20 квітня 2026 рокусправа № 380/1927/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого-суддіМартинюк Віталій Ярославович
секретар судового засіданняКлочко Наталія Сергіївна
з участю представників сторін
від позивача - Нетребенко К.Д..
від відповідача - Штибель Н.М., Холявка І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організація «НАРОДНА САМООБОРОНА ЛЬВІВЩИНИ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Громадська організація «НАРОДНА САМООБОРОНА ЛЬВІВЩИНИ» (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2025 року за №46935/13-01-07-10.
Позивач у заявах по суті справи наводить такі аргументи в обгрунтування своїх вимог.
В силу положень ч.6 ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції", за наявності сертифікату №4600-35-2573, який долучений до скарги на податкове повідомлення-рішення, пеня не повинна була нараховуватись. Також зазначає, що контролюючим органом не взято до уваги обставини відсутності в діях позивача вини. Крім того, уважає, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не повинні були застосовуватись у спірних правовідносинах.
Відповідач у заявах по суті наводить наступні заперечення проти позову.
Відповідно до пункту 14 Постанови НБУ № 18 граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів становить 180 календарних днів. Відлік зазначеного строку розпочинається з моменту здійснення резидентом авансового платежу на користь нерезидента. У даному випадку авансовий платіж здійснено 03.11.2023, відповідно граничний строк поставки товару спливав 30.04.2024. Разом з тим, фактичне ввезення товару відбулося 30.07.2024, що свідчить про порушення встановленого строку. Також покликається на правові висновки Верховного Суду зроблені у постановах від 30 листопада 2021 року у справі №913/785/17, від 31 серпня 2022 року у справі №910/15264/21. Підсумовуючи зазначає, що позивачем не надано доказів: отримання висновку уповноваженого органу про продовження строків розрахунків; наявності форс-мажорних обставин, які б безпосередньо унеможливлювали виконання зовнішньоекономічного договору; звернення до суду або іншого уповноваженого органу щодо стягнення заборгованості з нерезидента, що відповідно до вимог законодавства могло б зупинити перебіг строків розрахунків.
Представник позивача вимоги підтримала, просить їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила, просить у його задоволенні відмовити.
Ухвалою суду від 23.02.2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 30.03.2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено такі обставини.
Наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 08.09.2025 року за №5191-ПП призначено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних зовнішньоекономічних контрактах від 18.04.2023 № 27970, укладеному з John Staaling Eksport ApS, дата здійснення авансового платежу 25.04.2023 (сума незавершених розрахунків 12000,00 євро), від 25.04.2023 № 21258, укладеному з Sylvest Trading ApS, дата здійснення авансового платежу 04.05.2023 (сума незавершених розрахунків 21000,00 євро), від 16.10.2023 № SLS00642, укладеному з AGM Global Vision, дата здійснення авансового платежу 27.10.2023 (сума незавершених розрахунків 88400,00 дол. США), від 11.10.2023 №OTS20231011, укладеному з Orange Truck Service SIA (Латвія), дата здійснення авансового платежу 03.11.2023 (сума незавершених розрахунків 23000,00 євро) та від 05.12.2022 № 05-12-2022-SP, укладеному з TS2 Space Sp. z.o.o. (Польща), дата здійснення авансового платежу 21.12.2023 (сума незавершених розрахунків 35391,00 євро), відповідно до отриманих інформацій ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299) про факти ненадходження у встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів.
На виконання даного наказу було виписано направлення на перевірку від 09.09.2025 року №9827 та за №9828.
За наслідками такої перевірки складено акт від 22.09.2025 року за №42943/13-01-07-10/39456938, у якому зроблено висновок про порушення ч.3 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції, з врахуванням вимог п.14-2 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 11.10.2023 №OTS20231011, дата здійснення авансового платежу 03.11.2023 року (сума незавершених розрахунків 23000,00 євро), укладеному з нерезидентом Orange Truck Service SIA (Латвія), в частині несвоєчасного надходження товару по імпорту.
На підставі цього акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2025 року за №46935/13-01-07-10, яким позивачу нараховвано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 242810 грн. 81 коп.
Рішенням Державної податкової служби України від 31.12.2025 року №37374/6/99-00-06-01-03-06, за результатами розгляду скарги, згадане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Змістом спірних правовідносин є відповідність податкового повідомлення-рішення критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи спір по суті суд застосував наступні норми чинного законодавства та виходив з таких мотивів.
Фундаментальні основи відносин державних органів та особи закладено у статті 19 Конституції України.
Так, у відповідності до частини першої цієї статті, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
У частині другій продовжується, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначаються Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2473-VIII).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України).
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
Сторонами не заперечується, що транспортні засоби по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 11.10.2023 року №OTS20231011, укладеному з нерезидентом Orange Truck Service SIA (Латвія) фактично ввезенні 30.07.2024 року, дата здійснення авансового платежу 03.11.2023 року.
Спірним у цій справі є порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Як передбачено абзацом першим частини першої статті 13 Закону України № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України (абзац другий частини першої статті 13 Закону України № 2473-VIII).
Згідно із вимогами частини другої статті 13 Закону України №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У відповідності до вимог п.14-2 постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова №18), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 року № 76-р «Про затвердження переліку товарів та (або) галузей економіки, для яких Національний банк має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження заходу захисту, передбаченого абзацом першим частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції"», Правління Національного банку України прийняло постанову від 14.05.2019 року № 67, з наступними змінами та доповненнями, "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №67).
Підпунктом 11 пункту 1 Постанови №67 установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (зі змінами), та в пункті 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами), не поширюються на, зокрема, товари військового призначення та подвійного використання, відповідно до сертифікатів кінцевого споживача або умов договору (контракту) кінцевим отримувачем яких визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, військові частини Збройних Сил України, інші військові формування та суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, придбані (оплачені) у період воєнного стану в Україні
Відтак, Правлінням Національного банку України, у відповідності до вимог абзацу другого частини першої статті 13 Закону України № 2473-VIII, визначено, що на товари військового призначення та подвійного використання, відповідно до сертифікатів кінцевого споживача або умов договору (контракту) кінцевим отримувачем яких визначено військові частини Збройних Сил України, інші військові формування, не поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
В матеріалах справи наявні Сертифікати кінцевого споживача за №1-25/04 та за №2-25/04 від 25.04.2025 року та акти прийому-передачі транспортних засобів за №А862/110 від 01.08.2024 року, за №А637 від 09.08.2024 року, які у своїй сукупності вказують на те, що на ці транспортні засоби не поширюються граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Наведені норми, як і правовідносини, на які вони поширюються, під час проведення перевірки відповідачем взагалі не застосовувались та не досліджувались.
Висновуючи викладене, суд уважає, що відповідач не дослідивши та не застосувавши у спірних правовідносинах положення підпункт 11 пункту 1 Постанови №67, діяв не на підставах, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.
Як наслідок, спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Аргументам позивача та запереченням відповідача з приводу форс-мажорних обставин, з настанням яких законодавець пов'язує зупинення перебігу граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, судом не надається оцінка, оскільки на згадані товари цей строк не поширюється, а тому не може бути мови про зупинення його перебігу.
Щодо аргумента позивача з приводу відсутності у його діях вини, то такий теж не може бути покладений в основу судового рішення з урахуванням висновку Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2025 року, справа №520/2941/24.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають до задоволення.
В силу положень ст.139 КАС України, судовій збір належить присудити на користь позивача, оскільки позов задоволено повністю.
Щодо витрат на професійну правову допомогу, то питання щодо їх розподілу буде вирішуватись після надання позивачем відповідних доказів щодо їх понесення.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 13.10.2025 року за №46935/13-01-07-10.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (адреса: м.Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Громадської організації «НАРОДНА САМООБОРОНА ЛЬВІВЩИНИ» (адреса: м.Львів, вул. Зубрівська, 32/53, код ЄДРПОУ 39456938) 3642 (три тисячі шістсот сорок дві) грн. 15 коп. сплаченого судового збору при подання позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 21 квітня 2026 року.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович