03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-з/824/40/2026
20 квітня 2026 року м. Київ
Справа № 361/10566/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , яку подано представником Біліченком Віктором Васильовичем , та заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , яку подано представником ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат
у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ФОП ОСОБА_3 , в якому просив стягнути заборгованість, а саме: 103 947 грн. 35 коп. заборгованість по заробітній платі; 3069 грн. 23 коп. компенсації за невикористану відпустку; 45 785 грн. 64 коп. (станом на 03.12.2021 рік) середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення та 2500 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2021 року по 17 серпня 2021 року в розмірі 44 520 грн. 28 коп.
Стягнуто із ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2564 грн. 32 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 6556 грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволено частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2024 року - змінено в частині визначення періоду та розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим другий абзац резолютивної частини рішення викладено наступній редакції:
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 січня 2021 року по 21 лютого 2022 року в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.
В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2024 року залишено без змін.
14 листопада 2025 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 11 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначила, що 13 листопада 2025 року відповідач здійснила оплату за послуги надані їй за договором про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 17.03.2021 року та додаткової угоди №1 від 24.01.2022 р. понесені на розгляд справи в суді апеляційної інстанції на підставі виставленого рахунку від 13.11.2025 року в сумі 11 000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 13.11.2025 року, яка додається до заяви.
Дії, що були вчинені адвокатом в межах розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, які обґрунтовують розмір заявленої суми витрат та розумність даних витрат, а саме:
1) 03 лютого 2025 року- написання та подання апеляційної скарги на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2024 року у справі № 361/10566/21;
2) 20 березня 2025 року- підготовка, написання та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області;
3) 09 липня 2025 рокута 12 листопада 2025 року - участь в судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду.
Отже, усі дії адвоката були послідовними, професійними та безпосередньо спрямованими на представництво інтересів клієнта і досягнення позитивного результату у справі. З огляду на складність спору та витрачений час розмір заявлених витрат є співмірним, розумним і повністю обґрунтованим.
17 листопада 2025 року до Київського апеляційного суду також надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - Біліченка В.В. про ухвалення додаткового судового рішення, в якій він просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 200 грн. та витрат зі сплати судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 1997,60 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наступними доказами: актом виконаних робіт та наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги адвокатом б/н від 22.10.2021 р. від 10.12.2024 р.; квитанцією до прибуткового касового ордеру від 30.01.2025 р. в сумі 3500 грн.; попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які поніс апелянт.
Крім того в апеляційній скарзі порушувалося питання, про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору в сумі 908,00 грн., оскільки це питання суд першої інстанції не вирішував.
Також за подання апеляційної скарги позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 1089,60 грн.
Під час розгляду справи в суді апеляційній інстанції, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Біліченко В.В. проведена наступна робота та надано наступні послуги: 09 липня 2025 участь судовому засіданні Київського апеляційного суду - 2 500,00 грн.; 24 липня 2025 ознайомлення з матеріалами справи в Київському апеляційному суді - 1200 грн.; 24 вересня 2025 участь судовому засіданні Київського апеляційного суду - 2500 грн.
Дані витрати підтверджуються умовами договору, попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які поніс апелянт та квитанціями до прибуткових касових ордерів від 29.07.2025 р. в сумі 3700 грн. і від 15.11.2025 р. в сумі 5000 грн.
Розмір правничої допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 12 200 грн., з них за складання та подання апеляційної скарги - 3500 грн. , представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції 8700 грн.
Також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 908,00 грн. і 1 089,60 грн. відповідно, загальна сума - 1997,60 грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої і частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, справу розглянуто апеляційним судом відповідно до частини третьої статті 270 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
З'ясувавши обставини справи, вивчивши заяви сторін про ухвалення додаткового судового рішення та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ФОП ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а заява ОСОБА_1 - задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2021 року між відповідачем ОСОБА_3 та Адвокатським об'єднанням «Капля Легал Груп» в особі адвоката Каплі А.С. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, умови якого передбачено, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання здійснити представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін (пункт 1.1. договору від 17.03.2021).
Для виконання представницьких повноважень та захисту прав і законних інтересів Клієнта Адвокату надаються повноваження виступати в якості представника Клієнта в судах з усім обсягом прав, наданих учасникам судового процесу, в тому числі правами знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, виникають в ході судового процесу та ін. (пункт 3.1.2. договору від 17.03.2021).
Розмір гонорару за надання правової допомоги визначається за домовленістю сторін на підставі додаткової угоди (пункт 4.1. договору від 17.03.2021).
Суми гонорару зазначаються Адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв'язку за його місцезнаходженням (пункт 4.2. договору від 17.03.2021).
Додатковою угодою від 24.01.2022 № 1 до договору про надання правової допомоги від 17.03.2021 сторони узгодили, що гонорар складається із суми вартості послуг за такими тарифами: підготовка та подання апеляційної скарги становить 5 000 грн., представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції - 2 000,00 грн. за одне засідання, підготовка письмових пояснень, інших заяв по суті спору - 1 000,00 грн.
Судові витрати відповідача складаються з витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1362 грн., що підтверджується копією квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 25.02.2025 (т. 3, а.с. 31), і з витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 11 000 грн., що підтверджується копією акту приймання-передачі наданих послуг № 2 за договором про надання правової допомоги від 17.03.2021, копією квитанції від 13.11.2025 № 1, відповідно до якої відповідач сплатила адвокату Каплі А.С. гонорар в сумі 11 000 грн. в рамках договору від 17.03.2021 та додаткової угоди від 24.01.2022.
Повноваження адвоката Каплі А.С. на представництво інтересів відповідача підтверджуються копією ордеру від 31.01.2025 серії АІ № 1810921.
Представник відповідача брала участь в судових засідання на стадії апеляційного провадження 24.09.2025 (т. 3, а.с. 79) і 12.11.2025 (т. 3, а.с. 81), що підтверджується відповідними протоколами судових засідань.
На підтвердження фактичного понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу надано рахунок фактичних витрат з надання правничої допомоги за договором від 17 березня 2021 року, згідно з яким відповідач понесла витрати в загальному розмірі 11 000 грн., що включали: підготовка, написання й подання апеляційної скарги в розмірі 5000 грн; підготовка, написання й подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в розмірі 2 000 грн.; участь в судовому засіданні від 09 липня 2025 року і від 12 листопада 2025 року на суму по 2000 грн. за участь в кожному з них.
22 жовтня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Біліченком В.В. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу, представляти інтереси Клієнта, зокрема, в усіх судах України і надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1. договору від 22.10.2021).
Сторони погодили, що вартість однієї години роботи Адвоката складатиме 600 грн., вартість представництва інтересів у суді першої інстанції за судове засідання - 500 грн., в суді апеляційної інстанції - 800 грн. (пункт 4.1.1. договору від 22.10.2021).
Кінцевий розрахунок за надані Адвокатом послуги проводиться Клієнтом в сумі, вказаній у виставлених Адвокатом рахунках (пункт 4.2. договору від 22.10.2021).
Повноваження адвоката Біліченка В.В. на представництво інтересів позивача підтверджується копією ордеру від 02.02.2025 серії АІ № 1809029.
Судові витрати позивача в суді апеляційної інстанції складаються зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 089,60 грн., що підтверджується копією відповідної квитанції від 25.02.2025 (т. 2, а.с. 237), та витрат на професійну правничу допомогу, надану на стадії апеляційного провадження, в загальному розмірі 12 200 грн., а саме, за складання апеляційної скарги та участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції. Витрати позивача підтверджуються копіями договору про надання правничої допомоги адвокатом від 10.12.2024, акту виконаних робіт та наданих послуг від 10.12.2024 (т. 2, а.с. 214), квитанціями до прибуткового касового ордеру від 30.01.2025 на суму 3500 грн., від 29.07.2025 на суму 3700 грн. (т. 2, а.с. 230), і від 15.11.2025 на суму 5000 грн. (т. 3, а.с. 108).
Отже, загальний розмір документально підтверджених понесених позивачем судових витрат в суді апеляційної інстанції складає 13 289,60 грн., з яких 1089,60 грн. - витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 12 200 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати у розмірі 103 947,35 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3 069,23 грн., середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2021 року по 17 серпня 2021 року в розмірі 44 520 грн. 28 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто із ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2564 грн. 32 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 6556 грн. 50 коп.
Звертаючись із апеляційною скаргою, представник ОСОБА_1 - Біліченко В.В. просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі : 103 947 грн. 35 коп. - заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який за період з 31.01.2021 року по 21.02.2022 року становить 86 132 грн. 20 коп.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, відповідач просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 і фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволено частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2024 року - змінено в частині визначення періоду та розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим другий абзац резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:
«Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 січня 2021 року по 21 лютого 2022 року в розмірі 12 000 грн.».
В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2024 року - залишено без змін.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, п. 1 і 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Таким чином, при вирішенні питання про відшкодування витрат сторони, на користь якої ухвалено рішення, на професійну правничу допомогу суд має дотримуватися принципу пропорційності, а також визначити, зокрема, чи вважаються співмірними витрати витраченому часу, складності справи, обсягу наданої професійної правничої допомоги, чи є ці витрати реальними та розумними.
В рамках цієї справи спір виник у сфері трудових правовідносин стосовно стверджуваного позивачем порушення відповідачем обов'язку з виплати заробітної плати, в тому числі компенсації за невикористані дні відпустки, а також вирішення питання про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційним судом було зменшено суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із суми 44 520 грн. 28 коп. до суми 12 000 грн.
При цьому, незважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 - в частині визначення періоду, за який підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, фактично це не призвело до збільшення розміру середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача. Навпаки, у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача сума середнього заробітку була зменшена апеляційним судом до 12 000 грн.
В іншій частині оскаржуване рішення суду було залишено без змін, оскільки колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі, адже у справі не встановлено, що на момент звільнення позивача з роботи у відповідача існувала заборгованість із виплати позивачу заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір при поданні апеляційної скарги у розмірі 1089 грн. 60 коп. було сплачено позивачем ОСОБА_1 у зв'язку із оскарженням судового рішення, зокрема, в частині незадоволених позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Отже, враховуючи, що в основу розподілу судових витрат статтею 141 ЦПК України визначено принцип пропорційності, а часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 не призвело до збільшення розміру задоволених його позовних вимог (середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, то у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та на сплату судового збору за подання апеляційної скарги - слід відмовити.
Вимоги заяви про стягнення судового збору, сплаченого у суді першої інстанції в розмірі 908 грн., також задоволенню не підлягають, оскільки зазначені вимоги були підставою апеляційного оскарження судового рішення та у постанові від 12 листопада 2025 року суд апеляційної інстанції надав відповідь на вказані доводи : стягнута судом першої інстанції сума судових витрат 2564 грн. 32 коп. є пропорційною до задоволених позовних вимог, а саме: (7800 грн. ( правової допомоги) + 908 грн. ( судового збору)) х 29,45% ( розмір задоволених позовних вимог) = 2564 грн. 32 коп.
Таким чином, заява ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908 грн. задоволенню не підлягає, оскільки обґрунтованість розподілу судових витрат, понесених в суді першої інстанції, вирішено постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу відповідача, то матеріалами справи підтверджено, що представник відповідача надала наступні послуги: складання апеляційної скарги на рішення суду в частині задоволених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу позивача, представництво інтересів відповідача в судових засіданнях 24.09.2025 і 12.11.2025, на загальну суму 11 000 грн.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц зазначено, що «саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. … Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Приймаючи до уваги обсяг вчинених процесуальних дій, обсяг виконаної адвокатом Каплею А.С. роботи, враховуючи складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), принцип розумності судових витрат, їх пропорційності до предмета спору, а також відсутність заяви позивача ОСОБА_1 чи його представника про зменшення суми витрат на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню відповідачу, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявленої суми судових витрат відповідача в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, враховуючи ту обставину, що судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в сумі 44 520 грн. 28 коп., а судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою відповідача зменшено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до суми 12 000 грн., тобто розмір задоволених позовних вимог ОСОБА_1 зменшився до 27 % від присуджених судом першої інстанції, відповідно вимоги апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 задоволені на 73%, тому сума витрат на правову допомогу, що підлягає компенсації позивачем на користь відповідача, становить : 11 000 грн. х 73% = 8030 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови 12 листопада 2025 року не вирішено питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору, сплаченого відповідачем при поданні апеляційної скарги. Тому, виходячи із принципу пропорційності, зазначеного у ч. 1 ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню також пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено на стадії апеляційного провадження : 1362 грн. х 73% = 994 грн. 26 коп.
Таким чином, заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на її користь, становить : 8030 грн. + 994 грн. 26 коп. = 9024 грн. 26 коп.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 268, 381 ЦПК, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яку подано представником Біліченком Віктором Васильовичем, про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат - залишити без задоволення.
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , яку подано представником ОСОБА_4 , про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 9024 ( дев'ять тисяч двадцять чотири) грн. 26 коп.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.