засідання у формі відкритого слухання, на якому будуть розглядатись питання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок.
Втім, жодних пояснень від позивача не надходило.
Надалі, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в результаті розгляду 22 грудні 2022 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, акта позапланової невиїзної перевірки від 30.11.2021 № 664, проведеної відповідно до постанови НКРЕКП від 10.11.2021 № 2083 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Патріот Енерго» та на підставі посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 22.11.2021 № 762, встановлено, що ТОВ «Патріот Енерго» не дотримано вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та винесено спірну постанову.
У свою чергу, як вірно відзначено судом першої інстанції, що оскаржувана постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2941 від 22.12.2021 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 28.12.2021 за наступним посиланням https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-nakladennya-shtrafu-na-tov-patriot-energo-za-nedotrimannya-vimog-normativno-pravovih-aktiv-shcho-regulyuvut-funkcionuvannya-rinku-elektrichnovi-energiyi-ta-zdiisnennya-zahodiv-derzhavnogo (а.с.75).
При цьому, позивачем не вказано про об'єктивну неможливість дізнатись про наявність оскаржуваного рішення з урахуванням оприлюднення тексту спірного рішення та розміщенням його у вільному доступі на веб-сайті відповідача.
Частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У той же час, матеріали справи не містять доказів того, що позивач після проведення засідання у формі відкритого слухання звертався до відповідача із заявою про видачу спірної постанови та останньому було безпідставно було відмовлено у такій видачі.
При цьому, під час вирішення справи №460/22844/22 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» про стягнення штрафних санкцій на підставі оскаржуваної постанови, у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року судом було встановлено, що постанову направлено Регулятором за адресою ТОВ «Патріот Енерго» засобами поштового зв'язку та вручено адресатові 04.01.2022.
Вказані обставини у своїх сукупності свідчать про неповажність причин пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання неправомірною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2022 № 2941.
У свою чергу, колегія суддів також звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У свою чергу у статті 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів підкреслює, що з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на судове оскарження рішень особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки позивачем не надано належного обґрунтування причин тривалого зволікання із зверненням до суду з даним позовом.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Згідно з п. 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частиною третьою та частиною четвертою статті 123 вказаного Кодексу.
Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 294, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Енерго» - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.В. Говорун
О.Г. Попова