15 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8246/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 р. (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі №280/8246/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправними дії Міністерства оборони України, що виразились у зарахуванні позивача шляхом автоматичної верифікації на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача19.09.2019 з військового обліку на підставі пп. 6,7 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції від 09.08.2019; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію стосовно позивачапро виключення з військового обліку військовозобов'язаних 19.09.2019 з військового обліку на підставі пп. 6,7 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції від 09.08.2019, що підтверджується відомостями тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 19.09.2019 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що він 19.09.2019 був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі пп. 6, 7 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції від 09.08.2019, згідно якої виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також направлені для відбування покарання до установ виконання покарань. Виключені з військового обліку громадяни є невійськовозобов'язаними.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що на момент внесення запису пунктами 6 та 7 частини шостої Закону № 2232-XII було встановлено, що виключенню з військового обліку, в тому числі у районних (міських) військових комісаріатах, підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; були направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру. Внесення запису було обґрунтовано вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 18.01.2006 у справі № 1-18/06, відповідно до якого ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України - розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Отже, позивача було виключено з військового обліку на підставі норм чинного на той час законодавства з дотриманням встановленого на той час порядку.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідачів до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
Вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 18.01.2006 у справі №1-18/06 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України та визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі без конфіскації майна (а.с.11-12).
Відомостями довідки Міністерства внутрішніх справ України серії ІІА №1264892, отриманої через ТСЦ №4444 РСЦ МВС в Луганській області підтверджується, що ОСОБА_1 18.01.2006 Попаснянським районним судом Луганської області засуджено за ч. 4 ст. 187, ст. 69 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі. Початок строку 25.04.2005. Вирок набрав законної сили 24.03.2006. Звільнено 18.06.2008 на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України умовно-достроково, невідбутий термін 10 місяців 14 днів. Крім того, ОСОБА_1 28.01.2010 засуджений Святошинським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 Кримінального кодексу України до 4 років 5 місяців позбавлення волі. Початок строку 29.11.2008. Звільнено 04.05.2012 на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 3 дні. (а.с.13).
Довідкою про звільнення серії ЛУГ № 014059 частина «Б», виданою 04.05.2012 Брянківською виправною колонією Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (№11) підтверджується, що позивач відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 29.11.2008 по 04.05.2012, звідки звільнений з Брянківської ВК-11 Луганської області на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України умовно-достроково на 1 р. 3 дні (а.с.14).
Згідно відомостей графи 14 зворотної сторінки тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 19.09.2019 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 19.09.2019 виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі пп. 6, 7 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.15).
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 01.09.2025 з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв+», позивач має статус військовозобов'язаного, звання - рекрут, ВОС 999, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.23).
Позивач, вважаючи його повторне взяття на військовий облік протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон №2232-XII).
Пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, що діяла до 18 травня 2024 р. передбачав, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, що почала діяти з 18 травня 2024 р. передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Крім того, 18 травня 2024 р. набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, пунктом 4 розділу «Загальні питання» якого передбачено, що на військову службу під час мобілізації на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Отже, починаючи з 18 травня 2024 р. пункт 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Запроваджені законодавцем зміни спрямовані на забезпечення обороноздатності держави, яка зазнала військової агресії. Перебування країни у воєнному стані потребує вжиття додаткових заходів, у тому числі збільшення мобілізаційного ресурсу. Виключення засудженої особи з військового обліку у мирний час не звільняє її від виконання конституційного обов'язку по захисту Вітчизни у воєнний час.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №280/8246/255 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий