про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
21 квітня 2026 рокусправа № 380/7196/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на думку позивача, бездіяльності відповідача щодо:
1) нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні за періоди з 19 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року, з 14 травня 2024 року по 05 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з 15 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року;
2) нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за періоди з 19 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року, з 14 травня 2024 року по 05 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з 15 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року.
Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159 - 161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску такого строку. Заява мотивована тим, що інформація стосовно ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні за спірні періоди надана відповідачем лише листом-відповіддю від 20 березня 2026 року № 1918/9709.
Щодо строку звернення позивача з цим позовом до суду суд зазначає таке.
Спірні у цій справі правовідносини виникли у зв'язку з недотриманням відповідачем, на думку позивача, законодавства про оплату праці.
Утім положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Водночас такі строки встановлені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України, в редакції, чинній на час звернення позивача з цим позовом до суду), зокрема частиною другою статті 233 цього Кодексу передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, законодавець встановив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Верховний Суд у постанові від 22 січня 2026 року у справі № 420/26951/24 вказав, зокрема, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат.
Чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов'язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об'єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.
Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об'єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
З урахуванням наведеної вище позиції Верховного Суду суд відзначає, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 25 жовтня 2024 року.
Утім, матеріали позовної заяви не містять доказів письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому за періоди проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , а також і під час звільнення із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) в день їх виплати.
Водночас до позовної заяви позивач долучив:
- лист-відповідь військової частини НОМЕР_2 від 17 березня 2026 року № 1918/9316, до якої додані: довідка про доходи позивача за період з червня 2022 року по жовтень 2024 року; картка особового рахунку військовослужбовця позивача за період з червня 2022 року по жовтень 2024 року, у яких чітко відображені суми грошового забезпечення (у розрізі кожної з виплат), які були виплачені позивачу за час проходження військової служби;
- лист-відповідь військової частини НОМЕР_2 від 20 березня 2026 року № 1918/9709, у якій відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні за періоди з 19 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року, з 14 травня 2024 року по 05 червня 2024 року, з 02 липня 2024 року по 14 серпня 2024 року, з 15 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року.
Отже, саме з моменту отримання позивачем вказаних документів у нього виникла реальна можливість і об'єктивна необхідність оцінити правильність здійснених відповідачем нарахувань, виявити допущені порушення, що і є усвідомленим сприйняттям наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат, які є предметом цього спору.
Ураховуючи те, що вищевказані листи-відповіді військової частини НОМЕР_2 датовані 17 березня 2026 року та 20 березня 2026 року відповідно, а з цим позовом до суду позивач звернувся у квітні 2026 року, то встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду він не пропустив.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки строк звернення з цим позовом до суду позивачем не пропущений, то підстави для його поновлення відсутні. Тож у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду належить відмовити.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суддя дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Витребувати у відповідача належно засвідчені копії наказів із додатковими документами щодо виплати позивачу додаткової винагороди за спірні у цій справі періоди.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу, протягом п'яти днів з дня вручення відзиву.
Роз'яснити відповідачу його право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'яти днів з дня вручення відповіді на відзив.
Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна