Справа № 11-cc/824/8944/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 761/46994/25
01 грудня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 , з яким встановлено відеоконференцзв'язок,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , з внесеними останнім доповненнями до неї, в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави, щодо
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Новоградівці Донецької області, громадянина України, офіційно не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що останній підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 апеляційну скаргу, з доповненнями до неї, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Зокрема, апелянт стверджує, що повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, є необґрунтованим. Крім того, захисник запевняє, що під час розгляду клопотання прокурором не було доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також автор апеляції вказує, що ОСОБА_9 раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, працює і є засновником благодійного фонду «Варта», який спрямовує свою діяльність на забезпечення підрозділів ЗСУ засобами індивідуального захисту, тактичними костюмами, дронами та іншими засобами, які є необхідними для військових.
Крім того, апелянт звертає увагу, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , з внесеними останнім доповненнями до неї, в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42025110000000368, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
05 листопада 2025 року ОСОБА_9 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Того ж числа, тобто 05 листопада 2025 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
07 листопада 2025 року прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року вказане клопотання прокурора було задоволено і щодо підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання і технічного запису судового засідання, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, і, всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування і доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_9 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, чогось очевидно недопустимого чи безпідставного не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням захисників, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні і встановлені слідчим суддею ризики є реальними. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
У зв'язку з наведеним посилання апелянта на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри і на відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, слід визнати безпідставними.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_9 , й інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які звернуто увагу в доповненнях до апеляційної скарги.
З огляду на приведені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і, враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вмотивовано не визначив останньому розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу, а це, в свою чергу, свідчить, що слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання прокурора, врахувавши також і те, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Таким чином, доводи сторони захисту про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши і врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисникаОСОБА_7 , з внесеними останнім доповненнями до неї, в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , з внесеними останнім доповненнями до неї, в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ __________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4