П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4638/25
Головуючий в 1 інстанції: Дерев'янко Л. Л.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.05.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.05.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, у сумі 73 307,82 грн;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року включно із врахуванням щомісячної індексації-різниці у відповідному розмірі;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення щомісячно у сумі 3483,95 гривень за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року у загальній сумі 26747,75 гривень;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 12.05.2016 по 21.10.2018 він проходив військову службу у військовий частині НОМЕР_3 (перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 ). Позивач стверджує, що в спірний період військова частина виплачувала йому грошове забезпечення не в повному обсязі. Зокрема, в період до 28.02.2018 не виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового, а з 01.03.2018 не нараховано і не виплачено індексацію-різницю.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.06.2016 по 26.04.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.04.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.06.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення щомісячно у сумі 3 483,95 гривень за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року у загальній сумі 26747,75 гривень.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 щодо не включення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2016 - 2018 роки;
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, військова частина НОМЕР_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В своїй скарзі, апелянт зазначає, що при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачеві військова частина НОМЕР_1 керувалась листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.06. 2018 № 248/1485.
Отже, бездіяльність військової частини НОМЕР_1 не може бути визнана протиправною, оскільки вона керувалась вказівками старшого начальника - Департаменту фінансів Міністерства оборони України, як того вимагає законодавство, що в свою чергу прямо впливає на позовні вимоги
Крім того, зазначає, що індексація грошового забезпечення здійснюється в межах бюджетних асигнувань і у межах фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що з архівної довідки Одеського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву МО України № М-1375/1301 від 26.09.2025 суд встановив, що в період з 16.06.2016 по 26.04.2017 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а з 26.04.2017 - у військовий частині НОМЕР_1 . За відомостями Послужного списку відповідно до наказу № 223 від 19.10.2018 позивача з 21.10.2018 звільнено в запас. З заяв по суті вбачається, що в період з 26.04.2017 по 21.10.2018 військова частина НОМЕР_1 знаходилась на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 . Також, з відзиву відповідача 1 суд встановив, що в спірний період поточна індексація і індексація-різниця позивачу не виплачувалась.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 року, тому прийшов до висновку, що позивач має право на отримання індексації з 16.06.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
При цьому вказав, що позивач має право на нарахування щомісячної індексації-різниці в розмірі 3483,95 грн.
Також зазначив, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована одноразова допомога при звільненні та грошова допомога для оздоровлення, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
В свою чергу прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині періоду з 12.05.2016 по 16.06.2016 не підлягають задоволенню, оскільки в ході розгляду справи не встановлено, що в цей період позивач проходив службу у відповідачів.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції з урахуванням ст. 308 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ.
Статтею 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст.4 Закону).
Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постановах від 19 липня 2019 у справі № 240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а.
Тобто, позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, а відсутність такого нарахування та невиплата індексації є порушенням вимог Закону № 1282-XII, Порядку № 1078.
Щодо наявності правових підстав для застосування при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 16.06.2016 по 28.02.2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 року пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу».
Також, згідно п. 10-2 Порядку № 1078 в редакції Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Отже, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Поряд із цим, колегія суддів зазначає, що відповідні зміни до Порядку № 1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Пунктом першим вказаної Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
При цьому, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Так, колегія суддів зазначає, що за період з 16.06.2016 року по 28.02.2018 року грошове забезпечення позивача підлягало індексації з урахуванням базового місяця січня 2008 року, оскільки підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач відбулася на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року. В свою чергу доказів підвищення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надано та судом відповідні обставини не встановлено.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» № 90 від 01.03.2018.
З огляду на викладене, при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 16.06.2016 по 28.02.2018 року базовим місяцем має бути січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а, де судом вказано, що як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватися січень 2008 року.
При цьому, колегія суддів вважає за доцільне також наголосити, що повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Указаний правовий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду у подібних правовідносинах, викладеній зокрема у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а, тощо.
Також згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 року у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 року у справі №825/694/17, від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Крім того, відповідач в своїй діяльності має керуватися та діяти відповідно до Закону № 1282-XII, який має вищу юридичну силу, ніж роз'яснення міністерств, які носять рекомендаційний характер.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі повинні був здійснити перерахунок та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення за період з 16.06.2016 по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно не взяті до уваги судом першої інстанції.
Щодо встановлення наявності у позивача права на отримання щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення (індексацію-різницю грошового забезпечення) під час проходження військової служби та можливого порушення такого права відповідачем, то колегія суддів зазначає наступне.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
У цьому контексті колегія суддів зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 року у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 року у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 року у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 року у справі №320/8554/21, від 06.07.2023 року у справі №560/6682/22.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю за період з 1 березня 2018 року та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не цей вид індексації за спірний період. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через протиправну бездіяльність.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 21.10.2018 року включно і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Так, для правильного вирішення спірних правовідносин слід визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік», становив 1762 гривні.
Відповідач під час вирішення справи не зазначив відомостей щодо приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, обмежився лише запереченнями стосовно правових підстав для нарахування та виплати індексації позивачу.
Разом з цим, за нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою: ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де: ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %; ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %; ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
Судова колегія погоджується із аргументами позивача, що розрахунок величини приросту індексу споживчих цін слід починати з лютого 2008 року, як місяця наступного за тим, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році - 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році - 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році - 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році - 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році - 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році - 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році - 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
Таким чином, розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)* 1,011* 1,017*1,015* 1,021* 2009рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998* 1,008*1,009) *1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998) *1,012* 1,029*1,016 (1,005* 1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 (1,008* 1,004*0,987* 0,996*1,001* 1,001* 1,002*1,002* 1,002* 1,003*0,997*0,997* 0,998*0,997* 1,001*0,999* 1,002* 1,002*0,999*1,001*0,999*0,993*1,004*1,002*1,005*1,002*1,006) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033* 1,038* 1,01*1,012 (1,004*1,008) *1,029* 1,024* 1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року: 1,031* 1,053* 1,108* 1,14*1,022*0,986 (1,004* 0,99*0,992) *1,023*0,987* 1,02*1,022 (1,007* 1,009* 0,996* 1,01)* квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998* 0,999*0,997*1,018* 1,028* 1,018*1,009* 1,011* 1,01*1,018*1,009* 1,013*1,016* 1,002* 0,999*1,02*1,012*1,009*1,01 *1,015*1,009) = 253,30%.
За наведеними колегією суддів розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн.
Так, колегія суддів зазначає, що як встановлено судом першої інстанції, з архівної довідки від 26.09.2025 № М-1375/1301 Одеського територіального архіву відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України вбачається, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становить 9493,36 грн, у березні 2018 року - 9967,92 грн. Відтак, розмір грошового забезпечення за березень 2018 року перевищує розмір за лютий 2018 року на 474,56 грн (9967,92 грн - 9493,36 грн).
Позивач заявив вимоги про нарахування щомісячної індексації-різниці в розмірі 3483,95 грн.
Доказів нарахування і виплати позивачу зазначеної індексації матеріали справи не містять.
Отже, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3483,95 коп. щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини (у даному випадку - виключення зі списків особового складу), що вірно зазначено судом першої інстанції.
При цьому, до чергового підвищення посадового окладу (після березня 2018 року), до визначеної суми індексації «Різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу» повинна додаватися сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 %).
Відтак, відповідачі, вказуючи про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року врахували лише норми абз. 1 та 2 п. 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абз. 4, 5, 6 п. 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року); не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу Позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки індексація грошового забезпечення позивача у період з 01.03.2018 року нараховувалася та виплачувалася не у повному обсязі.
Також, суд звертає увагу, що позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21 не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 15.06.2022 у справі № 520/4061/21, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку № 1078 (в редакції, чинній після 15.12.2015) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації різниці, що мають щомісячний фіксований характер.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що правомірність своїх дій апелянт обґрунтовує відсутністю відповідних кошторисних призначень та бюджетних асигнувань.
Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки вони не відповідають нормам Закону №1282-XII та Порядку №1078, зокрема п. 11, яким визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Посилання відповідача на ст.5 Закону №1282-ХІІ щодо проведення індексації грошових доходів населення виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, на думку колегії суддів, є не доречним, оскільки апелянтом не надано суду жодного доказу, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується військова частина, кошти на індексацію грошового забезпечення були відсутні.
Посилання відповідача на відсутність механізму виплати індексації у поточному році за минулі періоди, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки відсутність такого механізму не може позбавляти позивача на отримання належних їй сум невиплаченого доходу.
Щодо позовних вимог в частині обчислення грошової допомоги на оздоровлення із урахуванням індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців включає також одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно пунктів 1, 6 розд. XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а.
Отже, індексація відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та має включатися до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Вказане також дає підстави для висновку, що оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, і є складовою заробітної плати (грошового забезпечення), а тому вона має бути врахована й у складі грошового забезпечення військовослужбовця при обчислення матеріальної допомоги для оздоровлення.
Відтак, індексація грошового забезпечення є складовими місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.
Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не містять належних чи переконливих аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. Суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку.
Апеляційний суд зауважує, що в силу положень частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не надає оцінку не оскарженій частині судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 квітня 2026 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова