П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/608/26
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше подано апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 287 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.
Станом на 06.03.2026 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 06.03.2026 р. була отримана апелянтом 06.03.2026 р. о 14:52 год.
25.03.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду апелянтом надано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому апелянт просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.
Так, в обгрунтування клопотання вказано, що у визначений законом строк вже звертався із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, чим належним чином реалізував своє право на апеляційне оскарження.
Зазначає, що апелянтом для усунення недоліку апеляційної скарги було вжито усіх необхідних заходів, які належали до його повноважень, однак, процедура сплати судового збору є об'єктивно тривалою та багаторівневою, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не є юридичною особою, не має самостійних рахунків та не є розпорядником бюджетних коштів, а оплата здійснюється виключно після погодження та фінансування через вищестоящі органи, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначена процедура включає подання рапорту, формування заявки фінансово-економічною службою, погодження, виділення коштів та проведення оплати, що об'єктивно потребує часу та не залежить від волі апелянта. У зв'язку із чим виконати зазначені дії в установлений судом строк не виявилось можливим.
Просить суд також врахувати особливості організації претензійної та позовної роботи в системі Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Відповідно до Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 №744, у разі відсутності юридичної служби ведення позовної роботи покладається на визначену посадову особу. З урахуванням організаційної структури ІНФОРМАЦІЯ_4 , окрема юридична служба у ньому не передбачена, а всі функції, пов'язані із веденням претензійної та позовної роботи, покладені на одну посадову особу, яка одночасно виконує й інші службові обов'язки, у тому числі пов'язані із забезпеченням виконання завдань та функцій, покладених на ТЦК та СП, що в умовах воєнного стану об'єктивно впливає на можливість своєчасного виконання процесуальних дій та дотримання процесуальних строків.
Крім того, просить врахувати, що пропуск строку відбувся в умовах дії воєнного стану.
Надаючи оцінку доводам апелянта зазначеним у заяві, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вперше подано апеляційну скаргу в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 287 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 року вказана апеляційна скарга залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду.
Станом на 06.03.2026 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, а тому ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2026 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 06.03.2026 р. була отримана апелянтом 06.03.2026 р. о 14:52 год.
25.03.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_1 вдруге подав апеляційну скаргу.
Досліджуючи поважність причин пропуску строку, колегія суддів зазначає наступне.
Так, при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження, необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у ст.295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів не заперечує проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, однак, зазначає, що таке право не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України»).
Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Колегія суддів зазначає, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
У постанові від 03.11.2022 року по справі №560/15534/21 Верховний Суд визнав слушними висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність доводів стосовно того, що строк було пропущено з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною причиною пропуску цього строку.
Аналогічні висновки були зроблені Верховним Судом у постанові від 30.09.2024 року по справі №260/3417/21.
Отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, суд зазначає, що з наданої платіжної інструкції вбачається, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено 09.03.2026 р. Однак, з повторною апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 25.03.2026 р., що свідчить про необґрунтоване зволікання, враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Щодо доводу апелянта про те, що всі функції, пов'язані із веденням претензійної та позовної роботи, покладені на одну посадову особу, яка одночасно виконує й інші службові обов'язки, колегія суддів зазначає, що упорядкування внутрішніх процедур суб'єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Тому неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
З приводу того, що апелянт не отримував оскаржуване рішення суду, колегія суддів зазначає, що факт подання первісної апеляційної скарги свідчить про обізнаність апелянта зі змістом рішення та спростовує твердження про його неотримання як підставу для поновлення строку.
Крім того, суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в абсолютно всіх випадках, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з апеляційною скаргою.
Отже, беручи до уваги пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, враховуючи спеціальні строки у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.
Суддя-доповідач О.В. Лук'янчук
Судді А.І. Бітов І.Г. Ступакова