справа № 761/33659/23 Головуючий у суді І інстанції: Аббасова Н.В.
провадження № 22-ц/824/9958/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Болотов Є.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Глущенка Антона Володимировича, який представляє інтереси Київської міської ради, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року залишення позову без розгляду у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Автокооператив по будівництву та експлуатації особистих гаражів «Киянівський» про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об'єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан,
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 31 березня 2026 року Глущенко А.В., який представляє інтереси Київської міської ради, подав до Київського апеляційного суду через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» апеляційну скаргу.
В поданій апеляційній скарзі було порушено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було мотивоване кадровим дефіцитом відділу судової роботи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та специфікою функціонування зазначеного Департаменту у період дії воєнного стану.
Проте, обставини, якими представник позивача обґрунтовував поважність причин пропуску процесуального строку, судом апеляційної інстанції були визнані неповажними та такими, що не свідчать про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, а також не підтверджені достатніми та належними доказами, для звернення з апеляційною скаргою у строки, визначені ЦПК України.
Враховуючи викладене, ухвалою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу Глущенка А.В., який представляє інтереси Київської міської ради, було залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме: подати до Київського апеляційного суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції із зазначенням інших причин щодо поважності пропуску вказаного строку.
16 квітня 2026 року на адресу апеляційного суду від представника Київської міської ради - Глущенка А.В., на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року надійшла заява про усунення недоліків.
До вказаної заяви було долучено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року.
В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача посилається на добросовісність своїх дій, вжиття усіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги та зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений сукупністю обставин, зокрема кадровим дефіцитом, значним навантаженням на працівників та необхідністю дотримання внутрішніх процедур погодження процесуальних документів, Вказує, що останнім днем строку на апеляційне оскарження ухвали було 27.04.2026 року (з урахуванням вихідних днів).
Враховуючи зазначені відомості, представник позивача вважає, що процесуальний строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і просить його поновити.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, а також подану апеляційну скаргу, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, визначеного ч. 1 ст. 354 ЦПК України, а тому остання не може бути прийнята до розгляду та має бути відмовлено у відкритті провадження з огляду на наступне.
Відповідно положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що 16 лютого 2026 року було постановлено оскаржувану ухвалу суду першої інстанції (а.с. 51-54 том 3).
Глущенко А.В., який представляє інтереси Київської міської ради, у своїй апеляційній скарзі зазначив, що копію оскаржуваної ухвали було отримано позивачем засобами електронного зв'язку 03 березня 2026 року, що підтверджується долученим до апеляційної скарги знімком екрану із системи електронного документообігу (а.с. 82 том 3).
Враховуючи, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції було отримано позивачем 03 березня 2026 року, то останнім днем для подачі апеляційної скарги слід вважати - 18 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу було подано 31 березня 2026 року представником позивача через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції (а.с. 59-82 том 3).
Суд доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження враховуючи наступні підстави.
Поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів цивільного судочинства.
При цьому в разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Тобто, поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 358 ЦПК України) не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від установлених обставин, доводів і доказів сторін.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України», параграф 41).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (заява № 17160/06 та № 35548/06 від 21 грудня 2010 року «Перетяка та Шереметьев проти України», параграф 34).
Суд апеляційної інстанції критично оцінює наведені апелянтом доводи щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема щодо кадрового дефіциту, значного навантаження на працівників та необхідність дотримання внутрішніх процедур погодження, оскільки вони мають організаційний характер, залежать від внутрішньої діяльності установи та не є об'єктивно непереборними. Такі обставини не позбавляли позивача можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.
Посилання представника позивача - Глущенка А.В. - у клопотанні про поновлення строку на те, що останнім днем строку на апеляційне оскарження ухвали було 27.04.2026 року, є неспроможними, оскільки з урахуванням отримання позивачем копії оскаржуваної ухвали 03.03.2026 року, що підтверджується зазначенням представника позивача в апеляційній скарзі та доданими належними доказами, останнім днем на оскарження ухвали суду першої інстанції було 18.03.2026 року.
Таким чином, наведені Глущенком А.В., який представляє інтереси Київської міської ради, обставини не можна віднести до об'єктивних та непереборних обставин, які дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Оскільки представником позивача не було зазначено поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року, а зазначені причини не можна вважати такими, що є поважними, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Відповідно до ч. ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Глущенка А.В., який представляє інтереси Київської міської ради, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.
Керуючись ст.ст 57, 358 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання Глущенка Антона Володимировича, який представляє інтереси Київської міської ради, про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Глущенка Антона Володимировича, який представляє інтереси Київської міської ради, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 лютого 2026 року відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
СуддіЄ.В. Болотов С.Г. Музичко