про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
21 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 280/2340/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
09.04.2026 до Луганського окружного адміністративного суду з Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла позовна заява адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.07.2020 по 09.10.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.07.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 09.10.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведения перерахунку, ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2020 по 09.10.2022, із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2020 по 09.10.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації за неотримане речове майно за період з 01.07.2020 по 09.10.2022, із застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2022;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за неотримане речове майно за період з 01.07.2020 по 09.10.2022, із застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 починаючи з 01.07.2020 по 09.10.2022 року проходив військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_1 . Представник позивача вважає, що станом на момент виключення з особового складу Військовий частини НОМЕР_1 відповідач не провів розрахунків з позивачем щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу з 01.07.2020 року по 09.10.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи за відповідним законом України про державний бюджет України станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, адже грошове забезпечення позивача розраховано на підставі показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р., а не на 01 січня кожного нового поточного календарного року; виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року по 09.10.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; виплати компенсації за неотримане речове майно за період проходження служби, із застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2022 року. Вважаючи, таку бездіяльність відповідача щодо не проведення вищевказаних виплат протиправною, у зв'язку з чим порушені права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.04.2026 позовну заяву залишено без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача усунуто недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
Після усунення недоліків зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
Надаючи правову оцінку та вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає.
В обґрунтування відповідного клопотання представником позивача зазначено, що позивач проходив військову службу та приймав участь в бойових діях у воєнний стан. Просив звернути увагу, що після виключення з особового складу військової частини НОМЕР_1 відповідач тривалий час обіцяв провести розрахунок, але посилаючись на відсутність фінансового забезпечення виплати не проводив. Крім того, після виключення з військової частини НОМЕР_1 , позивач продовжив проходити військову службу по контракту у військовій частині НОМЕР_2 . Також звертає увагу, що 11.03.2026 року представник ОСОБА_1 направив запит до Військової частини НОМЕР_1 через Державну прикордонну службу України щодо надання належним чином завірені копії підтверджуючих документів щодо проведення повного розрахунку із ОСОБА_1 при виключенні зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , однак до теперішнього часу відповіді не надано. Про порушення своїх прав позивач дізнався 01.03.2026 року так і не отримавши повний розрахунок. Крім того, просив прийняти до уваги психологічне напруження позивача під час проходження військової служби в умовах воєнного стану. Позивач під час проходження військової служби у період особливого стану переживав наслідки військової служби: втрата побратимів з якими мав дуже близькі стосунки та з якими підтримували один одного; психологічне напруження та побоювання за власне життя, адже кожного дня перебував в ситуаціях коли міг загинути. Всі ці фактори й до тепер напружують психологічно позивача та не дають можливості вести звичайний спосіб життя. Позивач вимушений витрачати чає на психологічну реабілітацію для відновлення свого життя. Отже, беручи до уваги існуючі обмеження та перешкоди які встановлені під час вказаного особливого правового режиму, проходження позивачем військової служби та участь у бойових діях, просив визнати поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач фактично не мав можливості захистити свої права.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів визначені статтею 233 КЗпП України.
Суд враховує, що питання застосування строків вирішення трудових спорів, установлених статтею 233 КЗпП України, у спорах пов'язаних з виплатою (перерахунком) грошового забезпечення військовослужбовців вже було предметом дослідження Верховного Суду. Так, у пункті 65 постанови від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 (адміністративне провадження № К/990/45865/24) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду сформувати наступний правовий висновок:
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.".
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП (у редакції, яка діяла до 19.07.2022), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з частинами першою, другою статті 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)
Таким чином, суд констатує, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної до виплати заробітної плати, в т.ч. грошового забезпечення військовослужбовця, не було обмежено строками. Натомість, з 19.07.2022 таке звернення обмежене тримісячним строк, облік якого починається з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У пункті 77 постанови від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд вказав, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Повертаючись до обставин цієї справи, суд констатує, що в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин щодо вручення позивачу письмового повідомлення про суми нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 19.05.2023.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, частиною першою статті 121 КАС України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, оцінивши вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду, дослідивши надані на їх підтвердження докази, а також приймаючи до уваги обставини спору, що виник між учасниками справи, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про перерахунок та виплату в належному розмірі грошового забезпечення та індексації за період з 19.07.2022 по 09.10.2022, оскільки матеріали адміністративного позову не містять доказів на підтвердження обставин чи формування в суду обґрунтованого сумніву про те, що позивачу було відомо чи мало бути відомо про порушення його прав та законних інтересів до моменту звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, пропущений позивачем строк звернення до суду в названій частині позовних вимог підлягає поновленню.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3статті 80 КАС України).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Заяву адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення (його складових) та індексації за період з 19.07.2022 по 09.10.2022, та поновити такий строк.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен повністю відповідати вимогам ст.162 КАС України і до нього повинні бути додані: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку про проходження позивачем військової служби у відповідача;
- довідку про грошове забезпечення позивача за період з 01.07.2020 по 09.10.2022 з зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) у кожному місяці;
- особисті картки грошового забезпечення позивача за 2020-2022 роки;
- письмові пояснення з наведенням детального розрахунку (алгоритму) нарахування позивачу у спірний період посадового окладу та окладу за військовим званням у кожному місяці, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення;
- документи на підтвердження виплати позивачу щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення грошового забезпечення у спірний період;
- довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2020 по 09.10.2022 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку7 проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 N° 1078;
- довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачу компенсації за неотримане речове майно за період з 01.07.2020 по 09.10.2022 року, із застосуванням закупівельної вартості такого майна, визначеної станом на 01.01.2022 року.
Витребувані документи надати суду разом із відзивом через підсистему «Електронний суд».
Документи, що подаються у копіях повинні бути засвідчені належним чином згідно вимог діючого законодавства.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі "Електронний суд" для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою https://adm.lg.court.gov.ua/sud1270/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ.В. Тихонов