про залишення позовної заяви без руху
20 квітня 2026 рокусправа № 380/7066/26
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Бучанської ДПІ ГУ ДПС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Бучанської ДПІ ГУ ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними ППР за 2024 податковий рік №№:
1220857-2412-1014-UA32080190000081428 від 31.05.2024 року за 0,179 га на суму 249,56 грн;
1220858-2412-1014-UA32080190000081428 від 31.05.2024 рік за 14,8905 га на суму 20760,34 грн;
7923689-2412-1014-UA32080190000081428 від 31.07.2024 року за 4,51 га на суму 6287,84 грн, скасувати податковий борг та відкликати (скасувати) ППР;
- визнати протиправними ППР за 2025 податковий рік №№:
5865076-2412-1014-UA32080190000081428 від 24.06.2025 року за 4,51 га на суму 7042,41 грн;
8742516-2412-1014-UA32080190000081428 від 24.12.2025 року за 0,179 га на суму 13,43 грн;
8742517-2412-1014-UA32080190000081428 від 24.12.2025 року за 14,8905 га на суму 1117,29 грн, скасувати податковий борг та відкликати (скасувати) ППР;
- здійснити нарахування податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки площею:
0,60 га - кадастровий номер 3222784800:04:008:0036;
0,7367 га - кадастровий номер 3222784800:04:008:0038;
0,8345 га - кадастровий номер 3222784800:04:008:0038;
1,0 га - кадастровий номер 3222784800:04:008:0035;
2,3388 га - кадастровий номер 3222784800:004:008:0039;
4,51 га - кадастровий номер 3222784800:04:008:0034;
5,51 га - кадастровий номер 3222784800:04:008:00334;
- здійснити перерахунок податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки площею:
0,179 га - кадастровий номер 3222784800:04:008:0031;
14,8905 га - кадастровий номер 3222784800:04:009:0031;
- здійснити нарахування податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 базовий податковий (звітний) рік за земельну ділянку площею 0,8345 га - кадастровий номер 3222784800:04:00830;
- здійснити перерахунок визначеного податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2025 базовий податковий (звітний) рік з урахуванням пільги відповідно до заяви про пільгу від 15.04.2025 року за земельну ділянку площею 14,8905 га - кадастровий номер 3222784800:04:009:0031;
- здійснити нарахування податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2025 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки площею:
3,3152 га - кадастровий номер 3222784800:04:009:0036;
3,9753 га - кадастровий номер 3222784899:04:009:0037;
7,60 га - кадастровий номер 3222784800:04:009:0035;
- стягнути моральну шкоду у розмірі 50 тисяч гривень;
- привести до відповідності розділи Електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 - ЕК для громадян: Загальна інформація про об'єкти оподаткування та повідомлення про обов'язок сплатити суму грошового зобов'язання (ППР)- Стан розрахунку з бюджетом.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копій паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків) на підтвердження особи позивачки.
Така вимога суду не може вважатися формальною, оскільки в майбутньому може вплинути на виконання судового рішення у справі.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного, на думку позивача, права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб'єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України.
Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивачка просить суд здійснити нарахування податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки; здійснити перерахунок податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки; здійснити перерахунок визначеного податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2025 базовий податковий (звітний) рік з урахуванням пільги відповідно до заяви про пільгу від 15.04.2025 року за земельну ділянку; здійснити нарахування податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2025 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки; привести до відповідності розділи Електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 - ЕК для громадян: Загальна інформація про об'єкти оподаткування та повідомлення про обов'язок сплатити суму грошового зобов'язання (ППР)- Стан розрахунку з бюджетом.
Водночас, частиною другою статті 245 КАС України передбачено наступні способи захисту прав та інтересів: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд враховує, що згідно з частиною другою статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак, за змістом позовної заяви та заявлених позовних вимог, обраний позивачкою спосіб захисту своїх прав та інтересів є неповним та не дає суду можливість у повному обсязі встановити обсяг порушених прав та інтересів.
Таким чином, позивачці слід викласти зміст позовних вимог, відповідно до положень статей 2, 5, 160, 245 КАС України.
Як зазначено вище, позивачка оскаржує податкові повідомлення-рішення винесені 31.05.2024, 31.07.2024, 24.06.2025, та просить суд здійснити нарахування податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки; здійснити перерахунок податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2024 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки; здійснити перерахунок визначеного податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2025 базовий податковий (звітний) рік з урахуванням пільги відповідно до заяви про пільгу від 15.04.2025 року за земельну ділянку; здійснити нарахування податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2025 базовий податковий (звітний) рік за земельні ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Строки звернення до суду визначені ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, до позовної заяви позивачкою не долучено клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин пропуску.
Суд звертає увагу, що позивачка вчиняла дії щодо погашення заборгованості, проте позовну заяву подано до суду лише 15.04.2026, шляхом формування такої за допомогою підсистеми "Електронний Суд", тобто із пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачкою в межах цієї позовної заяви заявлено 6 вимог майнового характеру.
Отже, з урахуванням того, що заявлений позов подано позивачкою в електронній формі, то їй слід сплатити судовий збір у розмірі 6389,76 грн (3328,00 грн * 6 * 0,4 * 0,8).
Позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтведжується квитанцією про сплату № 8283-2744-5342-0080.
Враховуючи наведене, позивачці слід доплатити судовий збір у розмірі 5058,56 грн, за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) у розділі «Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки окрім шести вимог майнового характеру позивачкою заявлено вимоги немайнового характеру, які потребують уточнення, то суд вирішуватиме питання про суму сплати судового збору після одержання уточненої позовної заяви.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачці надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3. Роз'яснити позивачці, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКачур Роксолана Петрівна