20 квітня 2026 рокусправа № 380/22606/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 913280131775 від 11.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 01.07.1983 по 01.05.2016 у Нижньовисоцькій сільській раді, з дня звернення із заявою від 04.11.2025, з урахуванням довідки № 482/02-29 від 04.11.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідки № 483/02-29 від 04.11.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у зв'язку з наявністю віку понад 60 років, наявного загального стажу та стажу державної служби, визначених статтею Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» статті 37, звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою (додаток 1) про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та надала відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", довідку № 482/02-29 від 04.11.2025 року про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (додаток 2) та довідку № 483/02-29 від 04.11.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (додаток 3), виданих Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області. Вказав, що на заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з врахуванням довідок відповідач відмовив спірним рішенням. Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 17.11.2025 відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу». Повідомив, що пенсії за Законом № 889 призначаються особам, які на день набрання чинності цим Законом:- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України та які:- досягли пенсійного віку; - мають страховий стаж; - не призначали пенсію відповідно до Закону №3723. Згідно поданих документів Позивач з 02.01.2002 по 11.03.2021 працювала на посаді головного бухгалтера Нижньовисоцької сільської ради. Відтак, періоди роботи посадових осіб в органах місцевого самоврядування, під час перебування на яких були присвоєні ранги посадової особи місцевого самоврядування - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Отже, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування при переході на посади віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, не можуть бути зараховані до стажу державної служби. Враховуючи вищевикладене, право на перерахунок пенсії у Позивача відсутнє. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_1 від 01.07.1983 ОСОБА_1 позивач працював в органі місцевого самоврядування - Нижньовисоцькій сільській раді, зокрема:
- 01.07.1983 прийнята на посаду головного бухгалтера сільської ради;
- 02.01.2002 - переведена на посаду спеціаліста IІ категорії бухгалтерського обліку, та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 03.02.2002 - присвоєно 14 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 09.04.2002 - прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 05.06.2006 - переведена на посаду головного бухгалтера;
- 11.01.2007 - присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 03.12.2020 - Нижньовисоцьку сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Боринської селищної ради;
- 11.03.2021 - звільнена з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією Нижньовисоцької сільської ради.
Виконавчим комітетом Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області видано позивачу довідку № 482/02-29 від 04.11.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, довідку № 483/02-29 від 04.11.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
04.11.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з врахуванням довідок № 482/02-29 від 04.11.2025, № 483/02-29 від 04.11.2025.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 913280131775 від 11.11.2025, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу».
Таке рішення мотивоване тим, що у позивача відсутній необхідний стаж роботи на посадах державної служби.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 врегульоване Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 11 розділу XI “"Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ визначено, що для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII.
Водночас, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону України і "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII набувають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 676/4235/17.
Абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюються згідно з законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені (п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII).
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.
Зі змісту спірного рішення, яким позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, слідує, що відповідач дійшов висновку, що у позивача відсутній стаж роботи на посадах державної служби, який необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Суд вважає, що позивач на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII мав достатній стаж державної служби (понад 20 років станом на 01.05.2016), з огляду на таке.
Згідно із відомостями про роботу позивача у трудовій книжці № 281003 від 01.07.1983, ОСОБА_1 працювала в органі місцевого самоврядування - Нижньовисоцькій сільській раді, зокрема:
- 01.07.1983 прийнята на посаду головного бухгалтера сільської ради;
- 02.01.2002 - переведена на посаду спеціаліста IІ категорії бухгалтерського обліку, та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 03.02.2002 - присвоєно 14 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 09.04.2002 - прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 05.06.2006 - переведена на посаду головного бухгалтера;
- 11.01.2007 - присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 03.12.2020 - Нижньовисоцьку сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Боринської селищної ради;
- 11.03.2021 - звільнена з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією Нижньовисоцької сільської ради.
Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону; час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу" 3723-12, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від № 2493-III 07.06.2001 (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 2 Закону № 2493-III).
Згідно з ст. 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ст. 14 Закону № 2493-III в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад; шоста категорія посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону № 2493-III (в редакції від 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Матеріалами справи підтверджується, що стаж роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ 01.05.2016, становив більше 10 років, при цьому вона працювала на посадах державної служби станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII, досягла 60-річного віку та має страховий стаж, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу».
Таким чином, суд дійшов висновку, що на час звернення позивача до Головного управління ПФУ у Київській області (04.11.2025), у неї були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме: позивач досягла 62 річного віку, набула більше 20 років страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 10 років.
Таким чином, відмова відповідача в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправною, а тому рішення від 11.11.2025 № 913280131775 також є протиправним і підлягає скасуванню.
При цьому, з метою захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця періоди роботи з 01.07.1983 по 01.05.2016.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 11.11.2025 № 913280131775 про відмову в здійсненні перерахунку (переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу») та зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 04.11.2025, зарахувавши до стажу до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця періоди з 01.07.1983 по 01.05.2016 включно, та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У свою чергу вимога позивача про зобов'язання відповідача щодо врахування при переведенні довідки № 482/02-29 від 04.11.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідки № 483/02-29 від 04.11.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області є передчасною, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, що ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки який може бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 вересня 2023 року при розгляді справи № 560/8328/22, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, у зв'язку із задоволенням судом позовної вимоги немайнового характеру, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд,-
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.11.2025 № 913280131775 про відмову в перерахунку пенсії (переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 04.11.2025, зарахувавши до стажу до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця періоди з 01.07.1983 по 01.05.2016 включно, та здійснити виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.