14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 211/10690/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 26.01.2026 ( суддя Лебеженко В.О.) в адміністративній справі №211/10690/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття справи,-
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати постанову серії ЕНА №5642110 від 04.09.2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп., справу - закрити, стягнути з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
В обґрунтування пред'явлених вимог зазначила, що 04.09.2025 інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Шевкуном В.В. відносно неї було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5642110 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 340, 00 грн. Згідно тексту постанови « 04.09.2025 року о 09 год. 52 хв. в с-щі Кринички траса М30 916 км 817 км водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia А5 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 3.41, чим порушила п. 8.4 в ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП». Оскаржувану постанову вважає протиправною, винесеною відповідачем без доведення її вини належними, допустимими та достатніми доказами. Зауважила, що права та обов'язки їй було роз'яснено після прийняття оскаржуваної постанови, тобто після розгляду справи по суті. Крім того зазначила, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вона виявила бажання скористатися правовою допомогою, про що заявила відповідачу відповідне клопотання, однак воно було проігноровано. Вважає, що такими діями інспектор порушив її права як особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 26.01.2026 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 04.09.2025 інспектором 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Шевкуном В.В. винесено постанову серії ЕНА №5642110 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у зв'язку з порушенням п.8.4 «в» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 грн. в дохід держави.
Винесення оскаржуваної позивачем постанови мотивовано тим, що 04.09.2025 року о 09.52 год. в с-щі Кринички траса М30 916 км 817 км водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia А5 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41, чим порушила п. 8.4 в ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Факт порушення зафіксовано на службовий відеореєстратор 471508.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В свою чергу, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Згідно ч.1, 2 ст.222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч.2 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001(із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Стосовно порушення позивачем пункту п.8.4 “в» ПДР, колегія суддів зазначає наступне.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП згідно з оспорюваною постановою, за твердженням відповідача, відбулось у зв'язку з тим, що позивач не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 Стоп-контроль, чим порушив вимоги п.8.4 “в» ПДР.
Згідно п.8.4 “в» ПДР, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зa перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Із вищенаведеного слідує, що у розумінні ПДР, притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.8.4 “в» ПДР можливе лише у разі встановлення невиконання водієм транспортного засобу вимог заборонного знаку «3.41 Стоп-контроль», що підтверджується належними і допустимими доказами.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.
Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до п.5 розділу IV Інструкції Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).
У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).
Згідно з п.6 розділу IV Інструкції постанова набирає законної сили після її вручення особі, або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з вказаного запису вбачається порушення працівниками патрульної поліції під час оформлення адміністративних матеріалів «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженою Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року, такі дії інспектора порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і тим самим, свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що має наслідком скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства, покладено на відповідача.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, 27.02.2020 року у справі №344/4629/16-а.
Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 26.01.2026 в адміністративній справі №211/10690/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко