21 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа №340/3309/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у здійсненні перерахунку основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 р. згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 р. згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач вказує, що він має право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На думку позивача, пенсія йому виплачується з порушенням вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.23-26). Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЛЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 28.03.2025 р. позивач звернувся до Головного управління із заявою-зверненням в порядку норм Закону України «Про звернення громадян» щодо здійснення перерахунку пенсії за період з 01.07.2021 р. згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, про що ним підтверджено у позовній заяві. Представник відповідача зазначає, що позивачем не дотримано Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1566/11846 від 27.12.2005 з змінами та доповненнями, далі. Представник відповідача вважає, що позивач був зобов'язаний дотримуватися порядку звернення до органів Пенсійного фонду, визначеного чинним законодавством України. Представник відповідача вважає, що подана позивачем звернення-запит у довільній формі, проте не є тим документом, на підставі яких Головне управління розглядає питання про перерахунок пенсії, оскільки, як вже зазначалося, орган Пенсійного фонду може прийняти певне рішення щодо призначення (перерахунку) чи відмови лише після надходження заяви встановленого зразка з усіма необхідними документами. Представник відповідача зауважує, що із заявою встановленого зразка про призначення пенсії позивач не звертався, про що підтверджує у самій позовній заяві. Головним управлінням за наслідком поданої заяви про перерахунок пенсії була надана відповідь за №3158-2992/Б-02/8-1100/25 від 11.04.2025 р., яка не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії, у зв'язку із чим Головним управлінням не приймалось рішень та не вчинялось дій по відмові в перерахунку пенсії. а розглянуло звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги щодо вирішення спору про перерахунок пенсії є передчасними та необґрунтованими. Представник відповідача зазначає, що мінімальний розмір пенсійної виплати для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким встановлено ІІ групу інвалідності, з 01.03.2025 р. складає 13 989,28 грн. Позивач отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсійної виплати з 01.03.2025 р. складає 13 989,28 грн, де: 7 884,57 грн - мінімальний розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи; 379,60 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, що належить до І категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 944,40 грн - підвищення особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи (2 361,00 грн х 40%, де 2 361,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений з 01.01.2024 р.); 50,00 грн - цільова грошова допомога на прожиття особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи; 4 730,71 грн - державна адресна допомога особі з інвалідністю ІІ групи, що належить до І категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (17 486,60 грн х 80%). Зважаючи на те, що обчислення державної пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, у розмірах зазначених у зверненні позивача (8 мінімальних пенсій за віком) зазначеними вище нормативно правовими актами не передбачено, правові підстави для здійснення такого перерахунку відсутні.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.19).
10.06.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.22).
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії (а.с.10) та особою з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.9, 11).
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.35-36).
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою від 28.03.2025 р. про здійснення перерахунку його основної пенсії за період з 01.07.2021 р. згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.13).
Листом від 11.04.2025 р. №3158-2992/Б-02/8-1100/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_2 , що проведення перерахунку пенсії у розмірах, зазначених у зверненні, нормами законодавства не передбачено, отже правові підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с.14-15).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (далі за текстом - Закон №796) встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 54 Закону №796, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 р. №230/96-ВР (далі за текстом - Закон №230/96-ВР) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. №76-VIII статтю 54 Закону №796 викладено у такій редакції: «Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».
Конституційний Суд України в Рішенні від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 дійшов висновку, що положення частини третьої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII не відповідають Конституції України (є неконституційними) та встановив, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону в редакції Закону №76-VIII.
З метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796-XII, Конституційний Суд України вважав, що держава зобов'язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII.
Конституційний Суд України Рішенням від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 встановив строк втрати чинності нормою закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07.07.2021 р.
На виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон №1584-IX, яким внесено зміни до Закону №796, у тому числі в частині визначення розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, який набрав чинності 01.07.2021 р.
Відповідно до ч.3 ст.54 Закону №796, у редакції Закону №1584-IX, розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Таким чином, статтею 54 Закону №796, у редакції Закону №1584-IX, визначені розміри пенсій, які є нижчими, аніж ті, що були встановлені зазначеною статтею у редакції Закону №230/96-ВР.
У Рішенні від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку №1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону №796, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієї статті Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР. Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку зобов'язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров'ю.
Конституційний Суд України виходив із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку №1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом №796, у редакції Закону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статтями 3, 16, 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов'язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.
Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що соціальні зобов'язання держави перед громадянами, які втратили здоров'я внаслідок того, що держава свого часу зобов'язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 р. №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом №1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону №796 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом №796, у редакції Закону №230/96-ВР.
Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз норми статті 54 Закону №796, у редакції Закону №1584-IX, суд зазначає, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796, у редакції Закону №230/96-ВР.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що прийняттям Закону України №1584-IX щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пряме застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає правомочність судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають як неконституційний в цілому або в частині.
Змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено. Така позиція висловлена у Рішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 і має бути застосована судами під час вирішення подібних спорів.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі №913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі №160/1088/19).
У пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021 приписано Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796, у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону №796, у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР.
Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 р. у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з'ясування питання про застосування норми закону є визначення, чи виконане Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(II)/2021, і застосування редакції Закону, що відповідає цьому Рішенню.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 р. у справі №240/1121/24 констатувала, що враховуючи, що внесеними Законом України №1584-IX змінами до статті 54 Закону №796 встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР.
Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 17.04.2024 р. у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 р. у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 р. у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 р. у справі від 18.12.2024 р. у справі №240/34221/23, від 18.12.2024 р. у справі №240/419/24.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач як особа з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії в розмірі, визначеному статті 54 Закону №796, у редакції Закону №230/96-ВР, тобто в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 виходячи із восьми мінімальних пенсії за віком є протиправними, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно посилання відповідача на те, що заява позивача подана без дотримання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1), суд зазначає, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивача листом від 11.04.2025 р. №3158-2992/Б-02/8-1100/25, відповідач не зазначав підставою для відмови у проведенні перерахунку невідповідність заяви від 28.03.2025 р. Порядку №22-1, а тому відсутні підстави для відповідних заперечень на стадії судового розгляду. Окрім того, суд бере до уваги, що Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком, у постанові від 27.11.2019 р. у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Зміст заяви представника позивача від 28.03.2025 р. надавав змогу пенсійному органу оцінити про що вона просила та розглянути її по суті.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.10). Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у здійсненні перерахунку основної пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) здійснити з 01 липня 2021 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 р. №1-р(ІІ)/2021, згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду - 21 квітня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ