Справа № 754/11892/25 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/478/2026 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
08 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
заявника - ОСОБА_6
представника заявника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка підписана ОСОБА_6 та його представником - адвокатом ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року,
ОСОБА_6 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року скаргу ОСОБА_6 , яка підписана ОСОБА_6 та його представником - адвокатом ОСОБА_7 , повернуто.Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що 19.07.2025 року заяву про вчинення кримінального правопорушення до Деснянського УП ГУНП у м. Києві подала ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 безпосередньо 19.07.2025 із заявою про вчинення кримінальних правопорушень не звертався, в порядку ст. 55 КПК України потерпілим не визнавався, а тому він не є особою, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України має право на звернення до суду зі скаргою та відповідно у його адвоката ОСОБА_7 не виникло право на звернення із скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка підписана ОСОБА_6 та його представником - адвокатом ОСОБА_7 , в якій вказано про незаконність оскаржуваної ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано про те, що 19.07.2025 року його дружина подала до Деснянського УП ГУНП у м. Києві заяву про вчинення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень, яка була зареєстрована працівником Деснянського УП ГУНП у м. Києві в ЖЄО за вх.№ 53017 від 19.07.2025 року. Зазначив, що у цій заяві ОСОБА_8 просила, в тому числі, відповідно до ст. 214 КПК України внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, надати заявнику або йому як потерпілому Витяг з ЄРДР, залучити його до кримінального провадження як потерпілого, однак у зв'язку з не отриманням будь-якої інформації щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення та не отриманням Витягу, ним як потерпілим, якому була завдана шкода, подана скарга до слідчого судді, яка однак його скаргу повернула. Вважає, що висновки слідчого судді про відсутність у нього права на подання скарги є помилковими, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України скарга на бездіяльність, яка ним оскаржується, може бути подана заявником, потерпілим, його представником, проте слідчий суддя позбавила його та його представника права на таке оскарження лише з підстав того, що вони особисто не подали заяву про вчинення кримінального правопорушення, а це зробила його законна дружина ОСОБА_9 . Крім того, зазначив, що твердження слідчого судді про те, що «заява про залучення ОСОБА_6 до провадження як потерпілого не виносилась» взагалі необґрунтоване, оскільки така заява не може бути подана через відсутність відкритого кримінального провадження. Просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити. Крім того, просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 24.07.2025 року, посилаючись на те, що копію ухвали отримано лише 20.08.2025 року під розписку в суді.
Уповноважена особа Деснянського УП ГУНП у м. Києві до суду не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомила. Їх неявка, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України,не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7 , які вимоги апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 рокуколегією суддів не розглядається, оскільки вказана ухвала була постановлена слідчим суддею без виклику особи, яка її оскаржує, її копію отримано 20.08.2025 року, про що свідчить дата засвідчення ухвали (том 1 а.с. 6), а апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка підписана ОСОБА_6 та його представником - адвокатом ОСОБА_7 , подав 22.08.2025 року, тобто в межах 5-денного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, який почав свій відлік з моменту отримання копії ухвали, а отже строк на подачу апеляційної скарги не є пропущеним.
Щодо доводів апелянтів про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Рішення про повернення скарги ОСОБА_6 , яка підписана ОСОБА_6 та його представником - адвокатом ОСОБА_7 , слідчий суддя мотивував тим, що 19.07.2025 року заяву про вчинення кримінального правопорушення до Деснянського УП ГУНП у м. Києві подала ОСОБА_8 , а ОСОБА_6 безпосередньо 19.07.2025 із заявою про вчинення кримінальних правопорушень не звертався, в порядку ст. 55 КПК України потерпілим не визнавався, а тому він не є особою, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України має право на звернення до суду зі скаргою та відповідно у його адвоката ОСОБА_7 не виникло право на звернення із скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Колегія суддів вважає, що такі висновки слідчого судді відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах закону.
Так, частиною 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, у тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, заяву, яка була зареєстрована в ЖЄО за вх. № 53017 від 19.07.2025 року,про вчинення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень до Деснянського УП ГУНП у м. Києві подала ОСОБА_8 , а тому саме вона має процесуальний статус заявника в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, який надає їй та її представнику право оскаржувати бездіяльність слідчих щодо невнесення відомостей за поданою нею заявою, а тому ОСОБА_10 та адвокат ОСОБА_7 , який діє в його інтересах, не є тими особами, які відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України мають право на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_8 від 19.07.2025 року.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя позбавила ОСОБА_6 та його представника права на оскарження лише з підстав того, що вони особисто не подали заяву про вчинення кримінального правопорушення, а це зробила його законна дружина ОСОБА_9 , яка у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення просила, в тому числі, внести відомості до ЄРДР, надати ОСОБА_6 як потерпілому Витяг з ЄРДР та залучити його до кримінального провадження як потерпілого, колегія суддів вважає безпідставними, адже наявність зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не надає їм законного права на представництво один одного в судах або інших органах влади та відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, повноваження якого відповідно до ст. 50 КПК України підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, тоді як матеріали судового провадження не містить жодних документів, з яких би вбачалось визнання ОСОБА_6 потерпілим у встановленому порядку, що позбавляє його та його представника права на звернення до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України як потерпілого та представника потерпілого.
За таких обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності повернення скарги особі, яка її подала, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_6 , яка підписана ОСОБА_6 та його представником - адвокатом ОСОБА_7 , відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка підписана ОСОБА_6 та його представником - адвокатом ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4