15 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23845/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (суддя 1-ї інстанції Коренев А.О.) в адміністративній справі №160/23845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКССТІЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
19.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКССТІЛ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2025 № 0451690706 форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 1 447 480 грн. та нарахування штрафних санкцій (25%) - 361870грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2025 № 0451800706 форми «В1»;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2025 № 0451850706 форми «В4»;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.08.2025 № 0451880706 форми «ПН».
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “МІКССТІЛ», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт № 2852/04-36-07-06/40705164 на підставі, якого були винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивача уважає, що відповідач протиправно не застосував до господарських операцій позивача Закон України від 10 квітня 2023 року № 3019-ІХ “Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позов задоволений.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга містить висновки акту перевірки щодо фактичних обставин справи, а також доводи про ненадання належної оцінки доводам податкового органу. Так у скарзі зазначено, що положення підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначають, що саме виконавці (співвиконавці) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель мають право на застосування пільги. Відповідно до вказаної норми замовники відповідають за планування, організацію та проведення закупівель, необхідних для забезпечення обороноздатності країни. Проте, судом фактично не було враховано, що платником податку не було дотримано одну з вимог зазначених в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України, оскільки укладені договори підприємства з контрагентами не є державними, а саме відсутність державних замовників у сфері оборони. Зазначене і послугувало підставою для прийняття оскаржених рішень. Так перевіркою достовірності визначення суми податкового зобов'язання (показника рядка 9 Декларацій з ПДВ) встановлено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.187.1. ст.187, абз. б п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України ТОВ «МІКССТІЛ» занижено задекларовані податкові зобов'язання на суму ПДВ 4 206785,91грн. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) за перевіряємий період, що в наслідок порушень викладених в п. 3.1 цього акту встановлено, що в порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України, в якому зазначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, ТОВ «МІКССТІЛ» завищено від'ємне значення з ПДВ. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено що, в результаті порушень викладених в п.3.1, та п.п.3.3.1 п.3.3 цього акту, ТОВ «МІКССТІЛ» порушено абз. б п. 200.4 ст. 200 ПК України та завищено задекларовану суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за квітень 2025 року на 1 733 511 грн. Скаржник вважає, що встановлені порушення не були спростовані під час розгляду справи. Також скаржник вважає недоведеною та необґрунтованою стягнуту суму витрат на правничу допомогу. Так позивачем не надано розрахунку вартості послуг (орієнтовного розрахунку витрат) пов'язаних з правничою допомогою, а такі послуги як ознайомлення, вивчення та аналіз документів є складовими процесу написання позовної заяви, розмежування їх на окремі види послуг не є об'єктивним.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності та обґрунтованості прийнятих спірних рішень. Додатково позивачем подані пояснення до відзиву на апеляційну скаргу в яких зазначено про те, що господарські операції з продажу засобів РЕБ з контрагентам: КП «Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія «ДМР» (ЄДРПОУ 34734627); Дубенська міська Рада (код ЄДРПОУ 05391063); ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ); Благодійна організація «Благодійний фонд «Синергія Д» (код ЄДРПОУ 45205416); ТОВ «ДТЕК СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34456687) підпадають під дію п.п. 5 п.32 підрозділу 2 розділу XX ПК України і відповідно звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, а отже висновки перевіряючих про порушення позивачем приписів податкового законодавства є безпідставними.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи відзиву, у задоволенні апеляційної скарги просили відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “МІКССТІЛ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2187322грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету у сумі 1733511грн, за результатами якої складено Акт № 2852/04-36-07-06/40705164 від 26.06.2025 року.
Перевіркою встановлено, що:
в порушення п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. б п. 198.5 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 ПК України товариством занижені податкові зобов'язання з ПДВ на 1 447 480 грн., в т.ч. по періодах липень 2024 - 156062грн, серпень 2024 - 471995грн, вересень 2024 - 800824грн, квітень 2025 18599грн;
в порушення п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. б п. 198.5 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 ПК України товариством завищено суму ПДВ, яка відшкодована на момент проведення перевірки на 1 273 063 грн. в тому числі по періодах: за жовтень 2024 - 113 655,грн, січень 2025 - 376054грн. лютий 2025 - 784354грн;
в порушення п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. б п. 198.5 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 ПК України товариством завищено задекларовану суму бюджетного відшкодування ПДВ у податковій декларації з ПДВ за квітень 2025 на 1733511грн;
в порушення п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. б п. 198.5 ст. 198 п. 200.4ст. 200 ПКУ завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за квітень 2025 на суму 453811грн;
в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України не оформлені та не зареєстровані протягом, граничного строку податкову накладну за липень 2024 по операціям звільненим від оподаткування на суму 135 406,89грн. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначаються, згідно зі ст. 120-1.2 Кодексу;
в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України товариством не виписано та не зареєстровано протягом, граничного строку податкові накладні у квітні 2025 на суму ПДВ на 4206 785191грн, в т.ч. за липень 2024 - 680 434,02грн., жовтень 2024 - 1515530,79грн, листопад 2024 - 379139,29грн, грудень 2024 - 81244,13грн, квітень 2025 - 81244,13грн. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначаються згідно зі ст. 120-1.2 Кодексу.
На підставі акту перевірки відповідачем 06.08.2025 прийняті податкові повідомлення-рішення: формии «Р» № 0451690706 щодо порушення товариством п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. б п. 198.5 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 ПК України та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість - 1 447 480 грн. та нарахування штрафних санкцій (25%) - 361 870 грн; форми «В1» № 0451800706 щодо порушення товариством п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. б п. 198.5 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації за квітень 2025 - 1 733 511 грн. та зайво відшкодовано суму ПДВ у розмірі 1 273 063 грн. у попередніх періодах (жовтень 2024, січень 2025, лютий 2025) на рахунок платника у банку та штрафу у розмірі 751 643,50грн; форми «В4» № 0451850706 щодо порушення позивачем п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. б п. 198.5 ст. 198 п. 200.4 ст. 200 ПК України та завищення від'ємного значення з ПДВ (рядок 21) за квітень 2025 на суму 453 811 грн; форми «ПН» № 0451880706 щодо порушення позивачем підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX при передачі товарів третім особам, в результаті чого підприємством не складено та не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, період фінансово-господарської діяльності платника, при здійсненні якої вчиненні ці порушення: липень - 2024, грудень - 2024, квітень - 2025. Загальна сума штрафу становить - 16 940,69 грн.
Позивач не погодившись з прийнятими рішеннями звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позов задоволено.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні рішення дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та не надання відповідачем належних доказів на підтвердження законності спірних рішень.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Спірним у справі є правомірність і та обґрунтованість вищевказаних податкових повідомлень-рішень. По суті підставою для прийняття спірних рішень послугували висновки перевірки про те, що операції позивача з постачання товарів на митній території України волонтеру, благодійній організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі - громадянину України, організації, підприємству, установі, благодійному фонду підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, але при цьому таке постачання здійснюється не за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, а отже у товариства виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПК України.
Згідно п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Пунком 187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до пп. 5 п. 32 підрозділу 2 “Особливості справляння ПДВ» розділу XX “Перехідні положення» ПК Українни, визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з везення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель. Ці замовники відповідають за планування, організацію та проведення закупівель, необхідних для забезпечення обороноздатності країни. У разі недотримання зазначених вище умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. У разі, якщо операції з постачання товарів (у тому числі товарів оборонного призначення) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та таке постачання здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, не виникає. У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком неї додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій».
Враховуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що операції з постачання на митній території України товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з абз. г) пп. 4, пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК України за умови, що:
1) товар належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» та класифікується за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» -«н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
2) постачання товару здійснюється у межах державного контракту;
3) постачальник товару є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у озумінні норм Закону України «Про оборонні закупівлі»;
4) покупець є державним замовником у розумінні норм Закону України «Про оборонні закупівлі».
Як свідчать встановлені обставини справи, перевіркою встановлено, та не спростовується сторонами, що позивач мав господарські операції з продажу засобів РЕБ наступним контрагентам: КП «Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія «ДМР» (ЄДРПОУ 34734627); Дубенська міська Рада (код ЄДРПОУ 05391063); ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ); Благодійна організація «Благодійний фонд «Синергія Д» (код ЄДРПОУ 45205416); ТОВ «ДТЕК СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34456687).
Так між позивачем з Благодійною організацією “Благодійний фонд “Синергія Д» 08.10.2024 укладено договір поставки № 11/2024 (а.с. 122).
Відповідно до п.1.1 та 1.2. договору, цей договір є договором укладеним на користь Третьої особи (ст. 636 ЦК України). Для цілей цього договору Третьою особою є Військова частина НОМЕР_2 .
Відповідно до специфікації до договору, Позивач - здійснює поставку засобів захисту для потреб ЗСУ у вигляді засобів електронного боротьби з безпілотними літальними апаратами ближньої дії, що класифікується у товарних позиціях 8543 з УТК ЗЕД у наступних характеристиках (далі - товар), в кількості - 14 шт. Загальна вартість товару по Специфікації складає - 3 225 000,00грн. Товар звільнено від оподаткування ПДВ на підставі ПКУ, підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 “Особливості справляння ПДВ» розділу XX “Перехідні положення».
Згідно офіційного листа Військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2024 за № 1314/20/8803, Військова частина НОМЕР_2 виконує завдання з національного спротиву збройній агресії російської федерації, потребує та просить виготовити засіб РЕБ “PARASOL» 01, 02 в кількості 14 шт. і передати через платника Благодійну організацію “Благодійний фонд “Синергія Д».
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000031 від 11.10.2024, товарно-транспортної накладної № 22 від 11.10.2024, а також Акту № РН-0000031 від 11.10.2024, складеного за участю Позивача, Військової частини НОМЕР_2 та Благодійної організації “Благодійний фонд “Синергія Д», Військова частина НОМЕР_2 отримала 7 шт. товару на загальну суму 1 965 000,00грн.
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000033 від 25.10.2024, товарно- транспортної накладної № 24 від 25.10.2024, а також Акту № РН-0000033 від 25.10.2024. складеного за участю Позивача, Військової частини НОМЕР_2 та Благодійної організації “Благодійний фонд “Синергія Д», Військова частина НОМЕР_2 отримала 7 шт. товару на загальну суму 1 260 000,00грн.
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 11-2024 та № 12- 2024 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару - це Військова частина НОМЕР_2 (а.с.126-127). Вказані Сертифікати видано Військовою частиною НОМЕР_2 .
Таким чином, при виконанні позивачем умов договору 08.10.2024 № 11/2024 та поставку на адресу (кінцевого споживача) Військової частини НОМЕР_2 засобів електронного боротьби з безпілотними літальними апаратами ближньої дії (РЕБ “PARASOL» 01, 02), що класифікується у товарних позиціях 8543 (портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці) з УТК ЗЕД, на загальну суму 3 225 000,00грн.
Отже, поставлений по договору від 08.10.2024 № 11/2024 товар на адресу Військової частини НОМЕР_2 (кінцевого споживача) звільнено від оподаткування ПДВ на підставі ПКУ, підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 “Особливості справляння ПДВ» розділу XX “Перехідні положення».
Також між позивачем з Благодійною організацією “Благодійний фонд “Синергія Д» 08.10.2024 укладено договір поставки № 12/2024. Відповідно до п.1.1 та 1.2. договору, цей договір є договором укладеним на користь Третьої особи (ст. 636 ЦК України). Для цілей цього договору Третьою особою є Військова частина НОМЕР_3 Відповідно до специфікації до договору, Позивач - здійснює поставку засобів захисту для потреб ЗСУ у вигляді засобу електронного боротьби з безпілотними літальними апаратами ближньої дії, що класифікується у товарних позиціях 8543 з УТК ЗЕД у наступних характеристиках (далі - товар), в кількості - 1 шт. Загальна вартість товару по Специфікації складає - 310 000,00грн. (том 1 а.с. 135-138 )
Згідно офіційного листа Військової частини НОМЕР_3 від 04.10.2024 за № 635у, Військова частина НОМЕР_3 виконує завдання з національного спротиву збройній агресії російської федерації, потребує та просить виготовити засіб РЕБ “PARASOL» в кількості 1 шт. і передати через платника Благодійну організацію “Благодійний фонд “Синергія Д».
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000032 від 25.10.2024, товарно- транспортної накладної, а також Акту № РН-0000032 від 25.10.2024, складеного за участю Позивача, Військової частини НОМЕР_3 та Благодійної організації “Благодійний фонд “Синергія Д», Військова частина НОМЕР_3 отримала 1 шт. товару на загальну суму 310 000,00грн.
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 1-2024 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару - це Військова частина НОМЕР_3 . Вказаний Сертифікат видано Військовою частиною НОМЕР_3 (том 1 а.с. 139-144).
Також позивачем був укладений договір № 424-1010 від 25.07.2024 з Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Предмет договору, поставка для потреб ЗСУ засобів електронного боротьби з безпілотними літальними апаратами ближньої дії, (РЕБ “PARASOL»), що класифікується у товарних позиціях 8543 з УТК ЗЕД на загальну суму 328 413,04 грн. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000021 від 26.07.2024, товарно - транспортної накладної, а також Акту від 26.07.2024, складеного за участю Позивача та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, передано товару на загальну суму 328 413,04 грн.
Також, позивачем укладено договір № 246-U24 від 09.05.2024 з Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Предмет договору, поставка для потреб ЗСУ засобів електронного боротьби - з безпілотними літальними апаратами ближньої дії “PARASOL» 01 у відповідності до затверджених ТУ У26.5-40705164-001:2023 від 01.02.2024, свідоцтва про реєстрацію штатно-табельного предмета від 06.02.2024 № 4929. РЕБ “PARASOL» 01 класифікується у товарних позиціях 8543 з УТК ЗЕД.
Виконання договору підтверджується оформленими документами: видатковою накладною № РН-0000035 від 23.10.2024; товарно-транспортною накладною № 13 від 23.10.2024; актом приймання передачі товару від 23.10.2024, складеного за участю позивача та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, передано 7 одиниць товару на загальну суму 1 953 810,95 грн; видатковою накладною № РН-0000030 від 03.10.202; товарно-транспортною накладною № 10 від 03.10.2024; актом приймання передачі товару від 03.10.2024, складеного за участю позивача та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, передано 26 одиниць товару на загальну суму 7 257 012,10 грн; видатковою накладною № РН-0000027 від 06.09.2024; товарно-транспортною накладною № 08 від 06.09.2024; актом приймання передачі товару від 06.09.2024, складеного за участю позивача та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, передано 16 одиниць товару на загальну суму 4 465 853,6 грн; видатковою накладною № РН-0000023 від 13.08.2024; товарно-транспортною накладною № 06 від 13.08.2024; актом приймання передачі товару від 13.08.2024, складеного за участю позивача та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, передано 16 одиниць товару на загальну суму 4465853,6грн; видатковою накладною № РН-0000020 від 23.07.2024; товарно-транспортною накладною № 03 від 23.07.2024; актом приймання передачі товару від 23.07.2024, складеного за участю позивача та Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, передано 16 одиниць товару на загальну суму 4465853,6грн.
Також позивачем укладено договір № 113/М від 11.12.2024 з Комунальним підприємством “Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія».
Згідно листа Військової частини НОМЕР_4 від 26.11.2024 за № 7/146, Військова частина НОМЕР_4 виконує завдання з національного спротиву збройній агресії російської федерації, потребує та просить виготовити засіб РЕБ “PARASOL» - 3 шт. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000041 від 18.12.2024, товарно- транспортної накладної, а також Акту № РН-0000041 від 18.12.2024, складеного за участю Позивача та КП “Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія» виготовлено та передано Військовій частині НОМЕР_4 товару на загальну суму 540 000,00грн. Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 113-2024 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару - це Військова частина НОМЕР_4 . Вказаний Сертифікат видано Військовою частиною НОМЕР_4 (том 1 а.с. 144-151).
Також позивачем укладено договір № 24/М від 10.04.2025 з Комунальним підприємством “Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія». Згідно листа Військової частини НОМЕР_5 від 08.04.2025 за № 1 27/01. Військова частина НОМЕР_5 виконує завдання з національного спротиву збройній агресії російської федерації, потребує та просить виготовити засіб РЕБ “PARASOL» - 3 шт. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000005 від 11.04.2025, товарно- транспортної накладної, а також Акту № РН-0000005 від 11.04.2025, складеного за участю Позивача та КП “Дніпровська муніципальна енергосервісна компанія» виготовлено та передано товару в кількості 3 шт. на загальну суму 540 000,00грн. Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 08-2025 договору, кінцевий користувач (споживач) товару - це Військова частина НОМЕР_5 . Вказаний Сертифікат видано Військовою частиною НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 а.с. 152-159).
Також позивачем укладено договір № 172-ДС/2024 від 30.09.2024 з Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СЕРВІС». Відповідно до п.1.1 та 1.2. договору, цей договір є договором укладеним на користь Третьої особи (ст. 636 ЦК України). Для цілей цього договору третьою особою є - Військова частина НОМЕР_7 . Відповідно до специфікації до договору, позивач - здійснює поставку засобів захисту для потреб ЗСУ у вигляді засобу електронного боротьби з безпілотними літальними апаратами ближньої дії, що класифікується у товарних позиціях 8543 з УТК ЗЕД у наступних характеристиках (далі - товар), в кількості - 5 шт. Загальна вартість товару по Специфікації складає - 825 000,00грн. Товар звільнено від оподаткування ПДВ на підставі ПКУ, підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 “Особливості справляння ПДВ» розділу XX “Перехідні положення». Згідно офіційного листа Військової частини НОМЕР_7 від 26.11.2024 за № 151 у. Військова частина НОМЕР_7 виконує завдання з національного спротиву збройній агресії російської федерації, потребує та просить виготовити засіб РЕБ “PARASOL» в кількості 5шт. і передати через платника ТОВ “ДТЕК СЕРВІС». Відповідно до видаткової накладної № РН-0000028 від 01.11.2024, товарно- транспортної накладної, а також Акту № РН-0000028 від 01.11.2024, складеного за участю Позивача та ТОВ “ДТЕК СЕРВІС» виготовлено та передано 5 шт. товару на загальну суму 825 000,00грн. Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 7-2024 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару - це Військова частина НОМЕР_7 . Вказаний Сертифікат видано Військовою частиною НОМЕР_7 (том 1 а.с. 160-169).
Також позивачем укладено договір № 147 від 23.10.2024 з Дубенською міською радою. Предмет договору - засіб РЕБ “PARASOL», кількість - 9 шт., загальна сума 1 485 000,00грн (том . а.с. 100-106.)
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000038 від 27.11.2024, товарно- транспортної накладної, а також Акту № РН-0000038 від 27.11.2024, складеного за участю Позивача та Дубенською міською радою, виготовлено та передано 9 шт. товару на загальну суму 1 485 000,00грн.
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 147-2024 від 03.12.24 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару (засіб РЕБ “PARASOL» в кількості - 1 шт.) - це Військова частина НОМЕР_8 .
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) від 16.12.24 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару (засіб РЕБ “PARASOL» в кількості 2 шт.) - це Військова частина НОМЕР_9 . Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 14-2024 від 04.12.24 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару (засіб РЕБ “PARASOL» в кількості - 1 шт.) - це Військова частина НОМЕР_10 .
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 489 145-2024 від 04.12.24 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару (засіб РЕБ “PARASOL» в кількості - 1 шт.) - це Військова частина НОМЕР_11 .
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 144-2024 від 03.12.24 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару (засіб РЕБ “PARASOL» в кількості - 1 шт.) - це Військова частина НОМЕР_12 .
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 145-2024 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару (засіб РЕБ “PARASOL» в кількості і шт.) - це Військова частина НОМЕР_13 .
Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 9 від 28.12.24 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару (засіб РЕБ “PARASOL» в кількості - 1 шт.) - це Військова частина НОМЕР_14 .
Відповідно до акту № 7 від 06.12.2024 (один засіб РЕБ “PARASOL» в кількості - 1 шт.) передано Військовій частині НОМЕР_15 .
Таким чином позивачем на виконання договору № 147 від 23.10.2024 виготовлено та передано кінцевому споживачеві (військовим частинам 9 шт. засобів РЕБ “PARASOL» на загальну с уму 1485000,00грн (том 1 а.с. 107-121).
Також позивачем укладено договір № 09/2024 від 21.08.2024 з ОСОБА_1 . Відповідно до п.1.1 та 1.2. договору, цей договір є договором укладеним на користь третьої особи (ст. 636 ЦК України). Для цілей цього договору, третьою особою є - Військова частина НОМЕР_14 . Згідно офіційного листа Військової частини НОМЕР_14 від 19.08.2024 за № 1488/19 Військова частина НОМЕР_14 виконує завдання з національного спротиву збройній агресії російської федерації, потребує та просить виготовити засіб РЕБ “PARASOL» в кількості 1 шт. і передати через платника ОСОБА_1 . Відповідно до видаткової накладної № РН-0000024 від 26.08.2024, товарно- транспортної накладної, а також Акту № РН-0000024 від 26.08.2024, складеного за участю Позивача та ОСОБА_1 , та виготовлено та отримано 1 шт. товару на загальну суму 165 000,00грн. Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 1 1-2024 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару - це Військова частина НОМЕР_14 . Вказаний Сертифікат видано Військовою частиною НОМЕР_14 (том 1 а.с. 170-179).
Так позивачем укладено договори № 246-U24 від 09.05.2024 та № 424-1010 від 25.07.2024 з Департаментом забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Предметом зазначених договорів є поставка для потреб ЗС України засобів електронної боротьби з безпілотними літальними апаратами ближньої дії (РЕБ «PARASOL»), що класифікується у товарних позиціях 8543 з УТК ЗЕД у відповідності до затверджених ТУ У26.5-40705164-001:2023 від 01.02.2024, свідоцтва про реєстрацію штатно-табельного предмета від 06.02.2024 №4929.
На підставі акту № 002 від 26.07.2024 позивачем надано благодійну допомогу Управлянню Держслецзв'язку в Херсонській області, АРК та м. Севастополь та передано один засіб РЕБ “PARASOL» вартістю 165 000,00грн. Засіб РЕБ “PARASOL» передано на підставі листа Управляння Дер спецзв'язку в Херсонській області, АРК та м. Севастополь від 15.07.2024 № 47/08-701 з проханням надати благодійну допомогу у вигляді одного засобу РЕБ “PARASOL». Відповідно до Сертифікату кінцевого користувача (споживача) № 10-2024 до договору, кінцевий користувач (споживач) товару - це Управляння Держспецзв'язку в Херсонській області, АРК та м. Севастополь. Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", державні замовники у сфері оборони - це центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. Управління Держспецзв'язку, як центральний орган виконавчої влади, відповідає цим критеріям.
Стосовно державних закупок засобів радіоелектронної боротьби постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 року № 256 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та активних засобів протидії технічним розвідкам вітчизняного виробництва.
Учасниками експериментального проекту (п.4 Порядку) призначені Міноборони та/або Адміністрація Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (надалі Держспецзв'язок), які здійснюють оборонні закупки у тому числі засобів радіоелектронної боротьби для потреб України. Джерелами фінансування експериментального проекту є кошти державного бюджету, кошти з офіційних рахунків для пожертв на підтримку України «United 24»,інші джерела, не заборонені законодавством.
Згідно Постанови № 256, Міноборони і Держспецзв'язок є державними Замовниками у сфері оборони.
Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника про те, що у договорі не визначений кінцевий споживач та наявні підстав вважати, що у такому випадку не відбулось постачання товару за державним контрактом, не ґрунтуються на нормах законодавства та спростовані вищенаведеним.
Отже матеріалами справи встановлено, що договори укладалась на користь третіх осіб - військових частин, та осіб які і є кінцевим отримувачами відповідно до сертифіката кінцевого споживача згідно умовами договорів - Міноборони, ЗСУ та інші військові формування, що відповідає приписам пп. 5 п. 32 підрозділу 2 “Особливості справляння ПДВ» розділу XX “Перехідні положення» ПК України, а також з урахуванням п. 10, п. 29 ч. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Суд також враховує специфіку предмету договорів, оскільки товари визначені у них, згідно чинного законодавства не є товаром вільного доступу та не закуповується для власних потреб, враховуючи учасників договорів та кінцевих споживачів.
Таким чином висновки відповідача про те, що позивач реалізував товар без ПДВ сторонам, які не відносяться до державних замовників, а умовою звільнення операцій з постачання товарів оборонного призначення на підставі вищенаведеної норми ПК України є закупівля таких товарів саме державними замовниками для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, є помилковими, оскільки враховуючи вищезазначене, виготовлення та постачання позивачем товару, кінцевим користувачем (споживачам), відповідно до сертифікатів є військові частини, Управління Держспецзв'язку, а відтак є правильними висновки суду першої інстанції, що такі операції підпадають під дію пп. 4 та 5 п. 32 підрозділу 2 “Особливості справляння ПДВ» розділу XX “Перехідні положення», положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПК Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.
Доводи скаржника про відсутність інформації щодо укладення договорів контрагентами з військовими частинами, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки акт перевірки містить посилання на сертифікати кінцевого споживача із зазначенням конкретних військових формувань, які отримали продукцію вироблену позивачем за всіма договорами.
З урахуванням вищенаведеного, є помилковими висновки контролюючого органу, що позивачем в порушення приписів ст. 198 ПК України не нараховані податкові зобов'язання, не складено зведену податкову накладну по господарським операціям липень-жовтень 2024 року.
Відтак, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень є правильними.
Щодо розподілу судом першої інстанції судових витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже враховуючи положення ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Згідно матеріалів справи, позивач у позовній заяві зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів становлять 40000,00грн. Орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в тому числі за представництво в судах всіх інстанцій можуть скласти понад 100000,00грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання юридичних послуг від 25 червня 2025 року № 5025-И, Ордер АЕ № 1416335, акт здачі-прийомки послуг до договору № 5025-1 від 25.06.2025, відповідно до якого виконавець надав, а клієнт - прийняв такі послуги: ознайомлення з наявними у ТОВ “МІКССТІЛ» документами - 1,5 год, вивчення нормативної бази -1,33 год., складення позовної заяви - 5,5 год., виготовлення копії позовної заяви з додатками для відповідача та для суду - 2 год, на суму 20660,00 грн., платіжну інструкцію від 19.08.2025 року № 1447 про оплату за послуги правового забезпечення діяльності за Договором № 5025-И від 25.06.2025 року у розмірі 20000,00грн.
Відповідач заперечував щодо заявленої до відшкодування суми на правничу допомогу.
Суд першої інстанції оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, також врахував предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, заперечення відповідача, дійшов висновку за необхідне відшкодувати понесенні позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з розміром присуджених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останній є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, підтверджений належними доказами.
Доводи апеляційної скарги про відсутність належних обґрунтувань суми понесених витрат на професійну правничу допомогу спростовані матеріалами справи, якими підтверджується надання адвокатом послуг відповідно до договору.
Щодо аргументів відповідача про неспівмірність стягнутих судом суми витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так вказуючи на не співмірність стягнутих витрат із складністю справи, відповідач не вказує про те, яка сума витрат на правничу допомогу на його думку є справедливою та співмірною у контексті складності цієї справи.
Більш того суд звертає увагу скаржника, що надання адвокатських послуг беззаперечно підтверджується матеріалами справи.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/23845/25 року в адміністративній справі №160/12228/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 20 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак