про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1705/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування - АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, ЄРДПОУ 13486010, адреса для листування - пр-т Соборний, 126, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 23008), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802), про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №110130004576 від 18.03.2026 року про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області № 61 від 30.04.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 30.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення законом строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 сформував висновки щодо застосування строку звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Предметом спору у цій справі є правомірність відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання провести такий перерахунок, що не змінює загальних підходів до застосування процесуальних строків у цій категорії справ. Щомісячне довічне грошове утримання є періодичним платежем, розмір якого є відомим його одержувачу, у зв'язку з чим суддя у відставці має об'єктивну можливість своєчасно дізнатися про порядок його нарахування, зокрема щодо застосованого прожиткового мінімуму, перевірити правильність розрахунку та за наявності підстав звернутися із відповідною заявою про перерахунок або отримання необхідних довідок
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" чи будь-який інший нормативний акт в частині, що регулює питання виплати довічного грошового утримання не встановлює спеціальних строків щодо захисту прав суддів у відставці, зокрема, звернення до суду із позовом про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Отже, з дня отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці особою, якій воно призначене, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2026 року по справі № 160/5233/25.
Матеріалами справи підтверджено, що довідку ТУ ДСА України в Кіровоградській області № 61 про суддівську винагороду складено 30.04.2025. Водночас із позовом позивач звернувся у березні 2026 року, заявивши вимоги, зокрема, про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позивачем не надано заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогами щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 року та докази поважності причин його пропуску.
Суд також зауважує, що згідно пунктами 14, 15 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 161, 171 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН